Кілька слів щодо можливостей відновлення стосунків між Україною та Угорщиною.

В українському інтелектуальному середовищі, яке завжди відзначається високою критичністю, активно обговорюють думку про те, що майбутній прем'єр Петер Мадяр може бути "прихованим націоналістом", який здатен вразити Україну своїми діями.

Та й сам він є вихідцем з "Фідес", тому є ризик отримати другого Орбана, хоча й молодого і прогресивного. Зрештою, сам Орбан у 1990-х р. починав як респектабельний демократ та ліберал, а еволюціонував до націонал-консерватора.

Перше, що Мадяр буде враховувати на українському напрямку -- це наслідки орбанівської антиукраїнської медіапропаганди і роботи американських та російських політтехнологів.

Читайте також: Вибори в Угорщині: оброблено 98,93% бюлетенів, кандидат від партії Мадяр отримує більше 69% підтримки.

Отже, переможців не судять, і саме тому Мадяр міг би швидко налагодити відносини з Україною. Проте українське питання стало настільки делікатним і викликувальним для угорського суспільства, що проукраїнський напрямок у зовнішній політиці ризикує затьмарити виборчу перемогу та початковий імпульс до впровадження реформ.

Орбан залишився на місці, його партія "Фідес" демонструє значну активність і стає серйозним опонентом. Саме тому Мадяр оголосив, що його перші поїздки відбудуться до Варшави, Відня та Брюсселя.

Якщо пам'ятаєте, то після свого обрання Президент України Ющенко свій перший закордонний візит здійснив саме до Москви для зустрічі із Путіним, ще й одразу після інавгурації, тим самим розвіюючи наслідки пропаганди та роботи тих самих російських політтехнологів про те, що він є русофобом та західною маріонеткою.

Отже, в даний момент будь-який різкий курс нової угорської влади на користь України може бути сприйнятий як явне підтвердження думки Орбана, що Угорщина начебто є маріонеткою Зеленського та Брюсселя, готовою втягнути країну у конфлікт.

Перед тим, як приступити до поступового перезавантаження українсько-угорських відносин, Мадяр повинен втягнути країну у внутрішньополітичні трансформації (зміна уряду, Конституції, правоохоронної і судової системи, подолання інфляції) та потепління у відносинах із інституціями ЄС.

І лише через певний час, під час маршу, що стосується утвердження позитивного сприйняття як ефективного руйнівника мафіозної системи Орбана, з'явиться можливість для відновлення відносин з Києвом.

Також варто звернути увагу: Поразка Орбана стала полегшенням для Європейського Союзу та "перемогою з сумним відтінком" для Зеленського - Politico.

Цей процес може отримати імпульс завдяки певним дипломатичним ініціативам з боку України. Від термінового відновлення нафтопроводу "Дружба" (хоча тепер питання низької ціни для Угорщини стає новим викликом) до підтримки комунікації угорської громади України з новим урядом у Будапешті для нейтралізації деструктивного впливу Орбана.

Існує ще один цікавий аспект. Угорщина під керівництвом Орбана виступала своєрідним щитом проти українських прагнень до європейської інтеграції для тих країн ЄС, які не бажали ризикувати і відкрито конфліктувати з Україною, що страждає від російської агресії.

Легше було із Орбана постійно робити "цапа-відбувайла" в темі блокуванні кредитів України, невідкриття перемовних кластерів, неухвалення антиросійських санкцій, але подібний вектор повністю відповідав прагненням частині країн ЄС. Десь це пояснювалось конкуренцією із українською економікою, десь -- небажанням рвати комерційні відносини з російською економікою. Орбан був зручним/