Проблема полягає не в НАБУ чи САП, це всього лише стало стимулом для протестів, - відзначив політолог Кошель.

Основною причиною протестів у Києві та інших містах стало невдале управління уряду в економічних і військових питаннях.

Цю інформацію в ефірі каналу Еспресо озвучив політичний аналітик Олексій Кошель.

"Мені б дуже хотілося, щоб під час війни ухвалення рішень відбувалося на основі консенсусу, без необхідності в примусових заходах з боку влади. У нинішній ситуації надзвичайно важливо підтримувати стабільність влади. Незалежно від наших симпатій чи антипатій до Зеленського та інших політиків, збереження довіри до державних інститутів є критично важливим. Я сподіваюся, що ці слова почують і спробують зрозуміти ті, хто сьогодні займає владні позиції", - підкреслив Кошель.

Політолог підкреслив, що в умовах війни уряд не повинен ризикувати та проводити експерименти в політичній сфері.

"Сьогодні не час для експериментів або ухвалення рішень у політичній сфері. Це необхідно усвідомити, оскільки ризики є занадто значними. Крім того, важливо, щоб уряд зрозумів, що проблема не лише в НАБУ і САП. Це стало каталізатором для виходу молоді та інших людей на протести. Це підвищило рівень напруги до критичної межі, а причинами таких акцій стали невдачі влади в багатьох сферах. Зокрема, в економіці та військовій області, а також у питаннях мобілізації", - підкреслив він.

22 липня президент України Володимир Зеленський затвердив законопроєкт, ухвалений на сесії Верховної Ради. Деякі його положення зменшують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), підпорядковуючи їхню діяльність генеральному прокурору. Інформація про цей законопроєкт зазнавала змін тричі: спочатку його повернули з підписом президента, потім ця позначка зникла, а згодом знову з'явився підпис Володимира Зеленського в картці законопроєкту.

Після голосування у Верховній Раді тисячі українців у великих містах вийшли на мирні протести, вимагаючи накласти президентське вето на закон, що значно обмежує повноваження антикорупційних органів.

Європейський Союз висловив істотне занепокоєння з приводу ухвалення українського закону № 12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Як зазначив речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє, ці установи відіграють вирішальну роль у процесі антикорупційних реформ і повинні функціонувати автономно, щоб зберегти довіру населення та сприяти євроінтеграційним зусиллям.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн особисто надіслала звернення до президента Зеленського, вимагаючи роз'яснень і підкреслюючи, що будь-який компроміс щодо принципів верховенства права є неприпустимим, особливо в рамках кандидатури України на вступ до ЄС.

Єврокомісар з питань розширення, Марта Кос, підкреслила, що позбавлення НАБУ незалежності є "значним кроком назад" і може загрожувати перспективам України на приєднання до Європейського Союзу. Делегації з Франції та Німеччини також висловили свої побоювання, закликаючи Київ переглянути законодавство та забезпечити збереження інституційних гарантій автономії цих органів.

24 липня депутати зареєстрували у Верховній Раді свій законопроєкт, метою якого є відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює всі процесуальні повноваження та гарантії.

Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня.