"Ну просто чудово, Райя!" - каже містер Рібейро, спостерігаючи, як Парагвай жонглює м'ячем після тренування, провівши день у клубі ЮКСА.


Ольга Любушкіна приїхала в гості до представника Першої ліги з села Тарасівка, розташованого на Київщині.

Минулого року в один з яскравих серпневих днів я опинилася на трибунах стадіону Баннікова, спостерігаючи за матчем ЮКСА. Хоча команда зазнала поразки, в мені виникло бажання дізнатися про неї більше. І ось тепер, знову в серпневий період (досить символічно, чи не так?), мені пощастило відвідати тренувальну базу цього клубу з Першої ліги.

Перша ліга: перестрілка Інгульця проти Ниви, Чернігів розгромив Прикарпаття, нічия ЮКСА та Фенікс-Маріуполя

Дістатися до дому ЮКСА не становить великої складності. Є декілька варіантів, як це зробити: наприклад, можна насолодитися поїздкою в електричці, де є можливість дізнатися останні новини та отримати корисні поради з теми "дім-сад-город". Або ж вибрати маршрутку, яка в Києві рухається довше, ніж за його межами. Я вирішила обрати другий спосіб.

Коли я дісталася до місця призначення, відразу ж звернула увагу на бездоганну чистоту та порядок навколо. Це відчуття супроводжувало мене протягом усього часу. Біля входу, де чергувала охорона, мене зустрів представник ЮКСА Назар Заплатинський.

Люб'язно провели на територію. Тут височіє головна будівля з великим надписом "ЮКСА". Від неї до поля - рукою подати. У будівлі розміщені їдальня та кімнати відпочинку.

Неподалік розташований дитячий садок з сучасним і яскравим ігровим майданчиком, а також повноцінна школа-ліцей. Є зона відпочинку з мангалами (вживання алкоголю тут заборонено), де часто збираються команди. Тут також є волейбольний майданчик і штучне поле, яке в основному використовують діти та юнацькі команди, тоді як перша команда тренується на ньому взимку. До всіх цих локацій веде вимощена стежка, обрамлена ялинками та декоративними кущами. Атмосфера навколо спокійна та продуктивна, що дозволяє легко забути про зовнішній світ за воротами.

Мене привели на стадіон, поруч з яким знаходиться маленька будівля. На першому поверсі розміщені роздягальня та медичний кабінет, а на другому - зал для теоретичних занять. Дуже зручно! З іншого боку активно ведеться будівництво нових приміщень для першої команди.

Футболісти готувалися до тренування, але перед цим їх чекало важливе завдання. Віце-президент ЮКСА Василь Скіцько завітав до команди разом із ветераном російсько-української війни Валерієм Вишняком, відомим під позивним Валет. Цей захисник, уродженець Боярки, був мобілізований до 143-ї окремої піхотної бригади. Під час виконання бойового завдання в околицях населеного пункту Терни він отримав серйозне поранення, яке призвело до часткової ампутації лівої ноги. Гравці команди підписали для нього футболку та український прапор, а також влаштували коридор пошани, щиро аплодуваючи.

Після цього команда перейшла до розминки, включаючи біг та розтяжку. В той час воротарі відійшли вбік, щоб виконувати свої вправи під пильним наглядом тренера воротарів Івана Остапова. Хоча я вже була знайома з деякими командними вправами, мені було особливо цікаво спостерігати за діяльністю голкіперів. Поки команда займалася розминкою, головний тренер Андерсон Рібейро разом зі своїм асистентом Сергієм Люлькою готували обладнання та майданчик для тренувань.

Блакитне небо, метелики, спокій та яскраве сонце (на щастя, є прохолодна вода). Гравці на полі розділилися на четвірки, щоб попрацювати над передачами та завершаючими ударами. Варто зазначити, що на прес-конференціях Рібейро підкреслював: його команді слід покращити реалізацію створених моментів.

Тим часом Іван Остапов займався тренуванням голкіперів. Він постійно підкреслював важливість максимальної концентрації, закликав до вищих стрибків та швидших реакцій, а також пояснював, як певні рішення можуть призвести до пропущених м'ячів у матчах. Перший етап тренування воротарів був повністю зосереджений на відбитті різноманітних ударів. Критики лунали, але Остапов не скупився на похвали. "Просто як Райя!" – це лише один із численних компліментів, які можна було почути.

Поки я милувалася сейвами, польові гравці приступили до нового тренування. Знову весь процес був сконцентрований на роботі в невеликих групах. До кожної підходив Рібейро і показував, розказував, що вимагає, як має рухатися м'яч між лініями, як віддавати пас. Підопічні ретельно працювали, час від часу тренер зупиняв процес і вказував на нюанси в роботі.

Тим часом Остапов змінив локацію на полі, перейшовши до воріт, біля яких вже були встановлені бар'єри та манекени, щоб голкіпери відпрацювали сейви при обмеженому огляді.

Фінальною вправою стала гра, в якій вже брали участь воротарі. Рібейро наполягав на важливості контролю позицій та вдосконалення завершальних атак. Хоча не обійшлося без жорстких підкатів, на щастя, ніхто не отримав травм. Таким чином, тренування підійшло до завершення. Парагвай продемонстрував трохи своїх навичок, жонглюючи м'ячем.

Після завершення роботи на полі ми з містером Рібейро направилися до навчального залу, щоб обговорити різноманітні теми. Скоро інтерв'ю з нами з'явиться на Футбол 24. Не прогавте!

Related posts