Європейський підхід чи традиційний: у соціальних мережах виникла жвава дискусія щодо способу звертання до вчителів.

Все більше у суспільстві обговорюють питання чи варто відмовлятися від використання імені по батькові та брати приклад з Європи.

Дізнайтеся, що думають про нестандартні способи звернення в Україні, в нашій статті на ТСН.ua.

У соціальній мережі Threads виникла захоплююча дискусія. Вчитель Андрій Уткін став ініціатором обговорення, поділившись своїм досвідом стосунків між учнями та педагогами в його школі.

"У державних школах, часом у приватних, до вчителів традиційно звертаються "Андрій Олексійович". І як тільки у "державці" я перетворився на Олексійовича, одразу стали рости ЧСВ, пузо, а згодом і борода виросла й сивиною одразу вкрилась. Але наскільки мій світ перевернувся, коли у приватній школі учні до мене стали звертатися: "Пане Андрію" (чи просто Андрій). І хоч пузо та бородень на місці, а на додачу ще й лисина, душею я помолодшав. Для мене таке звертання набагато приємніше. Це ж норм?" -- написав Андрій.

Під коментарем Андрія інші вчителі почали ділитися своїми враженнями. Багато учасників обговорення погодилися, що спосіб звертання може суттєво впливати на атмосферу в навчальному середовищі.

Я проходила державну практику в дитячому садку. Маленьким дітям було досить складно звертатися до дорослих за іменем та по батькові — це нагадувало виконання скоромовки. Один хлопчик підійшов до мене, щоб запропонувати угоду: "А давай так, коли ти будеш одна з дорослих, ти просто будеш Едіта. А коли поряд будуть інші дорослі, ти будеш Едіта Миколаївна. Згодна?" — написала вихователька Едіта.

Вчителька Валентина зазначила, що їй приємно, коли до неї звертаються як "пані Валентина".

"Мене учні називають пані Валентина - мені подобається) Я от що подумала: маю сина, зараз його називаю Андрійко (хто називає малого Андрюшею чи Андрєєм то виправляю). То це ж він виросте і стане паном Андрієм! Кайф))))", -- зазначила користувачка соцмережі.

Неформальна практика пропонувати відмовитися від звертань із використанням імені по батькові не нова, пише BBC.

Причини можуть бути різними: деякі вважають, що це є частиною російської культури, але зауважують, що важливо дистанціюватися від країни-агресора і наближатися до європейських мовних стандартів. Інші ж відчувають дискомфорт при такому способі звертання.

Крім того, існує думка, що включення батька в ім’я не завжди є етично або психологічно прийнятним. Це пов'язано з тим, що не всі батьки заслуговують на таку згадку, і, відповідно, по батькові можуть викликати певні негативні асоціації.

Історично, давньоукраїнська культура не знала імен по батькові, хоча вони почали з'являтися після хрещення Русі у 988 році. Як зазначають українські науковці, після розпаду Київської Русі українські території неодноразово переходили під контроль різних держав, і кожна нова влада приносила свої традиції та правила. Зокрема, в Росії, де частина України перебувала під її контролем протягом кількох століть, селянам було заборонено використовувати імена по батькові.

"Коли Хмельницький писав листи до московського царя, їх часто виправляли, тому що форму по батькові можна було використовувати тільки за дозволом царя", -- зазначив в коментарі ВВС Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук з Інституту мовознавства Олександра Потебні.

Не була поширена така практика й у Польщі, тому українці до початку ХХ століття українці мали лише прізвища, а не імена по батькові.

Відомий лінгвіст Іван Огієнко, який перебував за межами України з 1944 року, намагався зупинити інтелектуальні суперечки щодо витоків імен по батькові. У 1958 році він заявив, що уявлення про "московський вплив" на ці імена є історично невірним.

Огієнко наголошував на тому, що ця традиція має глибоке коріння в українській культурі і налічує більше тисячі років. Вона зафіксована в літописах, які попередили московське втручання.

В Україні прийнято звертатися до вчителів, вживаючи їхні ім'я та по батькові. Це є знаком поваги учнів до своїх наставників.

У провідних університетах та окремих школах дедалі частіше рекомендують звертатися до вчителів і дорослих на "пан" або "пані", замість вживання по батькові. Цей спосіб спілкування вважається більш актуальним і створює атмосферу невимушеності та партнерства під час розмови.

У різних куточках світу, як зазначається, до вчителів звертаються по-різному: