Вступили в переговори. Що везе Зеленський до Трампа та чи розпочнуться діалоги з Росією?
Дослідження причин виникнення, розвитку та завершення конфлікту між Україною та США в контексті "мінеральної угоди", а також можливі напрямки мирних переговорів після запланованої зустрічі Дональда Трампа і Володимира Зеленського у Вашингтоні – читайте в статті заступника головного редактора РБК-Україна Мілана Лєліча.
Зміст
"Чи це вже найгірший сценарій для нас?" – з таким запитанням РБК-Україна останнім часом зверталося до різних представників української влади та європейських дипломатичних кіл. Підстави для тривоги були більш ніж очевидними: Дональд Трамп щодня здійснював словесні атаки на Володимира Зеленського, його союзники в США повністю відмовлялися визнавати російську агресію проти України, а на засіданні ООН США і РФ вперше за багато років опинилися на одній стороні.
Відповіді варіювалися від "так, це найгірший можливий варіант" до "ні, поки що найгіршого ще не досягнуто — наразі лише слова, а справжній жах почнеться, коли розпочнуться дії".
В результаті, вдалося знайти рішення для ключового питання, яке хвилювало останні кілька тижнів: угода між США та Україною про природні ресурси буде підписана. Найгіршого розвитку подій вдалося уникнути, хоч і, можливо, лише на деякий час.
Трамп ішов на вибори з двома головними конкретними обіцянками в міжнародній політиці: закінчити війни в Секторі Газа і в Україні. У Газі в нього загалом вийшло, причому навіть до формального вступу на посаду.
Ситуація з Україною виявилася набагато складнішою, і це почали усвідомлювати навіть Трамп та його команда. Концепція "мир за добу" відступила на другий план, поступившись місцем більш невизначеним і тривалим термінам.
Проте Трампу було дуже важливо показати якийсь результат і на українському напрямку. Бажано - щоб він максимально контрастував із результатами попередника, Джо Байдена, з яким нинішній господар Білого дому продовжує заочне змагання.
Трамп зрештою взяв на озброєння ідею, задовго до виборів озвучену сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом - в Україні є великі запаси рідкісноземельних металів, їх треба захистити від окупації росіянами, а спільний видобуток представляє спільний україно-американський інтерес. У такому вигляді ця ідея в жовтні перекочувала в "План перемоги" Зеленського.
Однак у сприйнятті Трампа суть пропозиції була абсолютно спотворена: не Сполучені Штати повинні охороняти Україну та її ресурси від ворогів, а сама Україна має повернути США сотні мільярдів доларів, які отримала у вигляді допомоги від Байдена, використовуючи для цього свої природні багатства.
Сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем (зображення: Віталій Носач / РБК-Україна)
Невдовзі "переговорний" дискурс між Україною та США повністю змістився в бік обговорення "угоди про мінерали", залишивши осторонь питання безпекових гарантій, введення миротворчих контингентів, контролю над територіями, а також умов для перемир'я чи миру.
Першу атаку кілька днів перед Мюнхенською конференцією здійснив міністр фінансів США Скотт Бессент, який особисто доставив до Києва проект угоди та настійно вимагав його термінового затвердження. Україна вирішила взяти паузу для роздумів.
Згідно з даними, отриманими від джерел РБК-Україна, американці сподівалися укласти "угоду" під час зустрічі в Мюнхені. Однак їхні очікування були значно зіпсовані, коли стало зрозуміло, що Україна має зовсім інше бачення цієї угоди. Очевидно, що для узгодження позицій знадобиться додатковий час.
Однак багато представників української делегації, з якими спілкувалося видання, зазначили, що повертаються з Мюнхена у досить оптимістичному настрої. Однією з причин цього є те, що перша особиста зустріч з командою Трампа, очолюваною віцепрезидентом Джей Ді Венсом, пройшла вдало. Крім того, їм вдалося ефективно подолати початковий тиск щодо "угоди", що викликало позитивні очікування.
