Вшанування пам'яті старшого матроса Павла Наконечного, відомого під позивним "Історик".
Історик не став Героєм у момент смерті, а прожив своє життя як Герой.
У соціальних мережах Павла Наконечного знали під ім'ям Добротворський — цей псевдонім він обрав самостійно. Його друзі називали його "Істориком". Як координатор громадської організації "Поклик Яру", що займається популяризацією Холодного Яру та вшануванням його героїв, Павло загинув 18 червня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу в селі Біла Криниця на Херсонщині.
Павло з'явився на світ у Черкасах 20 травня 1997 року. Він проходив навчання в школі №5, а згодом продовжив освіту в Лубенському лісотехнічному коледжі, оскільки, за словами батька, мріяв стати лісником. Однак через рік його бажання змінилося, і він вирішив, що хоче стати вчителем історії. Тож після завершення коледжу Павло вступив до Київського педагогічного університету імені Драгоманова, який успішно закінчив з відзнакою.
Цей інтерес виник завдяки твору Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр". Саме ця книга стала джерелом натхнення для молодого хлопця, спонукаючи його до популяризації Холодного Яру та активної участі у боротьбі за Україну.
У 2014 році, будучи ще підлітком, Павло активно долучився до Революції Гідності. Після цього його головним прагненням стало виховання свідомої та відповідальної молоді. Він мріяв заснувати табір, присвячений національно-патріотичному вихованню дітей. У виборі ділянки та придбанні першої будівлі для табору йому підтримали батьки.
"Павло хотів назавжди прив'язатися до Холодного Яру. Це було історичне місце і він мене просив: "Давай будемо десь шукати хату". Ми приїхали випадково на цю ділянку, побачивши її, вирішили, що це те, що потрібно", - згадує батько Юрій Наконечний.
У весняний період 2020 року Павло започаткував громадську організацію "Поклик Яру", яка має на меті формування у молоді цінностей побратимства, дисципліни та патріотизму. Разом зі своєю командою він організовував щорічні національно-патріотичні табори для підлітків віком від 10 до 17 років. У цих таборах молоді люди отримували знання з важливих тем, таких як історія, основи домедичної допомоги, тактичні навички, правознавство та виживання в природних умовах.
"Поклик Яру" - це сутність мого існування, яскраве втілення моїх мрій, ідеалів та цінностей. Йдеться про створення альтернативного суспільства, в якому молодь здатна брати на себе відповідальність. (...) Я буду щасливий спостерігати, як свідома молодь формує нову генерацію з абсолютно іншим підходом до життя. І колись, через багато років, буде приємно усвідомлювати, що саме я був одним із тих, хто започаткував цей невпинний рух," - поділився своїми думками Павло на своїй сторінці у Фейсбуці.
Із його ініціативи в Черкаській області було проведено безліч заходів, серед яких варто відзначити "Покрову в Холодному Яру", "Зимовий похід на честь Ю. Горліс-Горського" та "Смолоскипну ходу в пам'ять про В. Чучупаку". Громадська організація "Поклик Яру" активно співпрацювала з 93-ю окремою механізованою бригадою "Холодний Яр".
Роман Надточій, товариш Павла і співзасновник табору "Поклик Яру", згадує: "Ми познайомилися у 2017 році. Тоді він вперше спробував себе в ролі вихователя в дитячому таборі, а у 2020 році ми разом заснували табір. Він розробив стратегічний план, говорив, що Україну може змінити лише молодь, і потрібно багато років, щоб її виховати. Він пропускав через себе полум'я, яким запалював всіх, хто його оточував. У таборі "Поклик Яру" він запалив не одну сотню дитячих сердець. Тож його цінності житимуть в поколіннях".
Перед початком великої війни Павло відправився до Роттердама, щоб віддати шану Євгену Коновальцю. "На його могилі на цвинтарі 'Кросвейк' я запалив свічку, повісив два прапори та поклав жменю землі, яку привіз із Холодного Яру," - розповідає його батько.
24 лютого 2022 року батько й син вирушили на захист України. Спочатку пан Юрій приєднався до територіальної оборони в Черкасах, а згодом відправився на фронт. Тим часом Павло, як доброволець, вступив до 73-го морського центру спеціальних операцій.
До Холодного Яру захисник зміг приїхати з передової напередодні свого дня народження та річниці створення "Поклику Яру" - у травні 2022 року. "Він дуже хотів там побувати, може, щось відчував", - зітхає пан Юрій.
З перших днів служби "Історик" виконував диверсійні завдання в тилу ворога, розставляв міни й різні "сюрпризи" для загарбників, по кілька днів був на окупованій території. Розповідав батькові, як непросто бути там, де довкола тільки ворог. Під час одного з таких завдань, за добу до виходу з ворожої території, Павло Наконечний (Добротворський) загинув. Йому було 25 років.
Провели в останню путь полеглого захисника 22 червня в Черкасах на Площі Слави. Під час прощання йшов дощ - небо плакало.
Історик залишався в тіні, не виступаючи на публіці, але саме завдяки йому стало можливим реалізувати безліч акцій та здійснити тисячі добрих справ. Коли говоримо про "сотні" і "тисячі", це не просто красиві фрази – ті, хто його знав, розуміють, що це абсолютно точна реальність. Найголовніше, що він жив за своїми принципами. Він вірив у Холодний Яр, у свою працю та цінності. Ця віра була настільки сильною, що він здатен був передати її іншим. Цей "історик" не загинув як Герой, він жив і діяв як справжній Герой, - зазначив його друг Сергій Мазур.
"Він загинув за українське майбутнє. Він щиро вірив у те, що робив", - написали на сторінці ГО у Фейсбуці.
Прах Героя розсіяли над просторами Холодного Яру. "Він залишив заповіт: не створюйте мені могили, щоб у Холодному Яру не виникали трагічні місця. Нехай тут буде більше героїзму", - зазначив під час церемонії виконувач обов'язків координатора ГО "Поклик Яру" Ярослав Корнієнко.
Посмертно старший матрос Павло Наконечний отримав орден "За мужність" III ступеня. У Черкасах, в рідній школі № 5, де він навчався, була встановлена меморіальна дошка. Крім того, Черкаський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій також носить його ім'я.
Безмежна шана і незабутня пам'ять Герою!
