Зосереджена та результативна праця: впровадження цифрових технологій підвищує прибутковість аграрного сектора на 15-20%.

В умовах обмежених фінансових можливостей збільшення фізичних обсягів врожаю не є головним пріоритетом для агровиробників в Україні. Проте інноваційні підходи, які дозволяють зменшити витрати на засоби захисту рослин, добрива та паливо на гектар і тонну продукції, залишаються на порядку денному.

Вважається, що для того, щоб сільське господарство розвивалося в інноваційно-інвестиційному напрямку, необхідно інвестувати $150 капітальних витрат на один гектар угідь. Проте в Україні за останні роки ця сума коливалася в межах 90-120 $/га. Згідно з даними ННЦ Інституту аграрної економіки, найвищий показник був зафіксований у 2021 році, до початку війни, і склав 123,3 $/га. У 2023 році капітальні інвестиції знизилися на 12,9% у порівнянні з 2021 роком, досягнувши 107,4 $/га.

Проте, недостатнє фінансування сфери не стало перешкодою для значного розвитку корисних цифрових інструментів. Розглядаючи минуле, можна помітити, що ще десять років тому їх використання було обмежене лише встановленням GPS-трекерів на сільськогосподарську техніку та реалізацією GPS-моніторингу польових робіт. Сьогодні ж ці технології здатні ідентифікувати слабкі місця в аграрному виробництві.

"Великі підприємства практично повністю оцифрували свої земельні угіддя, досягнувши близько 100% у цьому процесі, а також на 80% вдосконалили свої виробничі процеси, що значно знижує витрати на матеріально-технічні ресурси. Інноваційні рішення, такі як Cropwise Operations, Interra®Scan, Climate FieldView та інші, сприяють підвищенню рентабельності, -- зазначає Олег Хоменко, генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу. За його словами, цифровізація та автоматизація можуть підвищити прибутковість аграрного сектору щонайменше на 15-20%."

Проте слід звернути увагу на характер українського агробізнесу: агрохолдинги займають лише 54% від загальної площі оброблюваних земель. Інша частина представлена середніми та малими господарствами. Варто зазначити, що рівень впровадження цифрових технологій у великих агрокомпаніях, як правило, є високим, тоді як у малих господарствах цей показник значно нижчий.

"Це пояснюється, як браком коштів на інвестиції у цифрові технології, так і тим, що невеликі господарства управляються в ручному режимі, коли власник власноруч об'їжджає поля та керує виробничими процесами",  -- уточнює засновник та директор Aggeek Станіслав Шум.

Компанія у 2024 році провела перше дослідження застосування цифрових, інноваційних технологій в українських агрокомпаніях -- Цифрове Агро України. Воно демонструє, що чим більша площа земель в обробітку, тим більше застосовуються цифрові технології. У середньому по ринку цей рівень становить 20-30%, тоді як в інноваційних аграрних компаніях він сягає 60% від опитаних. Окрім цього, 8 з 10 (80%) інноваційних агрокомпаній використовують системи управління виробництвом (Farm Management Systems). Загалом же серед усіх агровиробників рівень використання таких систем становить всього 19%.

Обмежує можливості впровадження інноваційних рішень і низький рівень цифрової грамотності серед частини аграріїв, особливо у віддалених районах, а також недостатній рівень доступу до якісного інтернету на сільських територіях, додають у Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Однак затримка у запровадженні новітніх технологій знижує шанси на виживання в умовах сучасності. Учасники агропродовольчого сектору солідарні в тому, що слід робити навіть незначні кроки, впроваджуючи цифрові інструменти, які поступово підвищуватимуть рентабельність кожного гектара. І варіанти для вибору насправді є.

Наприклад, в аграрній компанії ІМК під конкретні завдання застосовують спеціалізовані інструменти. "Коли мова йде про логістику та моніторинг техніки, ми використовуємо систему Віалон для моніторингу. Для збору даних з полів застосовуємо Operations Center John Deere, а також маємо окремий геопортал для карт урожайності. Крім того, існують інструменти для обробки геоданих, які допомагають нашому відділу R&D у зборі необхідної інформації. Серед універсальних рішень ми інтегруємо платформу Cropwise Operations, яка в перспективі має об'єднати більшість управлінських функцій і забезпечити можливість перехресного контролю. На даний момент Cropwise вирішує наші потреби у скаутингу полів", — зазначає операційний директор ІМК Богдан Кривіцький.

