Офіс президента розглядає можливість зміни керівника НКЦПФР. Що саме викликало незадоволення у радника Єрмака?
Здається, Руслан Магомедов не зможе залишитися на посаді голови НКЦПФР протягом шести років. Що ж його не влаштовує, і хто є причиною цього?
До лютого 2019 року про існування, а тим більше про те, чим займається Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), в Україні знали особи, прямо залучені до фінансової сфери, і ті, хто серйозно цікавився інвестиціями. Проте все змінилося завдяки п'ятому президенту.
У той момент Петро Порошенко, навіть не усвідомлюючи цього, у телефонній бесіді висловив фразу, що, можливо, стала визначальним афоризмом його президентського терміну: "Де тобі ще, бл..., Тимуре, реформ не вистачає?". Після цих слів вся країна дізналася про Тимура Хромаєва та про його діяльність на чолі НКЦПФР, якою він керував у той час.
Хромаєв завершив свій шестирічний термін на цій позиції, але його другий мандат був перерваний радником голови Офісу президента Андрія Єрмака Русланом Магомедовим. У лютому 2021 року Володимир Зеленський затвердив його на посаді керівника комісії.
Присутність покровителя надавала Магомедову можливість вносити будь-які зміни в один з двох фінансових регуляторів і створювати нові інвестиційні інструменти, яких фондовий ринок потребує вже понад десять років. Проте, як це нерідко буває в українській історії, втілити наявний "потенціал" не вдалося.
Все можна було б списати на масштабний конфлікт, що розпочався через рік після зміни керівництва НКЦПФР, якби не одне "але". Непомітний на перший погляд, цей регулятор насправді має ключове значення для фінансової системи країни. Без його рішень неможливо виконати умови МВФ, від яких залежить фінансування державних витрат. Однак прийняття цих рішень стикається з певними труднощами.
Тривала затримка НКЦПФР у виконанні покладених на неї завдань викликала невдоволення з боку представників МВФ, які звернулися до Єрмака з проханням втрутитися у ситуацію. В результаті Офіс президента почав шукати кандидатуру на заміну Магомедову. Чи вдасться знайти гідну альтернативу?
Перші скарги представників МВФ на голову НКЦПФР Магомедова надійшли керівництву держави у вересні 2024 року, розповідає співрозмовник ЕП в Офісі президента. За його словами, невдоволення викликало те, що регулятор ринку цінних паперів ігнорував прохання Національного банку, а згодом і МВФ, стосовно закриття схем, які дозволяють обходити валютні обмеження.
Мова йде про дві моделі, які Національний банк України детально виклав у листі до комісії, датованому 10 травня 2024 року (копія документа є в розпорядженні ЕП). Офіційне звернення стало результатом усних запитів представників НБУ до членів комісії, стверджують джерела ЕП в НКЦПФР. Які саме це моделі та чому вони мають значення?
Перша стосується облігацій уряду США (трежерис). Клієнти інвестиційних компаній купували ці цінні папери, у яких наближалася дата погашення. Оскільки індивідуальними рішеннями НКЦПФР трежерис допускалися до торгівлі на українському ринку, то їх купівля відбувалася за гривню.
Коли цінні папери потрапляли на рахунок українського клієнта, він надсилав інструкції про їх переказ на свій рахунок в міжнародному депозитарії (організації, що здійснює облік прав на цінні папери). У момент настання терміну погашення облігацій, клієнт отримував валюту від уряду США на свій банківський рахунок, розташований за межами країни.
За допомогою цієї схеми громадяни та бізнес конвертували гривню, яка перебувала в Україні, у валюту за кордоном, тобто виводили її з країни, обходячи валютні обмеження НБУ, які діють з моменту запровадження воєнного стану.
Те, що НКЦПФР не поспішала закривати цю схему, підтверджується і тим, що, не маючи інших варіантів, Національний банк 3 грудня розіслав листа банкам (з копією якого ознайомилася ЕП). У цьому листі він описав згадану схему і порадив "звернути особливу увагу" на операції з трежерис, які здійснюють три інвестиційні компанії: "Домінанта трейд", "Універ капітал" та "Інвестиційний капітал Україна" (група ICU).
В рамках реалізації меморандуму з Міжнародним валютним фондом щодо "вжиття заходів для підвищення ефективності контролю за рухом капіталів у співпраці з Національним банком України", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку 23 грудня ліквідувала цю схему. Це сталося за тиждень до встановленого терміну.
Інша схема, яка була викладена у листі НБУ рік тому, стосується валютних облігацій внутрішньої державної позики України. Суть її полягає в тому, що експортер, отримавши валютні кошти, замість того, щоб продавати їх на міжбанківському ринку через свій банк, інвестує ці кошти в валютні ОВДП, які незабаром будуть погашені.
