Найстарішу писанку у світі було створено в Україні: науковці встановили дату її виготовлення.
Прикрашання великодніх яєць - це давня традиція, яка має глибоке коріння в європейській історії, сягаючи щонайменше середньовіччя. Проте, попри значну поширеність цієї практики, археологічних доказів її давнини знайдено відносно небагато через крихкість яєчної шкаралупи.
Саме тому відкриття унікальної писанки у Львові стало справжньою сенсацією. Цей артефакт, вік якого оцінюється у понад 500 років, наразі вважається найстарішою писанкою у світі, зазначає видання Live Science.
У 2013 році, під час проведення ремонтних робіт у серці Львова, робітники виявили середньовічний колодязь. Спочатку цей колодязь слугував для збору підземних вод, проте після великої пожежі, що сталася у місті в 1527 році та знищила значну частину Львова, він перетворився на вигрібну яму. У нижніх шарах цього колодязя археологи знайшли унікальний артефакт - писанку.
Знахідка знаходилася у товстому шарі деревного вугілля разом з різноманітними предметами побуту: керамічним посудом, дрібними предметами, а також виробами зі шкіри, дерева та металу. Це свідчить про те, що ці речі могли потрапити до невикористовуваного колодязя під час очищення міста після пожежі. Дивовижно, але писанка збереглася майже неушкодженою - було втрачено лише близько 2 квадратних сантиметрів її поверхні.
Виявлено писанку, яка, як з'ясувалося, була створена на яйці качки.
Українські писанки традиційно створюються за допомогою воскової техніки: на поверхню яйця воском наноситься візерунок, після чого яйце фарбують. Віск потім видаляється, відкриваючи нефарбовану шкаралупу і таким чином формуючи візерунок.
Декорування яєць в Україні має глибокі корені та багатий історичний контекст. Археологічні дослідження виявили писанки з кераміки, які датується XII століттям, що підтверджує тисячолітню практику в цій країні. Деякі науковці навіть вважають, що традиція прикрашання яєць може мати витоки в культурі Кукутені-Трипілля, де вони, ймовірно, символізували природу та відновлення. З часом ця давня язичницька звичка була інтегрована в християнство, і яйце стало уособленням порожньої гробниці та Воскресіння Христового.
В Україні сьогодні писанкарство займає значне місце в національній культурній спадщині. У 2024 році ЮНЕСКО визнало українське писанкарство частиною нематеріальної культурної спадщини людства, підкресливши його винятковість та значення як багаторічної традиції.
На сьогоднішній день унікальна львівська писанка знаходиться в Музеї писанкового розпису в Коломиї, який слугує справжньою скарбницею цих символів давньої української традиції розпису яєць. Львівський історичний музей, де зберігається точна копія цієї знахідки, також підтвердив значущість цього відкриття.
За припущеннями дослідників, збереження писанки могло бути спричинене наявністю води, яка частково заповнювала криницю в той час. Потрапивши у мул, вона змогла уникнути руйнування. Незважаючи на свій значний вік (XV - початок XVI століття), визначений на основі супутнього матеріалу, артефакт має мінімальні пошкодження, що робить його надзвичайно цінним предметом та свідченням високої майстерності давніх українських писанкарів.
OBOZ.UA раніше розкривав, у чому полягає відмінність між писанками та крашанками.
