Перший раз термін "русофобія" був згаданий у контексті виправдання війни – аналітики ISW вивчили нову стратегію боротьби з екстремізмом у Росії.

Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував днями затверджену нову "Стратегію протидії екстремізму в РФ".

Як зазначається у звіті ISW, у цьому документі вперше з'являється згадка про "русофобію", яку документ визначає як "недружнє, упереджене та вороже" ставлення та "дискримінаційні дії" щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав.

Документ 2024 року, на відміну від його аналога 2020 року, визначає Україну як основне джерело екстремізму та звинувачує її у пропаганді неонацистських поглядів. У ньому підкреслюється, що Росії слід "усунути" джерело екстремістських загроз, яке виникає з української території.

Аналітики підкреслюють, що в лютому 2022 року, коли президент Росії Володимир Путін розпочав широкомасштабну агресію проти України, він оголосив, що Росія здійснює "денацифікацію" України, намагаючись виправдати усунення легітимного, демократично обраного уряду цієї країни.

Згадки в документі про "русофобію" та "дискримінацію" російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є "першопричиною" війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.

В Інституті вивчення війни вважають, що Кремль, імовірно, застосує цей новий стратегічний документ для обґрунтування своїх вимог щодо ліквідації українського уряду, називаючи це "антиекстремістськими" заходами.

Стратегічний документ також містить пункти, які матимуть резонанс у російській провоєнній ультранаціоналістичній спільноті, що, ймовірно, є частиною зусиль Кремля, спрямованих на заспокоєння та завоювання прихильності цього ключового електорату. У документі стверджується, що мігранти в Росії ведуть незаконну діяльність, яка сприяє поширенню екстремізму в невизначених федеральних суб'єктах Росії.

Документ закликає Росію вжити заходів для посилення своєї міграційної політики, зокрема, через активну боротьбу з "пропагандистськими кампаніями", що здійснюються в районах, де проживають мігранти. Він також пропонує Росії внести зміни в освітні програми на Південному Кавказі та в Центральній Азії, щоб уникнути поширення русофобських настроїв.

Аналітики підкреслюють, що ультранаціоналістичне середовище російських блогерів не раз виступало з вимогами до Кремля щодо посилення міграційних заходів, а також висловлювало невдоволення з приводу "русофобських" настроїв у країнах, що колись входили до складу СРСР, зокрема в Казахстані.

Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що Путін змушений задовольняти вимоги свого ксенофобського та ультранаціоналістичного електорату, який належить до найбільш запеклих прихильників російської агресії в Україні. Одночасно він намагається знайти баланс між потребами російської економіки та армії в трудових ресурсах.

Президент Росії Володимир Путін 28 грудня підписав указ про нову "Стратегію протидії екстремізму в РФ". Останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.