Проте, всього через кілька днів стало зрозуміло, що сам Трамп має зовсім іншу думку з цього питання. Президент США розпочав потужну критику на адресу свого українського колеги, називаючи його "диктатором", обговорюючи "лише 4% підтримки Зеленського", а також прямо натякаючи на необхідність проведення виборів в Україні. Інші члени його адміністрації також висловлювались у схожому ключі. Деякі з їхніх висловлювань, якби не відомість авторства, можна було б без зусиль вважати думками російських чиновників чи пропагандистів.
У цей період у політичних колах активно обговорювали "найгірший сценарій" — можливість повного відмови США від підтримки. На переговорах Україні було чітко сигналізовано: якщо не буде досягнуто угоди щодо природних ресурсів, фінансова допомога не надійде. У спілкуванні з РБК-Україна учасники згоджувалися, що, хоча негайного колапсу на фронті не відбудеться, Україна зможе протриматися ще кілька місяців, проте ця боротьба врешті-решт приречена на невдачу.
Суть концепції "мир через силу", яку в останні місяці активно пропагують у Києві, була кардинально змінена адміністрацією Трампа, так само як і бачення сенатора Грема щодо природних ресурсів. У їхньому розумінні "сила" виявилася націлена на Україну. Це ставлення різко контрастувало з підкреслено нейтральними, а іноді навіть позитивними, висловлюваннями на адресу країни-агресора, якою соратники Трампа категорично відмовлялися називати.
Саме тому як європейські союзники України, так і представники української влади мали надію на укладення "угоди". Залишалося лише питання, яким буде її зміст і в якій мірі вдасться обмежити американські прагнення.
З огляду на кінцевий зміст документа, Україна дійсно змогла уникнути певних зобов'язань, зокрема, не визнала неіснуючий "борг" перед Сполученими Штатами за вже надану допомогу.
Перемовини між українською та американською делегаціями в Мюнхені (зображення: president.gov.ua)
Водночас Трамп отримав шанс вигідно "продати" цю угоду своєму електорату, використовуючи формулу: "Байден витрачав ваші кошти, а я повертаю їх вам з додатковими вигодами". Американський президент вже почав висловлювати цю ідею, стверджуючи, що "ця угода принесе нам величезне багатство". А головний республіканський телеканал Fox News охрестив свій нещодавній прямий ефір: "Трамп повертає платникам податків гроші, витрачені на Україну!"
Якщо угода у Вашингтоні буде укладена успішно, постане природне питання: що далі, після того як "мінеральну" проблему буде вирішено? Це, безумовно, стане ключовою темою для обговорення між Трампом і Зеленським під час їхньої зустрічі у Вашингтоні.
Безсумнівно, Трамп тепер розпочне тиснути на конфліктуючі сторони, щоб досягти припинення вогню. Це є початковим етапом його плану, що включає "перемир'я - вибори в Україні - остаточну мирну угоду".
Так само, як Трамп презентує досить загальну угоду щодо корисних копалин як "угоду століття", що обіцяє величезні прибутки для американців, він також може подати припинення вогню як "кінець війни". Принцип залишається незмінним: "під керівництвом Байдена гинули сотні тисяч росіян і українців, а за мого правління це припинилося".
Конкретні параметри мирної угоди, прикладні питання на кшталт контролю за конкретними територіями, наявності чи відсутності демілітаризованої зони, мандата і чисельності миротворців, контролю за припиненням вогню тощо. - Трампа абсолютно не хвилюють, це підтверджують усі без винятку співрозмовники видання в Україні та ЄС. Йому головне, щоб "не стріляли".
Ці фактори, безумовно, вплинуть на стабільність миру. У Києві, так само як і в інших європейських столицях, це усвідомлюють, спираючись на досвід АТО/ООС та Мінських угод.
