Нові правила для ФОП та звичайних українців: як уникнути пасток фінансового моніторингу.
Що насправді означатимуть вимоги фінансового моніторингу?
Питання фінансового моніторингу залишається надзвичайно актуальним при роботі з вітчизняними банками, торкаючись як бізнесу, так і звичайних громадян. Банкіри продовжують активно блокувати та закривати рахунки, часто не наводячи жодних пояснень щодо своїх дій. Через це багато людей втрачають доступ до своїх фінансів і опиняються в складній ситуації, змушені витрачати чимало зусиль і часу, щоб захистити свої гроші, виправдовуючи кожну копійку. Успіх у цьому не завжди вдається досягти.
Завдяки цьому, кожен новий документ і рекомендації Національного банку з фінансового моніторингу піддаються ретельному вивченню та аналізу не тільки експертами, а й звичайними громадянами, які прагнуть зрозуміти, чого ще можна очікувати в цій сфері. Наприкінці січня 2026 року Нацбанк коротко представив нові рекомендації, а згодом був опублікований їх детальний текст. Для звичайних громадян (фізичних осіб) виділяється один важливий пункт, тоді як більша частина рекомендацій стосується фізичних осіб-підприємців (ФОП), чисельність яких в Україні перевищує 2 мільйони.
"Телеграф" провів обговорення нового фінансового документа НБУ з представниками двох банківських асоціацій, які стали відомими завдяки відомим обмеженням на перекази фізичних осіб, що набудуть чинності з лютого 2025 року. Ці обмеження, які становлять 50-100 тисяч гривень на місяць, діють вже понад рік і впливають майже на всіх українців, за винятком кількох категорій. В результаті обговорення вдалося з'ясувати, які рекомендації та нововведення можуть з'явитися внаслідок нового документа регулятора.
Головна порада Національного банку навряд чи сподобається українському населенню, адже вона передбачає розкриття інформації про фінансовий моніторинг для всіх — фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Фінансові експерти не вважають цю інформацію банківською таємницею, тому планують відкрито розповсюджувати дані про своїх клієнтів. Під це, насамперед, потраплять звичайні громадяни.
Зокрема, НБУ порекомендував фінансовим установам обмінюватися інформацією про конкретних клієнтів, які не пройшли фінансовий моніторинг. Це може статися з різних причин. Наприклад, особа могла ненавмисно або свідомо вчинити якісь дії, що призвели до цього, або ж просто не надати необхідні документи, запитані банком. Не має значення, чи це сталося через навмисне приховування інформації, відсутність певних документів (як, наприклад, податкової декларації) чи через те, що людина не встигла виконати запит банку через зайнятість на роботі (адже запити часто надходять через мобільні додатки банків). У сучасних умовах це може бути серйозним порушенням, яке дає банку підстави зафіксувати недотримання фінансового моніторингу та заблокувати рахунок.
Якщо ситуацію не вдасться розв'язати, рахунок може бути закрито примусово, і в такому випадку можливе відмовлення у видачі готівки залишку коштів або встановлення обмеження на цю видачу (попри порушення статті 319 Цивільного кодексу). Наприклад, Райффайзен Банк практикує повернення через касу лише до 30 тисяч гривень, а решту коштів можна отримати тільки шляхом безготівкового переказу в інший банк.
Що роблять люди в умовах безвиході? Зазвичай вони переводять свої кошти до іншого банку, де мають рахунок, сподіваючись, що їхня фінансова ситуація залишиться непоміченою. Іншими словами, банк, в якому виникли проблеми з фінансовим моніторингом, не повідомить про це нікому, особливо банку, куди були переказані гроші. Таким чином, українці можуть продовжувати користуватися послугами нової фінансової установи. Якщо виникне необхідність, вони можуть змінити ще кілька банків.
Нацбанк вимагає переглянути цю практику у нових роз'ясненнях. Регулятор наполягає на тому, щоб кожен банк, який примусово закриває рахунок через порушення фінансового моніторингу та переводить кошти в інший фінансовий заклад, обов'язково інформував банк-партнер про це. Таким чином, банк повинен зафіксувати інформацію про клієнта, з яким завершено співпрацю. Відомості про невдачу в фінансовому моніторингу повинні бути вказані в призначенні платежу під час переказу — це своєрідна сигналізація, червоний прапорець або ж чорна позначка. Якими б термінами це не описувати.
