Польські представники закликають українську владу внести зміни до підручника з історії України.

Міністерка національної освіти Польщі Барбара Новацька написала листа українському колезі Оксенові Лісовому, в якому заявила, що польська сторона дуже стурбована змістом українських підручників з історії, що зображують події 1943-1947 років, зокрема Волинську трагедію.

Цю інформацію повідомляє агентство PAP.

У своєму листі до Лісового, міністерка висловила "глибоке занепокоєння" з приводу позиції Варшави. Вона підкреслила, що часи Другої світової війни стали "особливо важким етапом" в історії Волині та у польсько-українських відносинах, охарактеризувавши Волинську трагедію як "масові злочини проти польського народу".

Виникли запитання щодо підручника "Історія України" для десятого класу, виданого в 2023 році. Зокрема, Новацька згадувала про фрагмент на сторінці 256.

(УПА) діяла переважно в регіонах Волині та Галичини. У 1943 році її лідером став Роман Шухевич. За два роки існування організації до її рядів приєдналося від 30 000 до 40 000 бійців. Активісти УПА розглядали українських комуністів, нацистів і поляків як своїх противників. Погіршення відносин між польською та українською сторонами стало наслідком масових вбивств українців, здійснених Армією Крайовою — підпільною польською військовою формацією, яка прагнула відновити довоєнні кордони Польщі. Її жертвами стали населення Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, яка забрала життя як військових, так і цивільних осіб, тривала до 1947 року, -- зазначає підручник.

Новацька надіслав запит українському міністру з проханням "вжити термінових дій, зокрема переглянути наявні підручники та розробити нові, які б відповідали сучасному стану польсько-українських відносин".

Згідно з висловлюваннями урядової представниці, члени обох держав здійснюють нагляд за змістом підручників в рамках роботи двосторонньої експертної комісії Польщі та України, яка займається удосконаленням шкільних матеріалів з історії та географії.

Новацька висловила пропозицію про те, щоб обговорити варіант зміни регламенту діяльності комісії, аби обидві сторони мали можливість представляти підручники, які є спільно важливими, для їх подальшого розгляду.

Крім того, як зазначила міністерка, під час останнього засідання Комісії в Ужгороді у січні один з українських представників нібито висловив ідею щодо створення спільного підручника з історії. Тому вона звернулася до Лісового з проханням прийняти позицію щодо можливих змін у правилах функціонування комісії та, можливо, ініціювати роботу над підготовкою цього спільного навчального матеріалу.

Під час Другої світової війни, коли територія України була під німецькою окупацією, на цих землях активно функціонували кілька партизанських угруповань. Серед них виділялися загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Основною ареною їхньої боротьби стала Волинь.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

Відповідно до польських оцінок, внаслідок цієї трагедії загинуло щонайменше 35 тисяч осіб з польської сторони, з яких 18 тисяч вдалося ідентифікувати. З українського боку, як свідчать дані проєкту Українського католицького університету (УКУ), кількість загиблих коливається від 9 до 10 тисяч.

Польська сторона в основному використовує маніпуляції зі статистикою загиблих поляків, що призводить до значного завищення цифр до сотень тисяч.