Посол України у Польщі охарактеризував ексгумацію жертв Волинської трагедії як процес, що передбачає взаємний діалог.

Посол України в Польщі Василь Боднар заявив у неділю в інтерв'ю українському порталу "Суспільне", що пам'ять українців, які стали жертвами Волинської трагедії, в Польщі також вшанують.

За його словами, українська і польська сторони "плідно працюють" над цим.

"Згідно з домовленістю між сторонами, ми утримуємося від публікації результатів до моменту, коли будуть досягнуті конкретні угоди та розпочнеться робота. Це процес, який передбачає взаємодію з обох сторін. Він охоплює широкий спектр питань, пов'язаних із чинним законодавством, актуальними нормативними документами та узгодженням певних місць (поховань - PAP) з обох боків кордону", - зазначив Боднар.

Посол України в Польщі зазначив, що, крім співпраці з польською стороною, Україна активно обговорює це питання і з Об'єднанням українців у Польщі.

"Ми разом ідентифікуємо локації поховань і ведемо комунікацію з польськими партнерами. Можу зазначити, що наш діалог є надзвичайно конструктивним і практично спрямованим", - підкреслив він.

Антон Дробович, який раніше очолював Український інститут національної пам'яті (УІНП), наприкінці листопада оголосив, що роботи з виявлення польських поховань на території України, а також ексгумаційні процеси, можуть розпочатися в період 2025-2026 років.

Українська сторона підтвердила відсутність будь-яких перешкод для здійснення пошукових та ексгумаційних робіт на своїй території. На спільній пресконференції міністрів закордонних справ Польщі і України, Радослава Сікорського та Андрія Сибіги, було оголошено про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії, який діяв з 2017 року.

З весни 2017 року між Варшавою та Києвом триває суперечка через заборону на пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України, накладену українським ІНП. Заборона була видана після демонтажу пам'ятника бійцям УПА в Грушовичах у квітні 2017 року.

Протягом багатьох років Польща та Україна мають різні погляди щодо ролі Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, які вчинили етнічні чистки серед польського населення в період 1943-1945 років. Для польської сторони це розглядається як акт геноциду, що потребує осуду, тоді як українці вважають це наслідком симетричного збройного конфлікту, за який обидві сторони несуть рівну відповідальність. Багато українців також сприймають діяльність ОУН та УПА переважно як антирадянську, зосереджуючи увагу на їхньому опорі до СРСР у післявоєнний період, не акцентуючи на їхніх антипольських діях.

У Польському Інституті національної пам'яті стверджують, що надсилали дев'ять офіційних загальних запитів до української адміністрації, які включали погодження можливості проведення пошукових та ексгумаційних робіт загалом у 65 місцях (місця повторювалися через необхідність повторних запитів). Деякі з вимог були задоволені, і роботи були проведені. На інших місцях роботи не були дозволені, а деякі запити залишилися без відповіді.