Пенсії, обмінний курс, нові законодавчі ініціативи та тарифи: ключові моменти, які українцям варто знати з останнього меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
Україна отримала новий транш від Міжнародного валютного фонду та затвердила меморандум про співпрацю. Цей документ є продовженням раніше взятих зобов'язань. Фонд знизив свої прогнози щодо української економіки, враховуючи, що конфлікт може тривати і в наступному році.
Детальніше про зобов'язання, які були прийняті, та важливі нюанси щодо угод, читайте в статті на OBOZ.UA.
Які новини з прогнозами?
В попередніх прогнозах, які стосувалися наступного року, як уряд, так і кредитори завжди враховували, що активна фаза війни закінчиться вже в першій половині року. Однак нинішні оцінки стали менш оптимістичними. Вони базуються на припущенні, що основна частина 2025 року залишиться під знаком триваючої агресії Росії проти України. Варто підкреслити, що ці прогнози розроблені, щоб уникнути нових проблем із зростанням бюджетного дефіциту, коли це найменше очікується.
Економічне відновлення може відбутися швидше, особливо в разі поліпшення безпекової ситуації раніше запланованого. Існує кілька чинників, які можуть сприяти більш інтенсивному відновленню. Перш за все, зниження рівня безпекових загроз може призвести до швидшого повернення мігрантів і покращення загального настрою в суспільстві. Також важливим є активізація економічної діяльності завдяки оперативному вирішенню проблем з постачанням, викликаним війною, а також забезпеченню більш стабільного доступу до морських портів і інших логістичних маршрутів, - зазначено в меморандумі.
Ситуація в країні залишається невизначеною, оскільки багато залежить від термінів та умов завершення війни. Прогнози на зимовий період 2024-2025 років передбачають, що дефіцит електроенергії може досягти 3-4 гігават, що суттєво ускладнить економічні умови. Міжнародний валютний фонд також переглянув свої оцінки щодо інфляції в Україні, очікуючи, що вона досягне 9% у 2024 році, а в 2025 році знизиться до 7,5%. Однак ці цифри вищі за попередні оцінки. Зростання інфляції обумовлене підвищенням цін на енергоресурси та витратами на військові потреби. Згідно з оцінками МВФ, дефіцит державного бюджету України у 2024 році складе 24,5%, а в 2025 році зменшиться до 20%.
Цілком очевидно, що тривалість активних бойових дій вимагатиме витратити більше ресурсів. Проект бюджету на наступний рік передбачає збільшення фінансування. Держава, можливо, вперше ризикнула вжити суттєвих заходів економії, які вплинуть на найбільш уразливі категорії населення: планують заморозити мінімальні зарплати та пенсії.
Пенсійні виплати та роль прокурорів
Тема мільярдних позовів українців проти Пенсійного фонду України також обговорюється під час перемовин із Міжнародним валютним фондом. Нещодавно спалахнули скандали, пов'язані з позовами прокурорів до ПФУ. Проте варто зазначити, що держава вже програла численні справи, подані силовими структурами, військовими та іншими категоріями. Проблема полягає не лише в необхідності підвищення пенсій, але й у зобов'язанні судів проводити перерахунки за попередні періоди.
"Щоб досягти більшої правової визначеності та уникнути додаткового тиску на пенсійні видатки, спричиненого правовою невизначеністю, ми подамо до Верховної Ради до кінця березня 2025 року: зміни до законодавства, що забезпечать негайне набрання чинності частиною 5 статті 61 Закону 3354-20", - йдеться в меморандумі.
Ця частина статті закону передбачає, що навіть якщо рішення визнають таким, що не відповідає Конституції, це не відновлює попередню версію правил. Тобто зараз, якщо, наприклад, суддям зменшать максимальний розмір пенсії, вони через Конституційний суд визнають таке рішення таким, що порушує Основний закон, і поновлять собі старі виплати. А якщо буде діяти зазначена норма закона, рішення КСУ не буде автоматично відновлювати стару версію правил.