Після цього експортер реалізує ці ОВДП на позабіржовому ринку за гривню. Проте в таких операціях застосовується курс, що трохи перевищує міжбанківський: зазвичай на 30-50 копійок більше за кожен долар або євро.
Як продовження даної схеми, інвестиційні компанії купують ті ж облігації і перепродають їх за гривні тим суб'єктам, які прагнуть придбати іноземну валюту, обминаючи обмеження Національного банку України. Коли настає термін погашення ОВДП, ці компанії — зазвичай великі підприємства — отримують від Міністерства фінансів кошти у валюті, в якій були емітовані облігації.
Через існування цієї схеми міжбанківський ринок щомісяця недоотримував 150 млн дол. пропозиції від експортерів. Тобто саме стільки Нацбанку доводилося додатково "спалювати" резервів для підтримки курсової стабільності в країні.
Згідно з інформацією, отриманою від джерел ЕП, серед підприємств, які у період з січня по квітень 2025 року займалися перепродажем валютних ОВДП і, можливо, сприяли обхідним шляхам навколо обмежень НБУ, можна виділити такі компанії, як ICU, "Домінанта трейд", а також "Профі-т цінні папери", "БТС брокер" і "Конкорд кепітал".
У червні 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, "внаслідок ініціативи Національного банку України та у відповідності до меморандуму з Міжнародним валютним фондом", затвердила рішення, що унеможливлює функціонування зазначеної схеми. Це рішення стало чинним з 30 червня.
"Магомедов та, власне, половина керівного складу комісії не пройдуть перевірку на відсутність конфлікту інтересів", - розповідає співрозмовник "Економічної правди" в ОП. Про яку перевірку і який конфлікт іде мова?
У лютому 2024 року Верховна Рада прийняла закон, що стосується реформи ринку капіталів. Як зазначив Магомедов, цей нормативний акт покликаний зробити комісію "більш адаптивною та сучасною". Крім того, ухвалення цього закону дозволило Україні залучити 1,4 мільярда доларів від Світового банку.
Проте через кілька днів голова НКЦПФР запропонував Зеленському ветувати документ. Магомедов просив прибрати із закону норму, яка забороняє працівникам комісії та членам їх сімей мати частку в підконтрольних НКЦПФР компаніях, отримувати від них матеріальну винагороду чи займати там будь-яку посаду.
Депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк висловили своє прохання, аргументуючи його наявністю конфлікту інтересів у Магомедова. У своїх деклараціях він зазначив, що проживає разом з Євгенією Грищенко, яка є керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів компанії "Інвестиційний капітал Україна" (ICU). Якщо б Зеленський тоді підписав відповідний закон, виникли б сумніви щодо відповідності Магомедова його посаді.
Президент, не в останню чергу завдяки керівнику свого офісу, ветував закон і неприємну для Магомедова норму прибрали. Однак у ситуацію втрутився МВФ.
Під час чергового перегляду програми в грудні 2024 року його представники наполягли на перевірці бездоганної ділової репутації керівництва НКЦПФР. Відповідну оцінку комісія мала завершити до кінця січня 2025 року, однак березневий перегляд програми зафіксував, що це не було зроблено.
У відповідь на запит ЕП Магомедов роз’яснив, що з грудня 2024 року комісія працювала над новою версією Кодексу етики, який містить критерії для оцінювання. Проте затвердити документ не було можливим без узгодження з міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Цей процес завершився лише наприкінці лютого 2025 року.
"Комісія з питань МФО розробляла технічне завдання для здійснення незалежної перевірки голови та членів НКЦПФР. За попередніми планами, ця перевірка мала бути фінансована за рахунок міжнародної технічної допомоги в рамках проєкту USAID," - зазначив він.
Після того, як у лютому USAID завершило свою роботу, комісія оголосила конкурс на придбання послуг незалежної оцінки. Цю оцінку проведе аудиторська фірма KPMG. Згідно з угодою з МВФ, цей процес повинен був завершитися до кінця червня, але під час останнього перегляду терміни були перенесені на кінець серпня.
За інформацією, наданою Магомедовим, комісія не має даних про його потенційний конфлікт інтересів, який міг би перешкодити його успішному проходженню перевірки. Крім того, він зазначив, що не володіє відомостями щодо можливого звільнення будь-кого з керівництва НКЦПФР.
