Паливна криза в Росії: затори на автозаправках та бензин за талонами – як українські дрони завдають удару по «бензиновій» державі.
У Росії, яку знаменитий американський сенатор Джон Маккейн колись охарактеризував як "бензоколонку під контролем мафії", знову спостерігається паливна криза. Однак цього разу ситуація є значно серйознішою, ніж минулого року. У 2024 році українські дрони завдали ударів по приблизно 14% нафтопереробних потужностей Росії (згідно з даними Пентагону, це становило 14%, а в НАТО навіть говорили про 15%), що призвело до підвищення внутрішніх цін на паливо на 20-30%. У серпні 2025 року ж ми вразили вже понад 17% потужностей.
Уряд Росії продовжив обмеження на експорт бензину для виробників до 30 вересня, а для роздрібних продавців – до 31 жовтня. Однак це не покращило ситуацію. На минулому тижні соціальні мережі заполонили відео та фотографії величезних черг на автозаправних станціях у Росії. Ціни на паливо зросли вдвічі в порівнянні з січнем цього року. У тимчасово окупованому Криму, в Забайкаллі, на Курилах та в інших регіонах Росії бензин або продають за талонами, або взагалі неможливо купити.
Незважаючи на всі спроби Кремля донести до росіян інформацію про реальний стан справ і те, як їхня система протиповітряної оборони "ефективно відбиває атаки українських безпілотників", в Держдумі обговорювали лише сезонні коливання попиту, жнива та брак резервів. Депутат Микола Новічков навіть порівняв нестачу пального на автозаправках із дефіцитом яєць, курятини та масла, що спостерігався в 2022-2024 роках, під час якого Росія змушена була імпортувати ці продукти з інших країн. Однак реальні факти свідчать про інше: Новошахтинський нафтопереробний завод, один із провідних постачальників нафтопродуктів у південній частині Росії, горів протягом п'яти днів після ударів з України.
Тож, як українські дрони вдарили по основному джерелу наповнення російського бюджету? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Протягом серпня оптові ціни на бензин на Петербурзькій товарно-сировинній біржі майже десять разів встановлювали історичний рекорд. Російський уряд навіть обговорював ручне коригування біржових котирувань, проте обмежився запровадженням талонів у деяких регіонах і навіть повною забороною продажів. На російських федеральних каналах роблять вигляд, що проблеми не існує, в той час як у Telegram-каналах (до речі, використання Telegram всередині Росії Кремль почав омежувати, заборонивши голосові та відеодзвінки) все частіше порушують питання про неприкритість ключових НПЗ системами ППО, мовляв, українські дрони збивають лише стрілецькою зброєю.
Основним джерелом фінансування Росії є експорт енергетичних ресурсів. Як вже неодноразово повідомлялося на ТСН.ua, Москва використовує кошти від продажу нафти, нафтопродуктів і газу для фінансування своєї агресії проти України. Наприклад, у липні 2025 року експорт нафти та нафтопродуктів Росії склав близько $14,3 мільярда. За різними оцінками експертів, витрати Росії на війну проти України коливаються від $12 до $17 мільярдів щомісяця. Тому важливо спрямовувати зусилля на знищення російських доходів від нафти та газу.
У грудні 2022 року країни G7 ввели цінову "стелю" на російську нафту у розмірі $60, що означає, що Москва не має права продавати свою нафту за ціною вище цього рівня. Проте вже у липні 2025 року Європейський Союз знизив цю межу до $47,6. Незважаючи на ці обмеження, Росія знаходить способи обійти заборону, використовуючи танкери з "тіньового" флоту, які відповідають за до 70% морського експорту російської нафти та нафтопродуктів. Основний шлях доставки проходить через Балтійське море. Варто зазначити, що Росія почала конвоювання своїх "тіньових" суден; наприклад, у середині червня цього року вона вперше залучила один із бойових кораблів свого Військово-морського флоту – ракетний корвет "Бойкий" з ракетами "Уран" для супроводу. У зв'язку з цим європейські країни, що мають вихід до Балтійського моря, не надто активно перешкоджають проходженню підсанкційних російських танкерів.
Не додає оптимізму й позиція США, які не доєдналися до рішення ЄС щодо зниження межі цінової "стелі" на продаж російської нафти, через що, попри заборону, вона продовжує продаватися дорожче встановлених обмежень. На додачу, попри постійні погрози адміністрації Трампа покарати Росію за її небажання призупинити війну проти України на прийнятних умовах, і встановлення все нових і нових дедлайнів для Путіна, американські посадовці кажуть, що запровадження нових санкцій може закрити вікно діалогу з Москвою, яке відкрилося лише завдяки президентству Трампа.
