Перерви в київських школах: чому численні учні віддають перевагу російській мові

Незважаючи на агресію Російської Федерації та процеси українізації, російська мова все ще широко використовується під час перерв у київських школах. Детальніше про мовну ситуацію в навчальних закладах столиці України - у матеріалі DW.

Після початку повномасштабного російського вторгнення багато людей в Україні свідомо почали переходити на спілкування виключно українською. Але з часом, схоже, початковий емоційний імпульс ослаб, і деякі російськомовні українці повернулася до звичної для себе мови спілкування. При цьому російською мовою продовжує спілкуватися значна частина молоді в школах, а інколи навіть вчителі. Чому так відбувається? DW поспілкувалась зі школярами, батьками, вчителями та експертами.

Учні столичних шкіл стали рідше спілкуватися українською мовою.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Державною службою якості освіти за підтримки Офісу мовного омбудсмена в період з квітня по травень 2025 року, використання української мови в навчальних закладах України стабільно зростає. Опитування охопило учнів 8-11 класів, їхніх батьків та викладачів. Відповіді учнів показали, що 48% з них спілкуються виключно українською мовою, що на 7 відсоткових пунктів більше в порівнянні з попереднім навчальним роком.

Якщо звернути увагу на окремі регіони, можна помітити, що зростання використання української мови серед учнів не спостерігається скрізь. Найбільш виразною є ситуація в Києві. У столиці України відзначається навіть негативна динаміка: кількість учнів, які регулярно спілкуються українською мовою в навчальному процесі, знизилася на 10 відсоткових пунктів у порівнянні з попереднім навчальним роком, і тепер складає лише 17 відсотків.

Читайте також: Як Україні втримати молодь попри ризики війни

"Як тільки настає перерва, вони починають спілкуватися російською."

У київській школі, де викладає Олена (ім'я змінено за її проханням), російська мова залишається основним засобом спілкування між дітьми під час перерв. "На уроках діти спілкуються українською, але варто лише почати перерву, як вони переходять на російську. Є навіть один хлопчик, який на уроках прагне спілкуватися російською. Я підозрюю, що його родина повністю розмовляє російською, і він не дуже добре розуміє українську", - ділиться Оксана.

У столичній школі, де навчається Ірина, ситуація з використанням української мови під час перерв виглядає позитивніше. Проте, російська мова не є рідкістю. "Вчителі говорять російською, але з однокласниками спілкуємось українською," - ділиться дівчина в інтерв'ю для DW. Ірина запевняє, що вдома та в навчальному закладі вона використовує саме українську. "Іноді можу вжити суржик, додаючи російські слова. Переважна більшість дівчат у нашому класі спілкується українською, тоді як майже всі хлопці віддають перевагу російській," - зазначає Ірина.

На думку вчительки Оксани, така ситуація пов'язана з тим, що багато українських сімей вдома говорять російською. "От, наприклад, дівчинка зі мною говорить українською, а коли приїхав за нею тато, то одразу перейшла з ним на російську", - розповідає Оксана. За її словами, це родина внутрішніх переселенців зі сходу України.

Валентина, мати учня сьомого класу однієї з київських шкіл, переконана, що мова, якою спілкуються батьки, не завжди є визначальним фактором для вибору мови спілкування між дітьми в навчальному закладі. Це її особистий досвід. "У нашій родині ми спілкуємося українською, але в школі діти спілкуються російською. Я вважаю, що цьому сприяє велика кількість російськомовного контенту на YouTube та в соцмережах. Крім того, вони грають в онлайн-ігри, де спілкуються російською", - ділиться вона в інтерв'ю з DW.

Причини збільшення вживання російської мови в школах Києва.

Зменшення вживання української мови серед школярів Києва може бути пов'язано зі значною кількість переселенців, які приїхали до столиці зі східних регіонів, де частка російськомовних шкіл була найбільшою, зазначає уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. "І, будемо відверті, київські школи, з-поміж яких значна частина навчальних закладів приватної форми власності, ще рефлексують у давній парадигмі: "російська - мова престижу, українська - для домашнього вжитку", - розмірковує омбудсманка.

Те, що багато мешканців столиці спілкуються російською, не є сюрпризом для Олексія Антиповича, керівника соціологічної групи "Рейтинг". За його словами, Київ стабільно демонструє вищі показники використання російської мови. "Приблизно 50 відсотків киян спілкуються українською, тоді як російською — близько 20 відсотків, а обома мовами користуються 30 відсотків. Таким чином, у Києві майже вдвічі більше людей визнають себе російськомовними, ніж в середньому по Україні", - зазначає Антипович у бесіді з DW, посилаючись на дані своїх досліджень. Він також підкреслює, що переважна більшість тих, хто в опитуваннях вказує на використання обох мов, — це російськомовні особи.

Співрозмовники DW відзначають, що російська мова знову почала використовуватися у повсякденному житті. "Після початку повномасштабного вторгнення спостерігалася значна мобілізація внутрішніх ресурсів навколо наших національних символів. Однак з 2024 року в Києві російська мова знову з'явилася на вулицях, і говорити нею стало звичайним явищем," - коментує Антипович. Він також зазначає, що відсоток людей, які спілкуються українською в повсякденному житті, залишається стабільним.

Формування освітнього простору українською мовою.

На сьогоднішній день можливості для самостійного розвитку українізації вичерпалися, і необхідна системна робота над створенням стабільного україномовного середовища поза межами навчальних занять, вважає мовна омбудсманка Івановська. "Патріотичних зусиль недостатньо. Потрібна рішуча державна воля та послідовна, сувора політика стосовно мовної політики в школах для вчителів і адміністрацій. У цьому контексті важливо, щоб народні депутати ухвалили законопроєкт № 12086, що має на меті створення українськомовного освітнього середовища в навчальних закладах", - зазначає Івановська.

Уповноважений із захисту державної мови згадує законопроєкт, що був зареєстрований у Верховній Раді України ще в жовтні 2024 року. Цей документ вводить нове визначення терміна "україномовне освітнє середовище". Крім цього, в законопроєкті уточнюється, що освітній процес включає не лише навчальні заняття, але й перерви, спілкування на території навчального закладу та виховні заходи. Якщо законопроєкт буде ухвалено, влада зобов'яжеться розробити систему оцінювання мовленнєвих навичок дітей, однак санкції стосовно учнів або їхніх батьків за використання російської мови не передбачені.

Івановська зазначає: "Батькам, які спілкуються з дітьми російською мовою вдома, важливо пояснити, що при вступі до школи їхня дитина може мати значні труднощі в порівнянні з однолітками, для яких українська є рідною мовою."

Брак високоякісного україномовного контенту для дітей

Однак лише нових законів недостатньо. Разом із правовими інструментами потрібен високоякісний україномовний контент, наголошує Івановська. На важливості впливу поп-культури на дітей наголошує й блогер та популяризатор української мови Андрій Шимановський.

"У нас нема дитячого блогера, який би робив класний контент - про досліди, пранки, челенджі", - каже він у розмові з DW. Шимановський переконаний, що якщо російський контент здаватиметься дітям крутішим, то вони його між собою поширюватимуть. "Якщо жартів не буде українською, ми будемо програвати. Крім того, нині діти грають у популярні шутери, в яких часто немає української. Тому нам треба дуже різноплановий контент робити. Не тільки академічний, серйозний", - зазначає блогер.