"До комісії не було висунуто жодних особливих вимог – лише виконувати те, що просять партнери. Однак затримки в ухваленні рішень спочатку призвели до напруження у взаєминах між Магомедовим та НБУ, а також МВФ. Останнім часом з ним навіть не бажають вступати в діалог. Теперішній склад комісії не зміг продемонструвати здатність приймати необхідні стратегічні рішення, що від них очікувалося. З травня ми активно шукаємо кандидата на посаду голови комісії", – зазначив співрозмовник ЕП в Офісі президента.
Згідно з інформацією, отриманою від представників ЕП та ринкових учасників, було вказано двох можливих кандидатів на посаду голови НКЦПФР. Першим серед них є Максим Лібанов, який наразі займає посаду члена комісії.
"З цього питання відбулася бесіда з ним. Хоча він і не має конфлікту інтересів, виникають певні питання стосовно його здатності впоратися з управлінськими обов'язками, які пов'язані з керівництвом усією комісією", - зазначив співрозмовник з Офісу президента. Сам Лібанов утримався від коментарів.
Другий кандидат - заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник, який відповідає, зокрема, за фінансовий моніторинг. Утім, співрозмовники ЕП і в Офісі президента, і в НБУ кажуть, що його перехід в НКЦПФР малоймовірний через завантаженість в Нацбанку, де в нього "ще не завершені справи".
Згідно з інформацією, отриманою від джерел ЕП, під час процесу пошуку кандидатів на цю посаду Офіс Президента зіткнувся з труднощами, які останнім часом виникають при спробах оновити склад уряду: недостатньою кількістю бажаючих, серед яких можна було б зробити вибір.
"Існують фахівці, які займаються фондовим ринком з 2014 року, і для них це може бути привабливим, але щоразу, коли вони дізнаються про PEP, відразу відмовляються", - розповідає співрозмовник видання в Офісі Президента.
Статус PEP (Politically Exposed Person - політично значуща особа), який отримують керівники державних установ, накладає певні обмеження в контексті фінансового контролю як на національному, так і на міжнародному рівнях.
За словами партнера VB Partners Сергія Бойка, набуття статусу PEP - одна з причин непопулярності державних посад, адже така особа та її сім'я будуть під ретельним фінансовим контролем, а джерела набуття активів, які були отримані навіть задовго до вступу на публічну службу, досліджуватимуться.
Навіть припинення особою повноважень не зупинить заходи фінконтролю. "Це також впливає на поточних та потенційних бізнес-партнерів такої особи, які несуть тягар додаткового фінансового контролю", - додав Бойко.
Як скоро можуть замінити Магомедова? Відповідь на це запитання залежить від того, коли ОП знайде кандидата. "Це може статися за тиждень або за кілька днів. Проблема лише в кадрах", - резюмував співрозмовник ЕП в Офісі президента.
Could you please provide the text you'd like me to make unique?
Безумовно, ця інформація не буде повною без розповіді про відрядження.
6 лютого "Українська правда" оприлюднила розслідування, в якому йдеться про те, що Михайло Янчук, керівник апарату НКЦПФР, знаходився у службовій поїздці до Фінляндії з родиною з 1 по 8 січня 2025 року. Наказ про це підписав Магомедов. Пізніше виявилося, що конференцій, на які Янчук нібито вирушав, насправді не існувало.
Дослідження УП виявило, що в жовтні 2024 року голова НКЦПФР перебував у службовій поїздці в Кракові, Польща.
"Це особистий напад на мене, мета якого - створити конфлікт між мною, Офісом президента та Андрієм Борисовичем", - такими словами Магомедов згодом прокоментував колегам публікацію розслідування, згідно зі словами співрозмовника ЕП в комісії. Жодних організаційних висновків з цієї ситуації не було зроблено.
Після цих слів читач, можливо, виявить ще одне свідчення безкарності в рамках владної системи. Однак це зовсім не те, що можна сказати в даному контексті.
Детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №52025000000000253 від 6 травня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 191 ККУ та ч. 1 ст. 366 ККУ. Підозру ще нікому не оголосили, але, за словами співрозмовника ЕП в НАБУ, мова йде про епізоди відряджень Магомедова та Янчука.
29 травня 2024 року Печерський районний суд задовольнив клопотання слідчого Національної поліції та надав доступ до матеріалів у рамках іншого кримінального провадження - №12023000000002324, що стартувало 20 грудня 2023 року відповідно до частини 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Згідно з інформацією про справу, у квітні 2022 року керівництво НКЦПФР видало індивідуальний дозвіл одному з інвестиційних фондів на використання 26,5 млн грн для закупівлі медичних товарів (підгузків). Ці кошти були переведені за межі країни.
Ця справа досі не закрита.
