"Наше послання: ветеран — це не загроза, а цінний ресурс," - зазначила Наталія Ємченко, голова наглядової ради ГО "Серце Азовсталі" та директорка з комунікацій SCM, в інтерв'ю для Delo.ua.

Як зародилася концепція проєкту "Серце Азовсталі"? Які фактори призвели до того, що питання працевлаштування ветеранів стало настільки важливим для нашої організації?

Проект "Серце Азовсталі" розпочав свою діяльність у січні 2023 року в рамках ініціативи "Сталевий фронт", яку ініціював Рінат Ахметов, з бюджетом у 1 млрд грн. Наш засновник поставив перед нами мету всебічної підтримки захисників та захисниць гарнізону Маріуполя. Деякі з них вже повернулися з полону, але багато ще залишаються в неволі. Ми провели консультації з командирами підрозділів, які брали участь в обороні міста, а також з самими оборонцями. Для нас було важливо зрозуміти їхні потреби. Це основний принцип нашої роботи: нічого для ветеранів без участі ветеранів. Ми визначили шість ключових напрямів: реінтеграція після полону, юридична допомога, фізична та психологічна реабілітація, підтримка родин, відновлення фізичної форми через спорт, а також допомога у самореалізації в цивільному житті — все це охоплює нашу програму "Майбутнє".

Згодом ми усвідомили, що серед нашої аудиторії є чимало захисників з інвалідністю, які потребують стабільної основи для свого розвитку. Таким чином, виникла програма "Вдома", в рамках якої ми забезпечуємо житлом оборонців з І або ІІ групою інвалідності. Це дозволяє їм не перейматися питанням житла, а зосередитися на плануванні свого майбутнього. І вже зараз ми можемо підтвердити, що ця ініціатива дійсно ефективна. Більше ніж 200 сімей отримали власні квартири.

Невдовзі стало зрозумілим, що без належного працевлаштування підтримка не може бути повноцінною. Ветерани, які повертаються з бойових дій, стикаються з травмами та психологічними труднощами, і їм необхідні реальні інструменти для успішного входження в цивільне життя. Тому програма "Майбутнє" поступово перетворилася на самостійну та комплексну екосистему, що охоплює всі етапи: від адаптації до самореалізації через забезпечення робочими місцями.

З якими основними бар'єрами стикаються ветерани при працевлаштуванні після повернення з фронту і як "Серце Азовсталі" допомагає їх долати?

Кожен випадок є унікальним, проте ми можемо класифікувати ці виклики за певними категоріями. Почнемо з психологічних аспектів: посттравматичний стрес, емоційне виснаження, втрата сенсу життя та відчуття розгубленості. Тому перший етап програми "Майбутнє" полягає в психологічному скринінгу та співпраці з психологом. Це дозволяє ветеранам відновити втрачені цінності, з’ясувати свої бажання та підготуватися до подальших кроків. Ми застосовуємо методи посттравматичного зростання, які були запозичені у наших американських партнерів, та адаптуємо їх до українських умов. Основна мета — трансформувати травму на ресурс для особистісного розвитку.

Другим викликом є брак чіткого плану та неясність щодо власних здібностей, особливо для тих, хто протягом тривалого часу служив у війську. Саме з цієї причини ми вирішили залучити кар'єрних наставників, які надають допомогу у профорієнтації, допомагають ветеранам усвідомити свій досвід, адаптують військові навички до цивільного життя та розробляють персоналізовану дорожню карту для кожного ветерана.

Таким чином, постає новий виклик — брак необхідних знань та навичок. Часто з'являється потреба в перекваліфікації та додатковому навчанні. У нас є розгалужена мережа освітніх партнерів, тому ми орієнтуємося на те навчання, яке відповідає їхнім потребам.

Останній аспект — це безпосередня допомога у пошуку роботи: створення резюме, пошук вакансій, підготовка до співбесід — ці завдання можуть здаватися звичними для цивільних, але для тих, хто пережив бойові дії та полон, це може стати справжнім випробуванням.

Чи співпрацюєте ви з роботодавцями чи/або їхніми спілками, галузевими організаціями, сервісами з пошуку роботи? Якщо так, то які спільні проєкти вже дали результат?

