У пам'ять про старшого солдата Дмитра Кравченка.

Бажав побувати на футбольному матчі в звільненому Донецьку.

Дмитро з'явився на світ 5 вересня 1989 року в Борисполі, що на Київщині. Він був наймолодшим серед трьох дітей у своїй сім'ї. Освіту здобував у Бориспільській загальноосвітній школі №8 (теперішній ліцей "Основа"), а згодом продовжив навчання в Національному авіаційному університеті, обравши спеціальність "Інформаційна безпека".

"Дмитро був тією дитиною, яка завжди підходила до всього з величезною відповідальністю," - згадувала Олена Коломієць, вчителька зарубіжної літератури ліцею "Основа", під час прощання з воїном. Вона зазначила, що Дмитро ніколи не ухилявся від виконання завдань, будь то навчальні чи побутові. І завжди робив усе з усмішкою на обличчі.

З ранніх років у мене була велика пристрасть до футболу. Спочатку я регулярно ходив на матчі місцевої команди "Борисфен", а з часом став відданим фанатом донецького "Шахтаря".

Ольга Борисенко, керівниця управління культури Бориспільської міської ради, згадує, що Дмитро ніколи не пропускав ігри своєї улюбленої місцевої футбольної команди та зібрав вражаючу колекцію квитків на матчі "Борисфена" з моменту його заснування. "Найзаповітнішою мрією Дмитра було побувати на футбольному матчі на Донбас-Арені в Донецьку, який повернувся до мирного життя після окупації", - додає вона.

До повномасштабного російського вторгнення чоловік працював у міжнародному аеропорту "Бориспіль". Після початку агресії почав шукати місце у війську. Йому двічі відмовляли у мобілізації через порушення зору. Але із третьої спроби, у 2023 році, Дмитро таки мобілізувався - його прийняли до лав Національної гвардії. Чоловік вважав за честь захищати Батьківщину від ворога.

"Він вирушив на захист передусім своїх близьких і рідних, а також своєї батьківщини," - підкреслив один із його командирів, полковник Євген Легенький.

Спочатку Дмитро працював кухарем, але в разі потреби завжди був готовий взяти до рук зброю і вийти на передову. Він вірив, що в умовах війни потрібно бути універсальним бійцем. Тому пройшов навчання в Німеччині та перевівся до батальйону оперативно-тактичного призначення Нацгвардії. На фронті він обіймав посаду стрільця, допомагаючи кулеметнику. Брав участь у боях на Лиманському, Куп'янському та Покровському напрямках.

Старший солдат Дмитро Кравченко трагічно загинув 3 травня 2025 року під час бойових дій поблизу Покровська на Донеччині.

"Наш герой відзначався великою добротою, чуйністю, порядністю, чесністю та спокоєм. Він завжди співпереживав чужим бідам і мав щире серце. Жодного разу не залишав розпочаті справи недоробленими," - зазначила Борисенко.

Командування частини вирішило нагородити Дмитра Кравченка державною нагородою, однак отримати її за життя чоловік не встиг.

Шана Герою!

Зображення: Міська рада Борисполя, Facebook Миколи Савчука.