Нове наукове дослідження підтвердило позитивний вплив мікродозування ТГК при тривалій терапії ВІЛ.

Нові дослідження Техаського інституту біомедичних досліджень демонструють, що тривале вживання надзвичайно малих доз ТГК (тетрагідроканабінолу) може суттєво зменшити хронічне запалення та пом'якшити побічні ефекти антиретровірусної терапії (АРТ) у пацієнтів із ВІЛ.

Ключовою особливістю методу є використання мікродоз, які не викликають психоактивних ефектів, таких як ейфорія чи сп'яніння, але позитивно впливають на внутрішні органи.

Незважаючи на те, що сучасна антиретровірусна терапія (АРТ) ефективно контролює вірус ВІЛ, пацієнти, які живуть з цією інфекцією, часто стикаються з хронічним запаленням. Це може спричинити розвиток супутніх захворювань серця, печінки та нервової системи. Дослідження, проведене на приматах і опубліковане в журналі Science Advances, виявило, що додавання мікродоз тетрагідроканабінолу (ТГК) до традиційного лікування може поліпшити метаболізм ліків. Конкретно, у тварин, що брали участь у експерименті, рівень медикаментів у крові був нижчим, але зберігалося повне пригнічення вірусу. Це свідчить про те, що печінка отримує менш інтенсивне токсичне навантаження, що є критично важливим при тривалій терапії.

Окрему увагу науковці приділили осі "кишківник-мозок". У групі, яка отримувала ТГК, зафіксували значне підвищення рівня серотоніну -- нейромедіатора, відповідального за настрій, сон та травлення. Виявилося, що канабіноїди стимулюють ріст корисних бактерій (L. plantarum) та збільшують кількість клітин у кишківнику, які продукують серотонін. За словами професора Махеша Мохана, це відкриття може бути корисним не лише для пацієнтів із ВІЛ, а й для лікування депресії, затуманення свідомості та симптомів тривалого COVID-19.

Позитивні зміни відбулися й у серцево-судинній системі. Вживання ТГК сприяло відновленню балансу мікрофлори кишечника та зменшило концентрацію токсичних жовчних кислот, які в надмірних кількостях можуть викликати холестаз і цироз печінки. Крім того, у піддослідних тварин нормалізувався рівень жирних кислот, що зазвичай призводять до утворення бляшок в артеріях. У тварин, які отримували ТГК, стан судин повернувся до показників, які спостерігалися до зараження вірусом.

Хоча результати, отримані під час досліджень на макаках-резусах, виглядають надзвичайно багатообіцяючими, науковці підкреслюють, що необхідні додаткові клінічні випробування на людях. Дослідники також попереджають, що комерційні канабісні продукти можуть не мати подібного ефекту через відсутність контролю над дозуванням. Наразі команда займається вивченням сполук ТГК у поєднанні з іншими речовинами, зокрема з канабідіолом (КБД), щоб розробити безпечні та ефективні доповнення до традиційного лікування.