Писанки з Чорного Потоку - дорогоцінності гірського села.

З 2018 року традиція виготовлення гуцульських писанок стала частиною списку нематеріальної культурної спадщини України.

У Прикарпатті традиція писанкарства процвітає майже в кожному населеному пункті Верховинського, Косівського, Коломийського та Надвірнянського районів. Однак у гірському селі Чорний Потік виготовляють писанки лише на чорному фоні. Місцеві жителі старшого віку називають їх "чорнєнськими", тоді як молодше покоління вживає терміни "чорнопотоківські" або "чорнопотіцькі".

У 2012 році в селі Чорний Потік місцеві жителі започаткували свій власний фестиваль, метою якого було привернення уваги туристів до неповторної традиції писанкарства. Хоча війна змусила призупинити цей захід, це не означає, що писанки до Великодня більше не виготовляються. Навпаки, сьогодні в кожній оселі створюють писанки, частина з яких передається військовим, щоб нагадати їм про рідний дім і культурні звичаї.

Як пишуть чорнопотоківську писанку та як прочитати її символи - у репортажі Укрінформу.

Дерево буття

Писанка з Чорного Потоку займає особливе місце серед космацької та замагорівської, оскільки Чорний Потік є одним із трьох найзначніших центрів писанкарського мистецтва на Гуцульщині. Якщо космацька писанка відзначається дрібненькими орнаментами жовто-червоного кольору, то чорнопотоківська пишається рослинними, тваринними та геометричними мотивами на чорному фоні, - ділиться майстриня з села Чорний Потік Марія Тимінська, представниця династії писанкарів Постілецьких.

Ми зустрічаємося з нею на творчому занятті в одному з ліцеїв Делятинського району. Поряд з майстринею, яка також одягнена у вишиванку, займаються виготовленням писанок Ганнуся та Ромчик. Діти відверто діляться, що в своїх 11 років вже не вперше беруть участь у цьому процесі, адже у Чорному Потоці практично всі від малого до великого починають писати писанки змалку.

Наша писанка характеризується палітрою кольорів: білий, жовтий, рожевий, синій, фіолетовий, червоний та чорний. Для створення писанки ми використовуємо спеціальний інструмент — писачок, який виготовляють місцеві майстри. Цей пристрій складається з дерев’яної ручки та металевого стержня у формі лійки. Все починається з того, що ми нагріваємо писачок у гарячому воску, — ділиться секретами майстриня.

Вона розказує, що як писанкарка працює понад 10 років. Утім, коли вперше взяла в руки писачок, не пам'ятає.

- Мене навчила писати писанку моя мама, а її - її мама, і так у нас секрети майстерності передаються від покоління до покоління. Тепер моя донька Наталя допомагає мені писати писанки, а доня Ганнуся ось тепер вчиться від мене. У нас пишуть писанки на повному яйці, а вже потім його видувають, - уточнює майстриня.

Кажуть, що Чорний Потік - це село з релігійною атмосферою. Тому тут писанки створюють після молитви, у піднесеному настрої, з позитивними думками і в чистому середовищі. Зазвичай цей процес відбувається ввечері. Спочатку купують яйця, обираючи між курячими, гусячими чи перепелиними. Головне, щоб їхня поверхня була гладкою. Перед початком роботи яйце обережно очищають за допомогою води з оцтом, щоб видалити жир. Потім, використовуючи писачок, його обережно розділяють на дві частини, створюючи лінії, які називають "обручами".

- Ми обертаємо яйце до себе, тримаючи писачок нерухомо, і в результаті отримуємо ці "обручі", які з’єднуються. Між ними пишемо "Христос воскрес". Далі вказуємо дату святкування Великодня. Цього разу це буде "20.04.2025 року", - розповідає майстриня, майстерно наносячи усе на яйце.

Вона підкреслює, що представляє писанку чорнопотоківського стилю, що носить назву "Дерево життя". Тому, за її словами, внизу потрібно зобразити основу, з якої виростає квітка з п'ятьма пелюстками.

Це означає, що попереду п'ять днів наполегливої праці. Цю квітку ми доповнюємо тріпелюстковими елементами, які символізують Святу Трійцю. Наше "дерево життя" завершується хрестом, що уособлює чотири кути світу. У християнській традиції це також відображає страждання Ісуса Христа, що нагадує нам про відповідальність за наші вчинки, - пояснює свою творчість Марія Тимінська.

Вона стверджує, що всі ці лінії на яйці, яке занурюють у фарбний розчин, залишаться білими. Але спочатку вона розфарбовує пелюстки квітів у різноманітні відтінки і покриває їх воском. Поки одне яйце отримує новий колір у ємності, можна займатися іншим. Таким чином, досвідчені майстри створюють одночасно близько десяти писанок.

Цю справу ніхто не ставить на конвейер.

Наші найближчі сусіди, які також займаються писанкарством, — це Космач. Проте тільки у нас на писанці можна побачити чорне тло. Чи це якось пов'язано з назвою Чорний Потік або з певними історичними подіями, залишається загадкою. Однак саме цей елемент надає нашій писанці унікальності, - ділиться директор Чорнопотоківського ліцею Михайло Струк.

Зазначає, що перша згадка про Чорний Потік датується 1629 роком. Утім, коли тут з'явилася перша писанка, ніхто не скаже.