Отже, українська делегація буде наполегливо відстоювати позицію "припинення вогню без жодних умов", проявляючи ще більше завзяття, ніж під час боротьби за визнання багатомільярдного "боргу" перед Сполученими Штатами.
Трамп, своєю чергою, знову щосили продавлюватиме своє бачення. Відмінність від історії з "мінералами" в тому, що для припинення вогню апріорі потрібна згода не тільки України, а й РФ.
Отже, важливим аспектом стане позиція, яку Трамп та його команда займатимуть щодо держави-агресора: чи виявлять вони такий же рішучий публічний тиск, як у випадку з Україною та її корисними копалинами, чи ж триватиме "медовий місяць" у відносинах між Вашингтоном і Москвою.
Група співрозмовників РБК-Україна висловила думку, що між США та Росією, можливо, вже існує певна загальна угода, яку можна охарактеризувати як "рамкову" або навіть "понятійну", що стосується необхідності завершення війни в цілому. Всі події, які відбувалися останніми тижнями, можуть свідчити про зусилля щодо втілення цієї угоди в життя.
Одним з таких тестів стали події в ООН на початку цього тижня, коли США та Росія з їхнім явно "нейтральним" підходом спочатку зазнали поразки від України та Європи на Генеральній асамблеї, а потім відновили свої позиції на засіданні Ради безпеки.
Європа, що фактично стала єдиним відносно надійним партнером України в сучасних умовах, після проведення Мюнхенської конференції намагається продемонструвати свою незалежність. Однак це не завжди вдається: наприклад, Франція та Великобританія мали всі шанси заблокувати американську резолюцію в Раді Безпеки, проте не зробили цього, використавши очевидні виправдання.
Однак в умовах, коли відсутні будь-які гарантії підтримки від США для України, а "трансатлантична єдність" переживає серйозні труднощі, Європа, незважаючи на всі свої прагнення, змушена займати активнішу позицію. Наступного тижня планується ухвалення значного пакета військової допомоги Україні, який може зрівнятися з колишньою американською підтримкою. Також активно обговорюються питання суттєвого збільшення витрат на оборонні потреби Європи. Проте в середньостроковій та довгостроковій перспективі Україні, ймовірно, доведеться покладатися не стільки на ЄС загалом (враховуючи право вето Угорщини), скільки на "коаліції охочих": тимчасові альянси окремих європейських держав, які мають спільні погляди щодо конкретних питань.
Дональд Трамп, Емманюель Макрон та Володимир Зеленський під час їхньої зустрічі в Парижі (зображення: Getty Images)
Проте роздуми про можливу таємну угоду між США та Росією можуть виявитися безпідставними. Наприклад, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров фактично заперечує слова Трампа, стверджуючи, що Росія наразі не готова до припинення вогню, а також виступає проти розміщення миротворців з країн НАТО на українських територіях тощо.
За інформацією одного з європейських джерел, яке спілкувалося з РБК-Україна, ще за місяць після перемоги Трампа на виборах, існує ймовірність уникнути найгірших наслідків завдяки певним рисам характеру росіян — їхній безглуздості, впертості, самовпевненості та нездатності до адаптації. Ці ж самі фактори вже не раз ставали на заваді їхнім планам у 2014 та 2022 роках.
Але найближчі події розгорнуться не в Москві, а у Вашингтоні, на зустрічі Трампа і Зеленського. Предметні лінії конфлікту вже окреслено. Зеленський прямо говорить про те, що перемир'я не буде без гарантій безпеки. Трамп - про те, що гарантії має надавати Європа. Європа ж не готова цього робити без підтримки з боку США - та й жодні гарантії без участі американців неможливі в принципі.
Отже, Зеленський все ж матиме можливість зустрітися з Трампом на посаді президента раніше, ніж з Путіним, що вже є позитивним моментом. Однак, і сам Трамп не зовсім впевнений, що йому вдасться досягти миру.