Протягом найближчих кількох років ми маємо намір зосередитися на розробці всебічних концептуальних основ, спрямованих на вдосконалення та спрощення пенсійної системи. Однією з можливостей, яку ми розглядаємо, є запровадження другого рівня пенсійної системи, коли для цього виникнуть відповідні умови. Ми підкреслюємо, що всі запропоновані зміни в законодавстві, які можуть призвести до збільшення витрат на пенсії, мають супроводжуватися середньостроковим аналізом фіскальної і боргової стабільності, а також чітким визначенням джерел фінансування, необхідних для внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України, - зазначається в меморандумі.
Українська урядова команда взяла на себе зобов'язання відмовитися від:
"Окрім цього, ми плануємо вдосконалити процес адресного надання допомоги та запобігти можливим зловживанням з певними надбавками до пенсій, уточнивши критерії для їх отримання. Ми також розробляємо механізми підтримки найбільш вразливих груп населення. Наша мета — підвищити ефективність адресності та контролю доходів при наданні пільг цим категоріям громадян", - зазначено в документі.
Тарифи: чи очікуються їхні зміни?
"Меморандум, датований 18 жовтня 2024 року, підтверджує можливі заходи, які були зазначені в попередніх оновленнях, не вводить нові ініціативи та не накладає на Україну зобов'язань підвищувати тарифи на енергію в умовах війни", - повідомили в Міністерстві фінансів. Це уточнення було зроблено у відповідь на численні повідомлення про те, що в угодах з Міжнародним валютним фондом є пункт, який передбачає підвищення тарифів.
Насправді ця норма звучить таким чином: "потенційні заходи з реформування, як тільки дозволять умови, включають поступове додаткове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни), забезпечення зовнішнього фінансування танадання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки ДП в енергетичномусекторі за умови наявності бюджетних ресурсів".
У домовленостях окремо зазначено, що після завершення конфлікту важливою задачею стане забезпечення стабільності системи, а також зменшення квазі-фіскальних зобов'язань. Це вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ і електроенергію до рівня, що покриває витрати, з одночасним виділенням достатніх та цільових ресурсів для підтримки вразливих сімей. Іншими словами, коли війна закінчиться, тарифи будуть поступово підвищені до рівня собівартості, а субсидії збільшаться.
Проте, навіть під час війни можливе підвищення тарифів (звертаємо увагу, що закон забороняє підвищення тарифів на опалення і газ). Все залежить від ситуації на енергетичних ринках, тривалості конфлікту та загального стану в країні. Проте можна з упевненістю стверджувати, що ця формулювання є досить загальною і не зобов'язує Україну встановлювати конкретні терміни для підвищення комунальних тарифів. З часом тарифи, безумовно, зростуть, як і ціни на всі інші товари та послуги. Проте конкретних дат або сум наразі не визначено.
Погана новина: "Нафтогазу" взимку доведеться закупити (імпортувати) до 2-3 млрд куб. м газу. "Якщо Нафтогаз стикнеться з дефіцитом ліквідності, ми оцінимо суму компенсації за виконання публічних спеціальних обов'язків (ПСО) у 2025 році на основі фактичних документально підтверджених витрат "Нафтогазу", перевірених Державною службою аудиту та іншими зацікавленими особами. Відповідні розрахунки будуть завершені до кінця серпня 2025 року", - йдеться в меморандумі.
Які структурні орієнтири повинна реалізувати Україна?
До завершення лютого наступного року українська влада повинна призначити нового очільника БЕБ. А до кінця червня планується обрати постійного керівника Державної міграційної служби. Також до цього терміну необхідно подати Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки.
У поточному році необхідно розробити план фінансового оздоровлення банківського сектору та запровадити систему оцінки ризиків, яка допоможе визначити пріоритети для наглядових рад.
Загалом, меморандум з Міжнародним валютним фондом не містить суворих вимог, а Україна повинна продовжувати реалізацію раніше започаткованої політики. Хоча на сьогодні кредити від Фонду не є основним джерелом зовнішнього фінансування, саме від них залежить отримання коштів від інших держав та міжнародних організацій.
