"Пекло" та "Паляниця" — це ракети, безпілотники чи крилаті ракети?
Україна запустила серійне виробництво "Паляниці" та кілька разів застосувала "Пекло", які називає ракетами-дронами. Хоча такого військового терміну не існує, каже авіаексперт Валерій Романенко.
"Пекло" та "Паляниця" -- радше дрони з турбореактивним двигуном, пояснює експерт. Liga.Tech розповідає, що відрізняє їх від крилатих ракет, які характеристики та де їх уже могли використати.
Влітку президент Зеленський оголосив, що Україна вперше застосувала далекобійну ракету-дрон "Паляниця". Вона може бити на 600 км, у межах її дії - кількадесят російських аеродромів. Ракету запускають з наземної платформи.
У грудні Силам оборони передали нову ракету-дрон "Пекло", яка може бити на 700 км та розганяється до 700 км/годину, як писав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
В матеріалах Defence Express було уважно вивчено офіційні фотографії "Пекла". Його довжина та розмах крила складають близько двох метрів, що, ймовірно, свідчить про те, що вага бойової частини не перевищує 50 кг. Конструкція виконана за технологіями, що використовуються у виробництві реактивних літальних апаратів, з використанням металу та клепок.
"На носі ракети -- приймач повітряного тиску для вимірювання швидкості. Це також дає відповідь на питання щодо систем навігації "Пекла" -- інерціальна, супутникова та можливо TERCOM чи DSMAC з порівнянням рельєфу або зображення місцевості з еталоном", -- пишуть у виданні.
Військовий термін "ракета-дрон" не має офіційного визнання, зазначив в інтерв'ю Liga.Tech авіаційний експерт та провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко. "Паляниця" являє собою безпілотний літальний апарат, що оснащений турбореактивним двигуном. Він, подібно до "Пеклі", використовує кисень з навколишнього середовища, на відміну від ракетних двигунів, які мають власний запас окислювача.
Крилаті ракети оснащені турбореактивним двигуном, однак дрони відрізняються від них відсутністю системи TERCOM та донаведення, як пояснює Романенко.
"Безпілотники не мають таких функцій. Встановлення TERCOM на дрон є недоцільним, оскільки це пов'язане з зайвими витратами. Дрон і створено з метою економії. Якщо порівнювати дальність і швидкість дронів і ракет, різниця стає не такою суттєвою", - зазначає Валерій Романенко. Він також додає, що у разі гіпотетичного монтажу TERCOM на дрон, він фактично перетвориться на крилату ракету.
Додаткова відмінність від західних крилатих ракет -- ціна. "Паляниця" коштує менше мільйона доларів. Це дешевше за Storm Shadow, які має Україна, -- одна така коштує понад $2 млн.
Хоча дальність вона має меншу -- 560 км. Проте це компенсується вагою боєголовки -- 450 кг проти можливих 50 кг у "Пекла".
Україна -- не єдина у світі виробляє турбореактивні дрони. Турецька компанія Baykar уже протестувала безпілотник Kızılelma. На ньому встановили двигуни АІ-322Ф та АІ-25ТЛТ від українського підприємства "Івченко-Прогрес".
Російські медіа повідомляли про те, що на безпілотному літальному апараті "Охотник" встановлено турбореактивний двигун. Україна також займалася розробкою дронів з подібними двигунами. Серед них, наприклад, АІ-322Ф, який використовувався у стелс-безпілотнику Ace One.
Новий тип "Паляниця" вже стартував у серійному виробництві, як повідомив президент Зеленський. Перший удар нею було завдано 24 серпня. Хоча деталі її використання залишаються невідомими, відомо, що в той день в Воронезькій області була атакована база з боєприпасами.
У Defence Express висловили припущення, що "Паляницю" могли задіяти 18 вересня, під час атаки Сил оборони на склад у Тверській області. На відеозаписах з цього місця нібито чути звук реактивного мотора. Склад розташований у місті Торопець, яке знаходиться в досяжності "Паляниці".
У той же час, першу поставку "Пекла" вже отримали Сили оборони, які успішно застосували її в п'яти ударах.