Деякі банки продовжують звертатися до своїх колишніх клієнтів, хоча це не є поширеним явищем. Проте, ситуація може змінитися, адже Національний банк України наполегливо вимагає змін. Раніше представники НБУ оголосили про плани створення спеціального реєстру, який слугуватиме чорним списком для клієнтів. Згодом з’ясувалося, що для реалізації цього задуму потрібен спеціальний закон та розробка технологічної інфраструктури, що може зайняти рік або більше. Тому було вирішено не гаяти часу і впровадити практику обміну інформацією між банками, яка функціонуватиме без збоїв.
Яка небезпека може загрожувати людям? Вона є досить серйозною: щонайменше новий банк, куди будуть переведені кошти після невдачі фінансового моніторингу, може обмежити фінансові операції клієнтів. У гіршому випадку, вони можуть закрити рахунок і припинити обслуговування. В результаті, люди можуть втратити доступ до всіх своїх рахунків і зможуть користуватися лише готівкою. Сплачувати комунальні послуги та інші необхідні витрати доведеться виключно готівкою через касу банку.
Позитивним аспектом нового роз'яснення Національного банку щодо фінансового моніторингу є зміна підходу до комунікації з усіма клієнтами, включаючи звичайних громадян. Раніше існувала атмосфера тотальної секретності, де людей карали за порушення фінансових норм, не надаючи жодних пояснень щодо принципів цих норм і причин покарання. Тепер же планується впровадження повної прозорості та відкритості в цій сфері. По-перше, клієнтам буде пояснюватися, за якими критеріями оцінюються їхні дії, а також буде надаватися детальна інформація про те, в чому саме полягали їхні порушення.
Для встановлення ефективних ділових відносин з нашими клієнтами важливо підвищити рівень комунікації стосовно фінансового моніторингу. Рекомендується ввести інформаційні листи або оновити дані на вебсайті, де в доступній формі будуть викладені вимоги законодавства у цій сфері, а також обов'язки клієнтів надавати банку необхідну інформацію та документи. Це включає пояснення суті, характеру та змісту фінансово-господарської діяльності, які підтверджують звичайну господарську діяльність клієнтів. Такий підхід сприятиме зміцненню нашої співпраці, як зазначено в нових роз'ясненнях Національного банку.
Більша частина нових фінмонівських роз'яснень НБУ призначається ФОПам. Регулятор багато пише, що серед них безліч негідників, що використовуються для незаконних схем, та наводить деякі приклади. Головна претензія влади до малих підприємців -- це те, що їх використовують для дроблення бізнесу великих компаній, щоб мінімізувати оподаткування. Щоб платити тільки 6% (1% воєнний збір і 5% єдиного податку) + єдиний соцвнесок, якщо йдеться про ФОПів III групи, а не 20% податку на прибуток для юросіб. Держава хоче отримувати від бізнесу більше податків, тож влаштувала гонитву за кишеньковими ФОПами. Й Нацбанк впрігся зі свого боку -- нацьковує банки на підозрілих підприємців, яким почнуть активніше блокувати та примусово закривати рахунки.
У новому роз'ясненні НБУ були зазначені критерії, за якими ФОПам слід приділяти більше уваги:
Коли впізнали в собі хоч одну із перелічених ознак -- будьте готові надавати банку пояснення та документи, що ви "не верблюд". Що здійснюєте реальний бізнес і не займаєтесь незаконними схемами.
Принцип презумпції невинності у даному випадку не діє: сам підприємець зобов'язаний доводити свою правоту. Якщо ви не зможете переконати банк у своїй добросовісності, ризикуєте залишитися без банківського рахунку. В рекомендаціях НБУ зазначено, що банки повинні ставитися з підозрою до кожного підприємця, поки він не надасть документи, які підтверджують його невинність, а не лише усні пояснення.
Ось ще два нові вимоги, які регулятор запровадив для банків стосовно підозрілих фізичних осіб-підприємців:
Безліч рекомендацій носить загальний характер, що дозволяє банкам діяти з певною гнучкістю.
Отже, "Телеграф" звернувся до асоціацій банків з метою отримання детальної інформації про нові правила. В результаті, редакція отримала деякі корисні роз’яснення.
По-перше, банки дійсно здатні встановлювати ліміти для фізичних осіб-підприємців, що називається мінімальним лімітом. Це дозволяє уникнути збору великої кількості документів. Можливо, це реалізовано за аналогічним принципом, як і для фізичних осіб рік тому (з лютого 2025 року), коли було дозволено здійснювати платежі в межах 50–100 тисяч гривень на місяць, причому для сум до 50 тисяч гривень не вимагалися суворі документи, що підтверджують офіційні доходи.
