В пам'ять про добровольця та захисника територіальної оборони Романа Ткаченка.
Більше року рідні та близькі друзі мріяли про те, що безслідно зниклий Роман повернеться додому живим.
31 січня 2024 року друг військовослужбовця Петро Тєстов опублікував у Фейсбуці: "Надійність - це одна з основних рис Романа Ткаченка. Сьогодні він святкує свій 40-ий день народження".
Роман назавжди залишиться 39-річним. Він загинув у бою під Бахмутом, перебуваючи разом із товаришами. За інформацією Сил Територіальної оборони ЗСУ, "військовий 241-ї окремої бригади Сил ТрО ЗСУ Роман Ткаченко втратив життя в березні 2023 року, виконуючи свою місію в Донецькій області".
"Рома завжди щирий, усміхнений, відповідальний, приємний хлопець, який обожнював туризм, скелі, гори. Памʼятаю, як зустрічались на туристичних тусовках чи на Мигії, і я щиро дивувалась, як він міг майже щодня пробігати 30 км або проїжджати на велику 120 км. Рома - людина з тонким, влучним, неймовірним почуттям гумору", - згадувала колишня колега Романа Людмила Маслова.
Інформація про загибель Романа стала відома лише в серпні 2024 року. Протягом 16 місяців його рідні та близькі плекали надію на те, що зможуть розшукати його та товаришів, з якими він брав участь у бойових діях. Хоча глибоко в душі усі розуміли, що шанси на це вкрай мізерні…
Петро Тєстов ділиться спогадами про те, як Роман завжди з готовністю підтримував інших і проявляв виняткову відповідальність щодо безпеки під час походів.
"Я не можу вже пригадати, коли Рома з'явився в нашому турклубі, здавалось, що він був там завжди. Річки, моря, гори, ліси. Я завжди радів, коли після анонсу ПВДшки (короткого походу. - ред.) Рома "плюсувався". На нього завжди можна було покластись. Якщо байдаркою керує Рома - можна було не переживати, все буде ок. Якщо Рома "розвідує" маршрут - все ок, можна йти.
Завжди спокійний. Навіть в таких собі ситуаціях. Ну наприклад, коли ми пливемо зібраними за допомогою скотча байдарками по Чорному морю, в шторм і грозу", - написав Тєстов.
Він згадує, що спілкувався з товаришем напередодні свого останнього виходу.
"Перед тим зловісним днем домовлялись, що після бою він мені напише апдейт по потребах. Не написав. А той тепловізор, який я планував йому передати, пішов в його ж батальон, але вже не йому...", - зазначив Тєстов.
Ромчик вчинив згідно з власними моральними переконаннями. Коли о п’ятій ранку 24 лютого 2022 року він почув звуки сирени, то вирішив вирушити до ТЦК. Берестейський проспект був затриманий у заторі, а громадський транспорт не працював, тому він вирушив в путь пішки, подолавши кілька кілометрів. Адже його покликанням були походи в горах, сплави по ріках і морях. Він мріяв про життя, виховання доньки, планування подорожей і здобуття нових знань.
Життя вже не повернеш. Проте пам'ять про кожного, хто віддав своє життя за Україну, повинна бути вшанована з усією гідністю.
Поряд з Романом Ткаченком там, на трасі Слов'янськ-Бахмут, не склали зброю і загинули за свій дім:
Честь!
Також ще четверо досі у статусі зниклих безвісти, їх пошук триває з 21 березня 2023 року", - написала дружина Романа Ксенія Жигалова.
Згодом з'ясувалося, що в той же час загинув військовослужбовець, журналіст і кінорежисер Ярослав Шапочка.
Романа Ткаченка поховали в Броварах 4 серпня 2024 року. У лютому 2025 року його родина отримала посмертно присвоєний орден "За мужність" ІІІ ступеня.
У чоловіка є батьки, молодший брат, дружина та донька.
