Вшанування пам'яті капітана Олекси Мусаєва

Завжди стояв на захисті своїх товаришів і з великим болем переживав втрати в своєму загоні.
Командир стрілецького взводу, капітан Збройних сил України Олекса Мусаєв, трагічно загинув 17 серпня 2023 року під час бойових дій з ворогами на Бахмутському напрямку.
Олекса з'явився на світ 31 травня 1977 року в місті Фастів, розташованому в Київській області.
"Мій брат завжди був невгамовним бешкетником, з дитинства любив пригоди, які самі його знаходили. Він мав особливу пристрасть до тварин. Коли ми з мамою відвідували її батьків, він постійно відкривав двері хліва і випускав усіх тваринок на вулицю. У нього була впевненість, що вони прагнуть свободи," - ділиться спогадами сестра Алла.
Після випуску з училища Олекса обрав військову кар'єру та вступив до Київського інституту Сухопутних військ, який успішно закінчив у 1999 році. Далі він продовжив навчання в Військовому інституті керівного інженерного складу Національної академії оборони України, де протягом року отримував знання за спеціальністю "Автомобілі та автомобільне господарство". Завершивши навчання, він здобув кваліфікацію інженера-механіка та став офіцером військового управління тактичного рівня.
З 2000 по 2001 рік чоловік проходив службу в військовій частині в Одесі, а згодом - у Запоріжжі. Проте у 2004 році, внаслідок частих реорганізацій, він вирішив піти у запас.
Після повернення до мирного життя Олекса знайшов роботу на заводі "Елопак" у Фастові та заснував сім'ю. "Наша родина завжди була для нас найважливішим. Народження донечки Аміри стало для Олекси справжнім святом. Ми були дружньою сім'єю, проводили багато часу разом і часто вирушали в подорожі," - ділиться своїми спогадами дружина Ірина.
Та невдовзі Олекса повернувся до війська - розпочалася війна на сході України. У перші дні Антитерористичної операції чоловік отримав попередження з військкомату про готовність в будь-який момент стати на захист країни. Його мобілізували у квітні 2015 року, а у травні відправили до Костянтинівки на Донеччині.
Через рік чоловік демобілізувався, а у 2017 році повернувся на роботу в "Елопак".
Саме на робочій зміні й застав Олексу початок повномасштабного російського вторгнення. Чоловік відразу після дзвінка з військкомату повернувся додому і зібрав речі. Спочатку у складі комендантського батальйону він боронив Фастівщину. У листопаді 2022 року воїна направили на посаду командира стрілецького взводу у 30-ту механізовану бригаду. Вже на початку 2023 року Олекса відбув на Бахмутський напрямок.
У березні того ж року чоловік зазнав поранення в легені. Протягом тижня він проходив лікування в Дніпрі, але лікарі не змогли витягнути осколок. З ним він повернувся до своїх товаришів.
16 серпня 2023 року вранці Олекса зателефонував своїй сестрі, щоб сповістити, що вирушає на "нуль". На жаль, вже наступного дня родина отримала трагічну звістку про його загибель.
"Коли співробітники військкомату з Фастова привезли звістку про загибель чоловіка, я тоді висловила думку, що вони не лише забрали життя Олекси, а й вбили мене," - згадує Ірина.
Сестра бійця Алла підкреслила, що він тяжко переносив втрату своїх товаришів. "У нього під командуванням було 30 військових. Мабуть, він звинувачував себе, адже як командир вважав, що міг щось упустити. Проте, спілкуючись з його підлеглими, всі відзначали: 'Якщо б усі командири були такими, як Алімович, можливо, нам було б легше воювати'", - поділилася вона.
Згідно з указом Президента України, виданим 8 квітня 2024 року, капітан Олекса Мусаєв був удостоєний ордена Богдана Хмельницького III ступеня посмертно. Протягом своєї служби з часу проведення АТО він також отримав медаль "Захисник Вітчизни", медаль "За оборону рідної держави" та нагрудний знак "Воїн-Дорожник".