Платформа Cropwise Operations -- не нова для українського ринку. У 2019 році транснаціональна агротехнологічна компанія Сингента придбала IT-бізнес із сервісами Cropio, який до того вже понад сім років мав успіх на українському ринку. Cropwise Operations -- це еволюція Cropio, із суттєво розширеними можливостями. За декілька років Cropwise трансформувалася в цифрову платформу з потужним портфелем сервісів, що охоплюють майже весь спектр завдань агробізнесу. Наприклад, сервіс Seed Selector дозволяє фермерам швидко отримати персоналізовані рекомендації щодо вибору гібридів насіння з урахуванням умов конкретного поля та застосованих агротехнологій, сервіс CW Planting допомагає підібрати і оптимізувати використання посівного матеріалу та добрив за допомогою технології змінних норм внесення, сервіс CW Protector пропонує готові протоколи захисту рослин і автоматично планує візити агрономів насамперед на ті поля, які потребують особ­ливої уваги, сервіс CW Operations допомагає вирішити, які польові операції потрібно виконати найближчим часом і яку техніку та людей можна виділити для цих завдань тощо. Наразі для українського ринку готується запуск додатку Spray Assist, який надаватиме рекомендації щодо оптимального часу для внесення ЗЗР, попереджатиме про потенційні погодні ризики, а також рекомендуватиме кращі варіанти щодо мінімізації можливих втрат робочого розчину та ефективнішого і безпечнішого застосовування ЗЗР для довкілля та персоналу.

"Новітні цифрові технології дозволяють працювати прицільно і розумніше з економічного погляду. Наприклад, створивши конкретне завдання для обприскувача для внесення препаратів на ділянки поля, які цього потребують, теоретично обробити можна лише 20% від усього поля, а витрати становитимуть $7-10 замість $35-40 на гектар",  -- додає виконавчий директор Cropwise Operations Дмитро Шемет.

Платформа має перевагу, оскільки створює умови для співпраці між різними підрозділами, такими як агрономічний, виробничий, диспетчерський та фінансовий, зазначають у Групі компаній Агро-Регіон. "Зокрема, диспетчери розробляють щоденний план роботи, що дозволяє в реальному часі відстежувати, яка техніка і з якими засобами працює, а також хто за це відповідає. Якщо техніка не виїхала, відповідальні керівники отримують сповіщення; аналогічно, вони отримують повідомлення, якщо техніка рухається без плану. Інженери користуються сервісною книгою для фіксації проведених ремонтів та запланованого технічного обслуговування. На основі зібраних даних також формуються звіти, включаючи нестандартні, наприклад, щодо продуктивності машин", — підкреслює керівниця диспетчерського відділу холдингу Ніна Харченко.

Приблизно 9 мільйонів гектарів українських земель наразі повністю або частково інтегровані в платформу Cropwise Operations, зазначає Фероз Шейх, директор з інформаційних та цифрових технологій компанії Сингента. Він підкреслює, що компанія ставить перед собою амбіційну мету — забезпечити широкий доступ до передових цифрових технологій та аграрних рішень, що дозволяють фермерам управляти своїм господарством всього за кілька кліків в режимі реального часу, незалежно від місця розташування.

Використовують цифровий сервіс і в профільному відомстві. Зокрема, станом на зараз ведеться робота над створенням можливостей для вдосконалення та розвитку Cropwise Operations згідно з потребами Мінагрополітики щодо його використання на платформі Державного аграрного реєстру (ДАР), уточнює міністр Віталій Коваль. Варто зауважити, що ДАР інтегрований із сімома державними реєстрами, що спрощує доступ до державних послуг і програм підтримки.

Ефективне використання ресурсів не тільки підвищує фінансову вигоду, але й сприяє зменшенню негативного впливу на природу. Завдяки запровадженню технологій точного землеробства, таких як цілеспрямоване внесення добрив і засобів захисту рослин (ЗЗР), а також автоматизації аграрних машин, вдається знизити агрохімічне навантаження та зменшити викиди парникових газів. Додатково, використання IoT-технологій та сенсорів для контролю за станом ґрунту дозволяє більш точно регулювати обсяги води для зрошення та кількість добрив, що, за даними Мінагрополітики, може знизити витрати на 10-30%.

Сингента також робить важливий внесок у раціональне використання природних ресурсів, впроваджуючи інноваційні технології для моніторингу стану ґрунту, адже його здоров'я є основою для сталого сільського господарства. "Якість ґрунту безпосередньо впливає на потенційний урожай. Інноваційна платформа Interra®Scan - це перша "служба здоров'я ґрунту", яка допомагає фермерам точно оцінити стан ґрунту, визначити його потреби в оздоровленні та оптимізувати управління посівами," - зазначає Серджіо Стайку, директор з агрорішень та комерційної ефективності в Східній Європі компанії Сингента.

Як ми можемо спостерігати, інновації в галузі технологій та техніки сприяють зростанню економічної ефективності в аграрному секторі. Це досягається через впровадження рішень, що зберігають ресурси, а також оптимізацію виробничих процесів і зменшення витрат на матеріали та інші ресурси.