Проблеми з мовленням можуть бути ознакою початкових етапів хвороби Альцгеймера.
Редактор новин на LIGA.net у категорії "Життя"
Кожна людина зрідка стикається з труднощами у виборі слів (WFD) — особливо коли вона втомлена, під впливом стресу або відволікається. Це відбувається через те, що мовлення залежить від складних процесів у різних частинах мозку: необхідно знайти слово у пам'яті, зв'язати його з відповідним значенням та вимовити. Про це повідомляє Earth.com.
Навіть невелике сповільнення цього процесу може викликати відчуття, що слово "крутиться на язиці". З роками такі ситуації стають частішими - це природно. Однак раптове збільшення частоти або значні труднощі можуть свідчити про інсульт, черепно-мозкову травму чи ранні ознаки деменції.
Дослідження, проведене Університетом Торонто та Baycrest Health Sciences, виявило, що WFD асоційовані з тими ж нейронними шляхами, які піддаються змінам при хворобі Альцгеймера.
Науковці підкреслюють, що найбільше впливають на загальний когнітивний стан не поодинокі помилки в мовленні, а саме його уповільненість. Останні дослідження вказують на те, що швидкість висловлювання має зв'язок із тривалістю життя, тоді як гладкість мовлення може слугувати індикатором стану здоров'я мозку.
Три концепції WFD
1. Теорія загального уповільнення
З віком наш мозок нагадує застарілий ноутбук — йому потрібно більше часу, щоб "завантажити дані". Сигнали переміщуються повільніше, через що виникає затримка перед появою потрібного слова.
2. Гіпотеза недостатності інгібіції
Відповідно до цієї теорії, літнім людям важче відсіювати непотрібну інформацію. У їхній свідомості можуть виникати невірні слова або асоціації, і мозок не завжди встигає їх "очистити". Однак у повсякденному спілкуванні зазвичай не спостерігається значної кількості помилок, тож ця концепція не охоплює всі аспекти.
3. Гіпотеза нестачі трансляції
Ця теорія фокусується саме на мові. Вона уявляє словникову систему як багаторівневу мережу:
З плином часу зменшується взаємозв'язок між написанням слів і їх вимовою. Людина усвідомлює, що хоче висловити, але не в змозі "активувати" звуки слів. Ось чому процес мовлення стає важчим у порівнянні з читанням чи слуханням.
Для перевірки цих теорій дослідники застосовують спеціально розроблені завдання. Наприклад, учаснику експерименту демонструють зображення собаки разом із відповідним словом:
Ці тести надають можливість відокремити вплив значення від звучання, уникаючи плутанини, що виникає під час справжньої комунікації. Онлайн-формати цих експериментів перетворили їх у швидкісні ігри, де реакція вимірюється з точністю до мілісекунд.
У дослідженні 125 людей віком від 18 до 85 років виконували такі завдання, проходили когнітивні тести й записували свою звичайну розмову. Результати показали:
Цей факт частково підтвердив теорію дефіциту передачі. Однак дослідження реального мовлення виявило інші аспекти: ні семантичні, ні звукові ефекти не здатні пояснити труднощі, з якими стикаються люди в повсякденному житті. Найбільш значущим показником виявилася загальна швидкість формування мовних одиниць.
Наступні дослідження виявили, що швидкість мовлення тісно пов'язана з когнітивними процесами. Особи, що висловлюються повільніше, мають більше труднощів із завданнями, які вимагають планування та концентрації, навіть якщо вони рідко стикаються із забуванням слів.
У новому епізоді подкасту "Як це жити?" дієтолог Оксана Скиталінська розповіла про те, як адаптувати свій стиль життя відповідно до вікових змін.