Російська атака на Київ, що відбулася в ніч на 28 серпня і забрала життя 23 осіб, отримала коментар від речниці Білого дому Керолайн Левітт.
"Йдеться про дві країни, які вже дуже давно перебувають у стані війни. Росія запустила цю атаку на Київ. І так само Україна нещодавно завдала удару по російських НПЗ. Фактично, протягом серпня вони знищили 20% потужностей російських НПЗ. Трамп продовжує пильно стежити за ситуацією і хоче завершити війну, аби припинити вбивства людей. Але, можливо, обидві сторони цієї війни не готові самі її закінчити".
В умовах небажання Заходу, зокрема США, йти на конфронтацію з Росією, Україна самотужки обмежує потік нафтодоларів до Москви. Лише протягом серпня цього року Сили оборони України майже 20 разів атакували нафтові та енергетичні потужності ворога. За серпень Росія втратила близько $700-900 млн. Не кажучи вже про збитки від простоїв і ремонтів, які Москва вже не може проводити так швидко, як колись, бо санкції обрізали їй доступ до західних технологій. А міністр фінансів РФ Антон Сілуанов доповів Путіну про уповільнення економічного зростання Росії у 2025 році від 2,5% до 1,5%.
2 та 28 серпня стали важливими датами для Рязанського та Новокуйбишевського нафтопереробних заводів. В результаті пошкодження основних енергетичних установок, які займаються первинною переробкою нафти, було втрачено близько 50% їх виробничих потужностей. Ці два НПЗ разом забезпечують майже 10% загального обсягу нафтопереробки в Росії.
3 серпня. Склад пального в аеропорту "Сочі". Піддався атаці паливно-заправний комплекс. На території аеропорту також базувалася російська військова авіація.
10 серпня. Саратовський НПЗ "Роснафти". Забезпечує біля 1,8% від загальної потужності. Завод досі не видновив прийом сирої нафти.
7, 13 і 28 серпня. НПЗ в Афіппсі, розташованому в Краснодарському краї, зазнав значних ушкоджень на установці, що займається спільною переробкою газу та газового конденсату. Цей завод відіграє ключову роль у виробництві бензину та дизельного пального для російських збройних сил і становить приблизно 2% від загальної потужності всіх НПЗ у Росії.
21 серпня. Нафтопровідна станція "Дружба" в російському місті Унеча зазнала руйнувань: було знищено два насосні агрегати. Станом на четвер, 28 серпня, постачання російської нафти до Словаччини та Угорщини відновлено, проте обсяги поставок зменшилися.
24 серпня. Морський порт "Усть-Луга" в Ленінградській області є стратегічним об'єктом для Росії на Балтійському узбережжі. Тут зазнала пошкоджень установка з фракціонування та перевалки газового конденсату компанії "Новатек" — надзвичайно важливий елемент для виробництва зрідженого газу, авіаційного пального та дизельного пального, які експортуються за кордон.
Західні ЗМІ повідомляли, що у вересні цього року порт Усть-Луга працюватиме лише на половину своїх потужностей. На це також вплинуло пошкодження насосної станції в місті Унеча, яка є важливим транзитним вузлом для постачання сирої нафти до порту. Росія намагається перенаправляти нафту до портів Приморськ і Новоросійськ. Проте повністю це не компенсує зниження потужностей порту Усть-Луга, який є одним із ключових морських експортних терміналів Росії.
Отже, як видно, удари українських сил по ключових російських нафтопереробних заводах, сезонний попит та брак внутрішніх резервів (адже Москва традиційно більше концентрувалася на виробництві дизельного пального, ніж бензину, а сусідня Білорусь не здатна забезпечити необхідні потужності для порятунку Росії) призвели до серйозної паливної кризи в країні-агресорі. У соціальних мережах росіяни висловлюють обурення через довгі черги, які іноді сягнули 8 годин, щоб заправити свої автомобілі за захмарними цінами. Кремль обіцяє, що до кінця вересня ситуація покращиться, проте українські сили оборони не зупиняються. Тому західні аналітики висловлюють більш песимістичні прогнози — паливний дефіцит у Росії може затягнутися до зими.
Зростання цін на паливо в поєднанні зі зниженням процентних ставок, а також тривале підвищення фінансових виплат для підтримки мобілізації військових і розширення робочої сили в оборонній промисловості, ймовірно, призведе до суттєвого підвищення рівня інфляції. Це, в свою чергу, може послабити купівельну спроможність населення, викликати девальвацію рубля у середньостроковій і довгостроковій перспективі та сприяти подальшій макроекономічній нестабільності в Російській Федерації, - зазначають експерти з американського Інституту вивчення війни.
