Перемир'я як шлях до стабільності: чому угода між Ізраїлем та ХАМАС слугує тактичною перевагою для Ізраїлю.
Припинення вогню, укладене в рамках великого 20-пунктного плану, яке останніми днями привело до звільнення заручників і поступового зменшення бойових дій, викликало суперечливі емоції.
Дехто сприймає це як короткочасну перерву, інші – як старт тривалої подорожі до миру. Проте для Ізраїлю, який зазнав жахливої атаки 7 жовтня 2023 року та два роки безупинних конфліктів, цей крок є вкрай важливим.
Цю тему висвітлювали відомі міжнародні редактори, розглядаючи як дипломатичний вплив США, так і внутрішньополітичні загрози для Тель-Авіва.
По-перше, життя має вищу цінність, ніж ризик загострення ситуації.
Головним і найсуттєвішим наслідком припинення вогню є рятування людських життів. Це також відкриває можливості для звільнення заручників, забезпечення гуманітарної допомоги, а також відновлення медичних послуг і створення евакуаційних коридорів. Усе це надає реальний шанс тим, хто вижив, отримати необхідну підтримку та підготуватися до відновлення.
Перший етап цього плану охоплює такі складові: встановлення режиму тиші, виведення військових підрозділів та повернення громадян на їхні місця проживання. Це не абстрактні дипломатичні ідеї; це реальні дії, що сприяють зменшенню термінових гуманітарних проблем.
По-друге, це не лише тактичний успіх, але й стратегічна проблема.
Для Ізраїлю припинення вогню означає можливість перегрупуватися, поповнити запаси, зменшити витрати на тривалі бойові операції і реанімувати міжнародну підтримку. Водночас це не "повна перемога" над усіма проблемами: видалити ХАМАС миттєво неможливо, як і не кожна ціль війни вирішується силою.
Тому цей план відкриває можливості для наступних дипломатичних ініціатив, але вимагає уважного спостереження та готовності до реагування на можливі порушення. Ізраїль отримав час, який повинен використовувати мудро, не лише з метою забезпечення безпеки, але й для політичної стабільності.
По-третє, це результат підтримки союзника
Успіх цього тимчасового припинення вогню здебільшого обумовлений не тиском, а політичною ініціативою, яку Трамп висунув Нетаньягу.
Замість використання погроз чи шантажу, він вирішив піти іншим шляхом — шляхом підтримки. Трамп, повернувшись до Білого дому, зробив Ізраїль одним з головних напрямків своєї зовнішньої політики, надаючи Нетаньягу політичну "парасольку" в непрості часи: коли міжнародний тиск посилювався, а внутрішня опозиція вимагала змін.
Він не примушував Ізраїль до поступок, а створив умови, за яких мир став меншим ризиком, ніж продовження війни. Його пряма комунікація з лідерами країн Перської затоки, а також дипломатичні сигнали до Єгипту й Катару допомогли зняти напругу в регіоні й забезпечити узгодження першого етапу угоди.
Фактично, Трамп зробив те, що рідко вдається навіть професійним дипломатам: поєднав жорстку проізраїльську позицію з реальною домовленістю, яка зберігає життя цивільних і відкриває шлях до більш стабільного миру.
По-четверте, для Ізраїлю важливе забезпечення регіональної стабільності.
Ескалація конфлікту за межами Гази загрожувала не тільки безпеці Ізраїлю, а й стабільності всього регіону. Дипломатичні ініціативи, що сприяли встановленню перемир'я, також допомагають знизити ймовірність загострення ситуації в Лівані, Сирії та інших суміжних територіях.
Це "нова початкова точка", яка може відкрити двері для ширшої політичної роботи -- якщо її підтримають міжнародні партнери і якщо місцева сторона (у тому числі уряд Ізраїлю) зможе виконувати взяті зобовʼязання.
П'яте: які кроки має вжити Ізраїль у цей момент.
Використати паузу для відновлення обороноздатності та захисту громадян.
Гарантування відкритих механізмів контролю за дотриманням режиму припинення вогню та швидка реакція на випадки його порушення допоможе знизити як внутрішню напругу, так і міжнародні зауваження.
Сприяти розвитку дипломатичних відносин із сусідніми країнами та партнерами, щоб перетворити короткочасну паузу на триваліший етап стабільності та економічного зростання.
Слід бути підготовленими до прийняття політичних рішень, які можуть не користуватися популярністю, але є критично важливими для забезпечення стабільності в перспективі. Відомі редакції акцентують увагу на тому, що мир не виникає сам по собі — його потрібно створювати свідомо.
Отже, підтримка припинення вогню є підтримкою життя, безпеки та можливості на майбутнє для ізраїльського народу. Це не означає відмову від забезпечення безпеки чи нехтування прагненням покарати тих, хто винен у жахливих атаках.
Це обґрунтована, відповідальна і, у нинішніх обставинах, правильна стратегія: перервати кровопролиття, повернути людей додому, відновити ресурси і дати собі шанс на ширшу, реалістичну політику безпеки та миру. Цей мир -- початок, його треба закріпити й захистити.
