Оновлений рейтинг RSF: Свобода слова досягла історично низьких показників.
Ситуація зі свободою слова у світі є найгіршою за всю історію, як зазначають автори рейтингу "Репортери без кордонів". Україна займає 62-ге місце, тоді як Німеччина втратила позиції і більше не входить до першої десятки.
"Свобода висловлювань у світі досягла історично низького рівня", - так починається щорічний звіт про свободу преси від організації "Репортери без кордонів" (RSF), який було опубліковано в п'ятницю, 2 травня.
Він заснований на п'ятьох показниках: політичний контекст, правова база, економічне середовище для ЗМІ, соціокультурний контекст і безпека.
Згідно з рейтингом, ситуація для працівників медіа в 90 з 180 проаналізованих країн та регіонів є "складною" або "дуже серйозною". "Окрім нестабільної безпекової ситуації і зростаючого авторитаризму, основним чинником є економічний тиск," — йдеться в пресрелізі, що супроводжує доповідь. Автори рейтингу підкреслюють, що нині редакції по всьому світу все частіше опиняються перед вибором між бажанням зберегти незалежність і необхідністю економічного виживання.
Виконавча директорка RSF Аня Остерхаус (Anja Osterhaus) пояснює фінансові труднощі ЗМІ в усьому світі тим, що "незалежна журналістика - це скалка в оці автократів". "Якщо ЗМІ будуть фінансово виснажені, хто тоді буде викривати неправдиву інформацію, дезінформацію і пропаганду? Тому, крім нашої щоденної боротьби за безпеку журналістів, ми також виступаємо за зміцнення економічних основ журналістики", - каже вона.
Згідно з даними організації "Репортери без кордонів", у 160 з 180 країн, які підлягали спостереженню, засоби масової інформації або не можуть функціонувати стабільно, або роблять це з великими труднощами. У близько третині країн редакції закривалися через економічні труднощі, які часто виникали внаслідок тиску з боку державних структур. У 46 країнах медіа контролюється лише обмеженою кількістю власників. Однією з таких країн, як зазначають автори рейтингу, є Росія.
Цього року Україна, що переживає воєнний стан через агресію Росії, зайняла 62-ге місце в рейтингу.
"Репортери без кордонів" підкреслюють, що приблизно 90% українських медіа залежать від фінансової підтримки, яка, в основному, надходить зі Сполучених Штатів. У зв'язку з цим, рішення президента США Дональда Трампа про зменшення фінансування агентства USAID може мати значний вплив на місцеву медіаінфраструктуру.
Ознайомтеся також: Зупинка фінансування USAID: які ініціативи в Україні потрапили під загрозу?
Цього року США зайняли 57-ме місце в рейтингу, що є погіршенням на дві позиції порівняно з минулим роком. У звіті RSF підкреслюється відкрита неприязнь адміністрації Трампа до журналістів, а також систематичне переслідування критичних медіа та незалежної журналістики. Організація навела приклад, коли агенції Associated Press було відмовлено у доступі до Білого дому через те, що редакція відмовилася "дотримуватись" термінології, нав’язуваної державою.
Рейтингові укладачі не залишили поза увагою і ситуацію, що склалася навколо американських міжнародних мовників Voice of America ("Голос Америки") та Radio Free Europe/Radio Liberty (RFE/RL, "Радіо Свобода"). В організації підкреслили, що "конфлікт між урядовими структурами та судовою системою щодо фінансування цих американських закордонних мовників може призвести до того, що понад 400 мільйонів людей у світі втратять можливість отримувати надійну інформацію".
Ознайомтеся також: Не лише зрада, а й нерозумність. Яким чином закриття "Радіо Свобода" підриває позиції США.
Вірменія виявилася лідером за темпами зростання серед пострадянських держав, зайнявши 34-ту позицію та піднявшись на дев'ять сходинок. Молдова ж розташувалася на 35-му місці.
У списку країн з найвищими показниками свободи преси, за версією авторів рейтингу, лідирують держави Балтії. Латвія зайняла 15-ту позицію з оцінкою 81,82 бали, Литва опинилася на 14-му місці з результатом 82,27 бала, а Естонія, набравши 89,46 бала, посіла друге місце, поступившись лише Норвегії.
У Литві та Латвії, в умовах триваючого конфлікту між Росією та Україною, запроваджено заборону на трансляцію російських телевізійних каналів. Окрім цього, заблоковані інтернет-ресурси ряду російських засобів масової інформації. Латвійський національний регулятор NEPLP вживає заходів для обмеження доступу до джерел, що поширюють інформацію, яка може загрожувати "інформаційній" та "національній безпеці" держави.
У 2025 році Німеччина знизилася на одну позицію у рейтингу свободи преси, зайнявши 11-те місце з оцінкою 83,85 балів. Автори рейтингу вказують на те, що у 2024 році журналісти, які вивчають праворадикальні групи та партії, опинилися під загрозою. У пресрелізі RSF зазначається: "Вони стикаються з ворожим ставленням, погрозами, образами та страхом фізичного насильства". Також в організації відзначили, що зафіксовано "безліч випадків, коли журналісти стикалися з надмірними перешкодами під час висвітлення конфліктів на Близькому Сході".
"Репортери без кордонів" також закликали владу Німеччини провести реформи, щоб поліпшити економічну ситуацію ЗМІ в країні та зміцнити "медійну різноманітність".
Росія знизилася на дев'ять позицій у щорічному рейтингу "Репортерів без кордонів", досягнувши рекордно низького 171-го місця, що робить її однією з останніх у списку.
За 100-бальною шкалою країна отримала лише 24,57 бала. Поруч з нею виявилися Єгипет та Нікарагуа.
Туркменістан має найгірші показники серед пострадянських держав. Ця країна Центральної Азії зайняла 174-те місце, що є сьомим з кінця, з оцінкою 19,14 бала. Лише Афганістан, Іран, Сирія, Китай, Північна Корея та Еритрея показали ще нижчі результати.
На 166-му та 167-му рядках таблиці розташовані Білорусь та Азербайджан, які обійшли Росію з оцінками 25,73 та 25,47 бала відповідно. Також близько одна до одної розташувалися кілька країн Центральної Азії: Таджикистан займає 153-тє місце з 32,21 бала, Узбекистан – 148-ме місце з 35,24 бала, Киргизстан – 144-те місце з 37,46 бала, а Казахстан – 141-ше місце з 39,34 бала.
11 позицій за рік втратила і Грузія (114-те місце, 50,53 бала), де внаслідок парламентських виборів, що спричинили критику на міжнародній арені та протести всередині країни, владу зберегла партія "Грузинська мрія", яку вважають близькою до Кремля.
Згідно з пресрелізом RSF, нинішній рекламний ринок у країні підпорядкований олігарху та фактичному лідеру Бідзіні Іванішвілі, що позбавляє незалежні засоби масової інформації можливості отримувати рекламні доходи. Крім того, законодавство, ухвалене парламентом у 2024 році, криміналізує отримання фінансової допомоги з-за кордону через закон про "іноагентів".
В результаті жорстокого насильства стосовно журналістів, об'єктивне висвітлення багатомісячних протестів проти правлячої партії "Грузинська мрія" стає все більш складним завданням, зазначають в організації.
