У пошані до солдата Артема Заболотного, відомого під позивним "Хаджин".

Витягнув сімох товаришів з-під вогню та повернувся на передову після отриманого поранення.

5 листопада 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Новопрокопівка у Запорізькій області, загинув 19-річний військовослужбовець Артем Заболотний, відомий за позивним "Хаджин". Він служив помічником гранатометника у 3-й бригаді оперативного призначення "Спартан" Національної гвардії України.

Артем з'явився на світ 8 січня 2004 року в селі Іванівка, що розташоване в Донецькій області. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, він разом із матір'ю та молодшим братом залишив рідне село та оселився в Лютенських Будищах на Полтавщині.

"З самого дитинства Артем вирізнявся своєю незалежністю та почуттям справедливості. Його постійна усмішка завжди піднімала настрій оточуючим. Хоча він навчався на тракториста, його справжня мрія полягала у службі в армії. Коли Артем досяг повноліття, у січні 2022 року, він вирішив підписати контракт із Національною гвардією України. Займав посаду помічника гранатометника у 3-й бригаді оперативного призначення (в/ч 3017) і разом з бойовими товаришами стійко захищав свою країну." - згадує його дівчина Мая.

30 липня 2023 року, під час нападу, Артем ризикнув своїм життям, щоб врятувати сімох поранених товаришів, зазнавши при цьому контузій і травм. Після двомісячного періоду відновлення він знову повернувся до бойових дій.

"Я вмовляла Артема залишитися вдома зі мною, але він відповів, що не може покинути своїх друзів," - ділиться Мая.

"Ми щодня розмовляли телефоном, я дивилася в його втомлені очі. Він ніколи не розповідав, як йому важко. Говорив, що все добре, але я відчувала, що це не так. Він був мужнім та сильним, завжди позитивним... навіть в останні моменти свого життя. Мати пишається своїм сином, я пишаюсь своїм коханим. Він віддав найцінніше за мир в Україні - власне життя", - згадує дівчина.

5 листопада 2023 року Артем поділився з коханою новиною про свій наступний штурм і пообіцяв, що після цього візьме відпустку, щоб подати заяву до РАЦСу. На жаль, того ж дня він загинув внаслідок артилерійського обстрілу.

"Він завжди мріяв про донечку. Ми так хотіли будувати майбутнє разом. Він робив мене найщасливішою, а зараз я не живу, а існую", - ділиться Мая.

Героя поховали 9 листопада 2023 року в селі Лютенські Будища, що на Полтавщині. У нього залишилися мати, молодший брат, бабуся та його кохана.

Безмежна слава Герою!