"На даний момент ми розглядаємо ідею запровадження єдиного ліміту, що дозволить фізичним особам-підприємцям здійснювати діяльність без необхідності надавати банкам підтверджуючі документи", - зазначив у ексклюзивному інтерв'ю для "Телеграфу" Дмитро Глінський, заступник виконавчого директора Національної асоціації банків України (НАБУ).
Обсяги нових обмежень (лімітів) поки що залишаються невідомими, проте він вважає, що вони здебільшого будуть стосуватися нових бізнесменів.
"Ліміти, як правило, доцільно застосовувати до новостворених ФОП (банки поки що не можуть оцінити реальність бізнесу таких ФОП), а розмір їх буде залежати від тих оборотів, що планує клієнт, та його підтверджених фінансових можливостей", -- додав Глінський.
По-друге, в НАБУ заявили про намір створити зрозумілі роз'яснення щодо фінансового моніторингу для банківських клієнтів та опублікувати їх на своєму веб-сайті. Тим часом, представники Асоціації українських банків пообіцяли організувати відкрите обговорення нових рекомендацій з фінансового моніторингу вже через два тижні.
Оскільки рекомендації Національного банку України вимагають узгодженого практичного обговорення серед банківської спільноти, Асоціація українських банків має намір винести на розгляд питання їх реалізації на найближчому засіданні робочої групи, яке відбудеться 18 лютого 2026 року (в онлайн-форматі). Після обговорення Асоціація зможе підсумувати практичні підходи банків і розробити орієнтири та пояснення щодо впровадження рекомендацій — без втручання у внутрішні механізми банків і без створення "універсальних" алгоритмів, які можуть не відповідати ризикоорієнтованій природі фінансового моніторингу, — повідомила "Телеграфу" голова комітету з комплаєнсу та фінансового моніторингу АУБ Ганна Горбенко.
Третє: представники фінансового сектору гарантують, що не будуть обмежувати банківські операції фізичних осіб-підприємців, які ведуть чесну діяльність і не мають підозрілих або необґрунтованих фінансових транзакцій.
"Для реального бізнесу немає жодних обмежень, і в майбутньому це не зміниться. Доступ фізичних осіб-підприємців до певних банківських послуг залежатиме від їхнього інтересу до цих послуг та здатності виконувати фінансові зобов'язання. Наприклад, це включає своєчасне погашення кредитів, сплату відсотків та комісій за обслуговування", - зазначив Дмитро Глінський.
Також "Телеграф" звернувся до фахівців за рекомендаціями, як уникнути підозр у порушенні фінансового моніторингу та не зазнати відповідних санкцій:
"Важливо бути відкритими перед банками, особливо на етапі налагодження ділових зв'язків. Банк повинен стати для клієнта своєрідним «фінансовим консультантом», який розуміє всі аспекти «здоров'я» його бізнесу і готовий надати підтримку у вирішенні фінансових питань. Підприємець повинен чітко пояснити, який вид діяльності планує вести, як все буде функціонувати і які саме операції він має намір здійснювати. У відповідь банк зможе надати рекомендації щодо правильного оформлення документів, аби уникнути можливих непорозумінь", — зазначив Глінський.
У ситуаціях з підвищеним ризиком фінансові установи можуть вимагати додаткові пояснення або документи для кращого усвідомлення економічних аспектів проведених операцій. Це не слід вважати автоматичним "блокуванням", а скоріше складовою частиною процесу належної перевірки та управління ризиками.
Основна порада полягає в тому, щоб забезпечити чітке розуміння бізнес-логіки фінансових операцій та мати можливість підтвердити її документально або через пояснення на вимогу банку. Це включає наявність договорів, призначення платежів та зв'язок операцій з діяльністю підприємства. Крім того, важливо оперативно реагувати на запити банку відповідно до встановлених процедур, – зазначила Ганна Горбенко.
"Слід усвідомлювати, що вік ФОПа не є перешкодою для банків у їхній діяльності, як це було раніше, так і в майбутньому. Проте, банки не можуть просто ігнорувати деталі, працюючи з такими клієнтами. В Україні існує певна тенденція до використання ФОПів у сумнівних цілях, тому до нових бізнесів необхідно ставитися з обачністю," – підкреслив Дмитро Глінський.
Нове роз'яснення Національного банку України наразі перебуває на стадії вивчення в банківських установах та відповідних асоціаціях. Ведеться робота над розробкою додаткових норм. Реалізація цих змін планується на весну.
