Арештний ордер на Путіна: чому Сполучені Штати не заарештують диктатора на Алясці та як слід розуміти рішення Міжнародного кримінального суду.
Зустріч американського президента Дональда Трампа із російським диктатором Володимиром Путіним, яка відбудеться сьогодні на Алясці, у багатьох людей посіяла надію на те, що вона може закінчитись арештом останнього. Путін перебуває під ордером Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС) і має бути переданий його структурам.
Втім, можна з практично 100% ймовірністю сказати, що цього не станеться. OBOZ.UA розбирався, чому.
Чому США не заарештують Путіна
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС), створений на основі Римського статуту, видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової, уповноваженої з прав дітей у Росії. Їх звинувачують у переміщенні українських дітей з територій, що перебувають під окупацією, до інших регіонів, що розглядається як воєнний злочин - незаконне вивезення цивільних осіб, зокрема дітей. Це стало прецедентом, адже ордер був виданий проти діючого лідера однієї з п'яти постійних країн-членів Ради Безпеки ООН. Згідно з міжнародним правом, це надає підстави для арешту Путіна.
Але що це означає на практиці? Перш за все, варто зазначити, що Сполучені Штати не є учасником Міжнародного кримінального суду і не ратифікували Римський статут. Хоча цей документ підписали більше 120 країн, США не входять до їхнього числа. Країна вийшла з цього угоди і не визнає юрисдикцію МКС. Тому вона не має зобов'язань виконувати видані ордери.
Сам міжнародний кримінальний суд (МКС) не має можливості втручатися в ситуацію, оскільки не володіє власними силовими структурами. Тому його діяльність цілковито залежить від взаємодії між державами-учасницями. У випадках, коли країна, як, наприклад, Сполучені Штати, не визнає юрисдикцію МКС, навіть наявність ордера не принесе жодних змін.
Ще одним важливим бар'єром є політичні угоди. Держави можуть надавати імунітет міжнародним злочинцям під час їхніх візитів. Така ситуація вже мала місце під час поїздки Путіна до Монголії у вересні 2024 року. Незважаючи на те, що Монголія підписала Римський статут, її керівництво вирішило не виконувати ордер з власних причин. Це викликало критику з боку міжнародної спільноти, але серйозних наслідків для Монголії не настало. Експерти вважають, що візит Путіна до Аляски, ймовірно, буде відбуватися за подібними угодами.
Який тоді зміст має ордер Міжнародного кримінального суду?
Навіть без реального впровадження, ордер є значущим знаком. Він свідчить про те, що міжнародна спільнота не залишається осторонь від правопорушень. Цей документ нагадує про те, що жоден, навіть найвищий лідер, не знаходиться поза межами закону.
З практичної точки зору ордер обмежує можливості подорожувати. Якщо Путін поїде до країни-члена МКС, його можуть заарештувати. Особливо якщо йдеться про країни, значно сильніші політично, ніж Монголія. Саме тому географія пересувань російського диктатора обмежена тими державами, які не визнають юрисдикцію суду.
У разі зміни режиму в Росії або якщо Путін потрапить на територію країни, що є членом Міжнародного кримінального суду, це відкриє можливість для його притягнення до відповідальності. На даний момент ордер залишається в силі і не має терміну давності.
Історичні випадки
З історичної перспективи, ордер Міжнародного кримінального суду (МКС) ніколи не слугував гарантією покарання для осіб, звинувачених у воєнних злочинах. Наприклад, колишній президент Судану Омар аль-Башир не був заарештований під час свого візиту до Південної Африки в 2015 році, незважаючи на те, що був під слідством за подібними звинуваченнями. Південна Африка відмовилася виконати даний ордер, аргументуючи це відсутністю юридичного зобов'язання арештувати чинного главу держави, який не підписав Римський статут. Інші країни, які він відвідував, також проігнорували ці вимоги.
Дещо інакше склалась доля колишнього диктатора Чилі Августо Піночета. Уже після повалення від відвідав Лондон у 1998 році і був затриманий за ордером, виданим іспанським суддею Бальтасаром Гарсоном. Хоча Піночет стверджував, що, як колишній голова держави, має імунітет, британські суди це заперечили. Врешті, тодішній міністр внутрішніх справ Сполученого королівства Джек Строу дозволив колишньому диктатору повернутися до Чилі, врахувавши поганий стан його здоров'я. Отже, в цьому випадку арешт був здійснений, але до покарання він так і не привів. Піночет помер у грудні 2006 року в Сантьяго.
А от колишній колишній президент Югославії Слободан Мілошевич став прикладом того, як і за яких умов ордер МКС може спрацювати. Він був заарештований у 2001 році після того, як втратив владу. Це стало можливо саме через зміну політичного курсу у Сербії. Прем'єр-міністр Зоран Джинджич проігнорував судовий припис й віддав указ про екстрадицію Мілошевича до Гааги. Він пояснив це необхідністю зберегти державу, адже невиконання ордера могло призвести до втрати значної фінансової допомоги з боку США, МВФ і Світового банку. Втім, суд над Мілошевичем довести до вироку так і не вдалося. Він помер у в'язниці Гаазького трибуналу від серцевого нападу 11 березня 2006 року.
Раніше OBOZ.UA інформував, що Дональд Трамп зустрінеться з Путіним на військовій базі Ельмендорф-Річардсон, розташованій в Анкориджі, Аляска. Планується, що під час зустрічі вони обговорять можливості для завершення конфлікту в Україні. Слідкуйте за детальними оновленнями подій на Алясці на OBOZ.UA.