- У жодному іншому селі Делятинської громади писанки не пишуть. У Чорному Потоці їх писали здавна, щоб заробити на хліб щоденний. У сусідніх селах люди обмінювали її на два чи три яйця і так отримували зиск. Коли радянська влада прийшла у Чорний Потік, традиція писанкарства не згубилася, усе робилось підпільно.

Михайло Струк зазначає, що тепер у Чорному Потоці кожен будинок став унікальною майстернею.

- Цю справу не ставлять на конвеєр, адже кожна наша писанка є унікальною і неповторною. Неможливо знайти дві однакові, як і людей. Окрім майстринь, писанками займаються також чоловіки та діти. Проте за межами Чорного Потоку це не виходить на поверхню. І справа не в небажанні поділитися, а в тому, що ця традиція є символом єдності, родини, віри та захисту, - зазначає Струк.

Скарб на Великдень можна назвати "Великодній скарб".

- Я займаюся виготовленням писанок протягом усього року. Їх можна зустріти від Америки до Франції, від Португалії до Німеччини, тобто практично скрізь, - запевняє Марія Тимінська.

Каже, писанка "Дерево життя" зберігає давні символи, які писала ще її прабабуся. На таких писанках також можна знайти зображення місцевого храму та 40 клинців - символ сорокаденного посту. Часом на чоронопотоківських писанках зображають пташку, яка символізує сонце та віру.

Ми прагнемо, щоб у наших писанках було якомога більше жовтого кольору, адже це робить їх більш веселими. Працюємо, використовуючи від найсвітліших до найглибших відтінків, кожного разу занурюючи в різноманітні фарби, - ділиться досвідчена майстриня.

Вона стверджує, що в минулому у Чорному Потоці писанки виготовляли без використання червоного кольору, але тепер додає його до своїх творів, щоб зробити їх більш виразними та насиченими.

З роками наші писанки еволюціонують, оскільки ми адаптуємо їхні візерунки, і з'являються нові техніки. На цьому великому яйці, подивіться, я зобразила наш герб — тризуб. Іноді я додаю квіти та різноманітні написи, змінюючи кольорову палітру. Усе залежить від мого натхнення, настрою та побажань замовників. Тепер я можу відступати від традиційного чорного фону й використовувати синій або зелений, — ділиться своїми думками Марія Тимінська.

Згідно з традицією, у Чорному Потоці напередодні Великодня виконується обмін і продаж писанок. За повір'ям, вартість писанки зростає пропорційно її розміру. Проте багато майстрів зізнаються, що найбільші труднощі виникають при малюванні візерунків на найменших яйцях перепілок.

Коли ми занурюємо червону писанку в чорний колір, що є останнім етапом, потрібно підготуватися до розтоплення воску на ній. Для цього запалюємо свічку, потім обережно виймаємо писанку та гріємо її над полум'ям. Віск витираємо серветкою. Тепер на нашій чорній писанці з'являються яскраві кольори, - підсумовує майстер-клас Марія Тимінська.

Щорічно в такий спосіб вона виготовляє близько 200 писанок, а в ці дні додатково створила майже півсотні для українських захисників.

- Ми передаємо наші писанки з паскою та ковбаскою для воїнів. Щоб вони бодай трішки відчули себе вдома, щоб почули наші молитви про перемогу і мир. Уже як буде мир, тоді й відновимо наш фестиваль, - усміхається майстриня.

ТЕПЕР ДОВБУШ Є В КОЖНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ЗАХИСНИКОВІ

За її словами, саме у ці дні у Чорному Потоці готують великодні пакунки на фронт. До них ще вкладають дитячі малюнки, на які дуже чекають воїни.

- Господь так задумав, щоб наша душа щоразу очищалась від негараздів та чорноти. А люди наче вкладають цей зміст у написання писанки - вона стає прекрасною, коли знімає зі себе чорноту наприкінці роботи, - пояснює Михайло Струк процес написання писанки.

Запитую його, чи має традиція писанкарства в Чорному Потоці якесь відношення до Довбуша, який, згідно з легендами, мандрував цими землями. Адже опришків, що діяли в Чорному лісі, іменували "чорними хлопцями".

- Тепер цей Довбуш є в кожному українцеві, який пішов на фронт. Серед них із нашого села на війні є 85 бійців, які мужньо нас захищають. Троє, на жаль, загинули. Оце є для нас рицарі та довбуші... До Великодня кожний воїн обов'язково отримає чорнєнську писанку, той скарб і символ дому та рідної хати, - запевняє Михайло Струк і дарує усім учасникам майстер-класу писанку на згадку.

Довідково. У 2008 році Україна ратифікувала ст.12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

У минулому році Укрінформ ініціював власне дослідження нашого спільного культурного надбання – об'єктів, що входять до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, були включені такі традиційні ремесла, як косівська мальована кераміка, кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка та петриківський розпис. З того часу до переліку додалися численні обряди, пісні, танці, музичні інструменти, страви та напої, а також звичаї святкувань і поминань, характерні для різних регіонів нашої країни. На сьогоднішній день Національний перелік містить майже 100 елементів і постійно розширюється. Так, у 2024 році до нього було включено 27 нових елементів. Частина з цих об'єктів була подана Україною для внесення до списків ЮНЕСКО.