Незаконна торгівля сигаретами переходить у цифровий формат, і БЕБ разом із Нацполіцією мають можливість оперативно її зупинити, - зазначив Плінський.

Крім звичних методів збуту, в Україні активно розвивається онлайн-комерція нелегальних тютюнових виробів. При цьому продаж нелегальних сигарет через Інтернет залишає помітніші цифрові сліди, що повинно стати сигналом для правоохоронців.

Цю інформацію оприлюднив журналіст Євген Плінський у своєму блозі на платформі Цензор.Нет, де він аналізує тему боротьби з нелегальним ринком сигарет.

Він зазначив, що кількість нелегальних операцій з тютюновими виробами продовжує зростати. Згідно з даними "Kantar Україна", у жовтні частка нелегальної тютюнової продукції досягла 17,8%, що є збільшенням порівняно з 15,4% у липні та 14,1% на початку 2025 року. Внаслідок цього, річні втрати державного бюджету через недоотримані податки оцінюються приблизно в 26,5 мільярдів гривень.

Враховуючи втрати від нелегального ринку рідин для електронних сигарет, що становлять приблизно 7,5 млрд грн, за результатами 2025 року державний бюджет не отримав близько 34 млрд грн. Ці кошти могли б бути використані, зокрема, для підтримки енергетичного сектору, зазначив Плінський.

"На цьому фоні, поряд із звичними труднощами збуту нелегальних сигарет у кіосках та магазинах, де реалізується до 65% усієї контрафактної продукції, почала активізуватися проблема онлайн-продажів", - зазначив Плінський.

За його словами, переважно нелегальну тютюнову продукцію реалізують через інтернет-сайти або Telegram-канали.

"Споживач оплачує замовлення на банківську картку як передоплату або ж оплачує товар у відділенні пошти з накладеним платежем. Надалі нелегальну продукцію пересилають у поштове відділення для отримання споживачем. Відправником виступає так званий "дроп" - як правило, ФОП, який надає послуги з відправлення продукції", - пояснив журналіст.

Він навів приклади роботи кількох інтернет-сайтів та Telegram-каналів з нелагальною продукцією, яку споживачам доставляють у поштових відправленнях під виглядом одягу або сувенірів.

"Усі вони працюють за єдиним алгоритмом, який ми задокументували. Зверніть увагу: наявність ФОПів, номерів банківських карток, на які перераховуються кошти, а також імен відправників сигарет дає правоохоронним органам можливість швидкого встановлення учасників схеми", - наголосив журналіст.

Плінський зазначив, що ряд цих ресурсів пропонує покупцям модель "дропшипінгу", яка дає можливість заробляти комісію за привернення нових клієнтів до нелегальної діяльності.

У цьому контексті у правоохоронних органів є змога відносно просто виявити, хто є відправником товару та ким є особа, яка отримує за нього фінанси.

"Продаж нелегальних сигарет через Інтернет залишає значно більше цифрових відбитків у порівнянні з традиційними офлайн-каналами, де використовуються готівкові розрахунки. Це дає можливість правоохоронним і контролюючим органам, таким як БЕБ, податкова служба та Національна поліція, швидко виявити учасників, а також місця зберігання та виробництва цих товарів. Головне - мати бажання," - зазначив Плінський.

Як повідомлялося, в межах домовленості про нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) з Міжнародним валютним фондом (МВФ) українська влада зобов'язалася посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків, а також підвищити ефективність роботи податкової та митної служб.

Згідно з даними українських аналітичних установ, тіньові механізми на ринках підакцизних товарів, зокрема, таких як паливо, тютюн та алкоголь, щорічно завдають істотних збитків державному бюджету. Загальна вартість втрат від "сірих" схем на всіх підакцизних ринках складає приблизно 35-38 мільярдів гривень щороку.