Ми активно співпрацюємо з роботодавцями, щоб поліпшити можливості працевлаштування для ветеранів, роблячи цей процес більш ефективним, ніж використання звичайних платформ для пошуку роботи. Завдяки безпосередньому контакту з бізнесами, ми можемо не лише шукати співробітників під конкретні вакансії, але й підбирати вакансії, що відповідають навичкам та досвіду конкретних ветеранів. Ми представляємо кандидатів з визначеними компетенціями, а наші партнери-роботодавці пропонують відповідні вакансії. Крім того, ми співпрацюємо з провідними компаніями у сфері IT, щоб наші ветерани мали можливість проходити стажування у цій галузі.

Чи займаєтеся ви професійною перепідготовкою або кар'єрним консультуванням для ветеранів? Чи пропонуєте ви підтримку в психологічній та фізичній реабілітації перед їх поверненням до цивільного життя? Чи всі ветерани мають бажання і можливості повернутися до своїх попередніх професій і посад після війни?

- Почнемо з кінця. Торік ми проводили соціологічне дослідження, яке показало, що лише 22% ветеранів повертаються до тих професій, які мали до війни. Є великий запит на зміни. Тому ми і приділяємо таку значну увагу саме профорієнтації. Це, по-перше, допомагає визначити, чим ветеран хоче займатися. А по-друге, чим він може бути корисним. Як на мене, коли ми поєднуємо ці два елементи, то в результаті маємо успішну самореалізацію, а не просто працевлаштування. Адже набагато легше стати успішним у тій справі, яка тобі більше подобається.

Щодо фізичної та психологічної реабілітації, то це база, яку наші захисники та захисниці отримують за програмою "Здоров'я". Саме тому ми говоримо про комплексність та екосистемність нашої підтримки. Ми працюємо поетапно, крок за кроком, адже без фундаменту рухатися вперед важко.

Наскільки важлива роль суспільної думки та правильне налаштування самих роботодавців у процесі працевлаштування ветеранів? Як із цим працює "Серце Азовсталі"?

Соціальні налаштування є важливим аспектом. Часто роботодавці відчувають побоювання щодо "нестабільних" кандидатів, які пережили воєнні події. Наша мета – змінити ці стереотипи. Ми активно ділимося інформацією на багатьох форумах та конференціях, висвітлюючи успішні приклади наших захисників. Наразі ми розробляємо масштабну медійну кампанію, яка акцентує увагу саме на цій проблемі.

Наш меседж: ветеран -- це не ризик, а ресурс. Із гідною підтримкою та правильною комунікацією він дає цінність будь-якій організації.

Скільки загалом ветеранів наразі потребують допомоги у працевлаштуванні? Скільки вже отримали відповідну допомогу від "Серця Азовсталі"?

В рамках нашої ініціативи "Майбутнє" участь взяли близько 750 військовослужбовців. Протягом цього року вже 80 з них скористалися порадами наших кар'єрних консультантів, отримавши допомогу в питаннях профорієнтації, підготовки резюме та взаємодії з потенційними роботодавцями. Більш ніж 50 осіб знайшли роботу, а ще 150 продовжують навчання.

Ми зосереджуємося лише на захисниках Маріуполя, оскільки "Серце Азовсталі" співпрацює виключно з ними. Внутрішній попит на працевлаштування ветеранів значно перевищує пропозицію. Насправді проблема полягає не стільки у відсутності вакансій, скільки в небажанні деяких компаній приймати ветеранів, оскільки в них ще не розроблено політику підтримки ветеранів. Україна вже почала рухатися в цьому напрямку, і багато підприємств реалізують такі ініціативи, але поки що це не стало загальноприйнятою практикою, і над цим слід активно працювати.

Які надихаючі історії успіху ви можете розповісти про реалізацію проєкту? Чи могли б ви навести приклади, коли ветерани змогли адаптуватися до цивільного життя завдяки вашій допомозі?

Кожна історія має свою унікальність, і ми горді нашими ветеранами, які долучаються до "Серця Азовсталі". Це не завжди про великі досягнення: хтось обрав шлях барбера, інший став майстром татуювань. Я помічаю, що багато наших захисників знаходять нову мету в підтримці інших ветеранів. Вони обирають різні напрямки: хтось працює психологом, інший – юристом, деякі стають кар'єрними менторами або реабілітологами. Це справді надихає. Ми це називаємо "рівний рівному", і це дійсно вражаюче.