Невизначеність позиції Трампа та нові обмеження з боку Європи - ключові моменти в дискусіях щодо закінчення конфлікту.
Діалоги Трампа з Путіним, Україною та європейськими країнами
Основна подія цього тижня відбулася на його початку, в понеділок. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп провів низку телефонних переговорів. Спершу він коротко поспілкувався з президентом України Володимиром Зеленським, а потім вів тривалу бесіду з російським лідером Володимиром Путіним. Після цього Трамп знову зателефонував Зеленському, а також ще п'яти європейським керівникам.
Розмови відбулися після українсько-російської зустрічі у Стамбулі, де представники РФ поводили себе відверто по-хамськи, і всіляко демонстрували, що не мають жодних реальних намірів завершувати війну. Тож і в Україні, і в Європі були сподівання, що Трамп після розмови з Путіним нарешті зрозуміє ситуацію і ухвалить рішення щодо жорстких антиросійських санкцій. Тим паче, що перед самою розмовою з кремлівським диктатором американський президент посилав європейцям саме такі сигнали.
Розчарування в Києві та інших європейських столицях посилилося після того, як Трамп нарешті зустрівся з Путіним. За даними американських медіа, президент США повідомив своїм європейським партнерам, що Путін "відкритий до діалогу". Окрім цього, Financial Times зазначає, що Трамп чітко підкреслив, що Сполучені Штати не планують брати участь у переговорах між Україною та Росією, залишаючи ці питання на розгляд самих країн для досягнення домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту.
За даними джерел Axios, деякі з лідерів, яку були присутні під час розмови, виглядали "здивованими" або "шокованими". Видання повідомило, що Зеленський сказав Трампу, що Путін й раніше погоджувався на переговори, а черговий раунд зустрічі відбувся зовсім нещодавно у Стамбулі. Втім, голова Білого дому нічого не відповів. Після цього лідери ЄС та президент України нагадали Трампу, що це була саме його ідея - розпочати мирні переговори з негайного 30-денного припинення вогню. Водночас джерела Bloomberg додали: Трамп "дав зрозуміти, що переконаний у перемозі Росії, повторюючи низку наративів Кремля". Втім, вже в четвер The Wall Street Journal уточнило, що це Путін "переконаний у перемозі Росії", а не Трамп, тож американський лідер лише передавав слова свого співрозмовника.
У вівторок президент Сполучених Штатів звернувся до журналістів з інформацією про те, що не планує посилювати санкції проти Російської Федерації, оскільки існує "можливість" для досягнення прогресу. Водночас він ухилився від відповіді на питання про переговори з Путіним щодо можливого 30-денного перемир’я. Президент повторив, що готовий "відступити" від українсько-російських переговорів, якщо прогресу не буде досягнуто.
У відповідь на бесіду з Трампом, російський лідер висловив готовність співпрацювати з Україною над створенням меморандуму, який міг би стати основою для подальших переговорів, включаючи можливість тимчасового припинення вогню. Проте, всього через кілька годин прес-секретар Путіна, Дмитро Пєсков, підкреслив, що питання термінів підготовки такого документа "не підлягає обговоренню".
А згодом в Росії згадали своє давнє пропагандистське гасло, що для підписання меморандуму необхідна "нова влада" в Україні. "Важливим є те, чий підпис (на документах - ред.), тому що зараз нинішній їхній керівник (Зеленський - ред.) уже давно втратив навіть внутрішню легітимність, не те що зовнішню. Відповідно, можуть бути проблеми з дійсністю будь-якого договору, який підписується такою особою", - заявив директор правового департаменту МЗС РФ Максим Мусіхін.
20 травня Державний секретар США Марко Рубіо насправді підтвердив, що процес переговорів опинився в безвихідній ситуації.
"Основна проблема, з якою ми зіткнулися в Україні, полягає в такому: Росія хоче отримати те, чого в неї немає і на що вона не має права, а Україна хоче отримати те, що вона не може повернути військовим шляхом. У цьому і полягає суть проблеми", - сказав Рубіо під час виступу у комітеті Сенату США.
Разом з тим, Україна готова до подальших прямих переговорів з РФ і готує військову основу до наступної технічної зустрічі з російською делегацією. За словами Зеленського, триває робота, щоб ці переговори відбулися якнайшвидше.
"Всі в світі розуміють, що Росія є причиною тривалості війни. Україна готова вжити швидкі заходи для реального припинення вогню та створення нової системи безпеки. Ми, зі свого боку, працюємо над цими питаннями," - підкреслив президент України, зазначивши, що Росія також повинна продемонструвати відповідну готовність, якої наразі не спостерігається.
Новий Папа Римський Лев XIV висловив готовність провести наступну зустріч. Як повідомляє Reuters, Святе Престол виявляє інтерес до можливого проведення переговорів, але з обережністю, щоб не створити враження упередженості на користь однієї зі сторін конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив думку, що ініціатива Папи Римського щодо посередництва є останньою надією на мир. Він зазначив, що залишається лише сподіватися на те, що у Ватикані вдасться зібрати представників конфліктуючих сторін для продуктивного діалогу. Проте, за його оцінками, наразі немає жодних ознак того, що війна наближається до завершення. Як повідомляє WSJ, зустріч може відбутися у Ватикані приблизно в середині червня.
Швейцарія також підтвердила свою готовність до участі в наступному раунді переговорів. Цю інформацію озвучив Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України.
Не чекаючи на дії Сполучених Штатів, 20 травня Європейський Союз оголосив про введення свого 17-го пакету санкцій проти Росії. Цей пакет містить обмеження на 189 суден, що належать до тіньового флоту РФ, які зареєстровані в третіх країнах і займаються транспортуванням російської нафти.
Окрім цього, Європейський Союз вніс до списку санкцій певні елементи тіньового морського флоту. Ці заходи стосуються судноплавних компаній, які займаються перевезенням сирої нафти та нафтопродуктів водними шляхами. Мова йде про підприємства з Об'єднаних Арабських Еміратів, Туреччини та Гонконгу.
У санкційний список було включено також одного ключового страховика російської нафтотранспортної сфери. Додатково під санкції потрапила велика нафтова компанія "Сургутнефтегаз", а також більше 45 російських підприємств і приватних осіб, які забезпечують російську армію дронами, зброєю, боєприпасами, військовою технікою, важливими компонентами та надають матеріально-технічну підтримку.
Вже триває підготовка до нового, 18-го пакету санкцій. Як зазначив Володимир Зеленський, найбільш чутливими для Кремля є сфери нафти, енергетичної інфраструктури, банківської діяльності та фінансових механізмів. Однак, за словами джерел РБК-Україна серед європейських дипломатів, існує усвідомлення того, що без активної участі США ці санкції не зможуть досягти бажаного ефекту і не змусить Москву змінити свою позицію.
21 травня представник уряду Німеччини Штефан Корнеліус повідомив, що, незважаючи на обставини, Європейський Союз та Німеччина активно ведуть діалог з усіма "учасниками" в США щодо введення нових санкцій проти Росії у відповідь на її агресію стосовно України.
На цьому тлі щодо санкцій активізувалися американські конгресмени. Сенат США готовий схвалити законопроєкт про жорсткі санкції проти Росії, якщо Путін протягом кількох днів не покаже прагнення до миру. Відповідний законопроект сенаторів Річарда Блюменталя (демократа) і Ліндсі Грема (республіканця) підтримують 81 сенатор зі 100. Але для того, щоб законопроект став чинним, його ще має підтримати Палата представників Конгресу та підписати президент США. І лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун дає зрозуміти, що без відмашки з Білого дому не дасть хід законопроекту.
Один із небагатьох напрямків переговорів, де спостерігається хоч якийсь прогрес, стосується обміну полоненими в форматі "1000 на 1000". Це питання було узгоджено ще на зустрічі в Стамбулі 16 травня.
СБУ формує списки російських військових, яких можуть передати Росії, та разом із МОЗ та усіма відповідними структурами України проводить підготовку до прийому українських воїнів, які наразі знаходяться у ворожому полоні. Зокрема готується відповідна інфраструктура, локації, медичний персонал.
Президент Зеленський зазначив, що Україна активно обговорює питання обміну військовополоненими. Водночас, українська сторона також надсилала сигнали про можливість обміну політв'язнями та журналістами з іншою стороною.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що процес обміну в форматі "1000 на 1000" вимагатиме часу, проте "всі сторони максимально зацікавлені" у його швидшій реалізації. Перший етап цього обміну відбувся 23 травня, коли з полону повернулися 270 військових і 120 цивільних осіб.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
Незважаючи на тиск з боку європейських країн та частини свого оточення, президент США, здається, все ще вірить у російські тези про можливість "мирних переговорів для завершення конфлікту". Більш того, виглядає так, що Путін вдало переконав Трампа в тому, що Росія готова до діалогу, що, в свою чергу, дозволяє відкласти впровадження нових санкцій.
У цій обставині одним із можливих рішень може стати обмеження простору для дій Трампа. Це може відбуватися як в межах США, через Конгрес, так і шляхом продовження інформаційної кампанії, яка підкреслює справжні наміри Путіна у конфлікті. Зусилля щодо впливу на Трампа, безумовно, не припиняться, проте як українські, так і європейські співрозмовники РБК-Україна висловлюють певні сумніви щодо їхньої результативності.
