Привабливість гарантій безпеки для України, аналогічних до статті 5 НАТО, може бути оманливою — The Hill.
Присутність західних військ в Україні -- єдина реальна гарантія безпеки перед новою агресією Росії.
Існує обґрунтована причина, чому Кремль виступає проти присутності американських військових або НАТО на українській території в якості засобу забезпечення безпеки. Це зумовлено тим, що така присутність суттєво ускладнила б можливі військові дії Росії щодо Києва в майбутньому.
Вже тільки з цієї причини присутність західних військових на землі є єдиною реальною гарантією безпеки (окрім вступу до НАТО), яка може забезпечити відданість союзників українському суверенітету та стримати подальшу агресію Москви.
Минулого тижня в Києві генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив: "Гарантії для України повинні бути такими, щоб Путін, перебуваючи в Москві, навіть не наважився знову нападати на Україну". Для досягнення цієї мети необхідна активна участь, а не просто підтримка з боку спостерігачів. Присутність військових на території є єдиним надійним фактором стримування, який Росія сприйме всерйоз. Непохитна відмова Москви від цієї ініціативи слугує переконливим свідченням цього, зазначають оглядачі газети The Hill Джонатан Світ і Марк Тот.
Росія позбавлена права голосу. Присутність іноземних військових сил на території України стала б значною компромісною пропозицією, нав'язаною Москві, незважаючи на заяви віцепрезидента Джей Ді Венса. Сполучені Штати та Європа мають стати надійними захисниками для України.
Вашингтон та Брюссель повинні усвідомити, що справжня мета Росії полягає у систематичному і повному знищенні України та її культури. Усі вимоги та начебто компроміси з боку Путіна спрямовані на досягнення цього результату. Кремль створює сприятливі умови для майбутніх військових операцій, усуваючи всі перешкоди. Лише згадка про дії Росії під час чеченської війни допоможе зрозуміти її реальну стратегію.
Україна зробила висновки з невдачі Будапештського меморандуму 1994 року: безпекові гарантії, які не закріплені в юридично зобов'язуючій угоді з ясними та непорушними умовами, не мають жодної цінності.
В Україні наразі обговорюються пропозиції щодо надання гарантій безпеки, схожих на статтю 5 НАТО. Це робиться в рамках ініціатив, які мають на меті спонукати президента Володимира Зеленського до розгляду можливості укладення мирної угоди з Росією. Експерти вказують на те, що існує невизначеність у тому, якими саме можуть бути ці гарантії безпеки, аналогічні до статті 5.
Пункт 5 Північноатлантичного альянсу зазначає, що "озброєний напад на одного або кількох [членів НАТО] у Європі чи Північній Америці буде сприйнятий як агресія проти всіх". Відповідно до цього, країни Альянсу зобов'язуються, що "у випадку такого нападу кожна з них, реалізуючи право на індивідуальну або колективну самооборону, яке визнається статтею 51 Статуту ООН, надасть підтримку постраждалій стороні або сторонам".
Як Альянс може реалізувати це без розміщення своїх військових сил на території -- ось ключове (і надзвичайно складне) питання.
Минулого тижня прем'єрка Італії Джорджа Мелоні запропонувала варіант гарантії безпеки для України у форматі "НАТО-лайт" -- зобов'язуючи союзників Києва за двосторонніми угодами "протягом 24 годин ухвалювати рішення про надання військової підтримки Україні у разі повторної атаки з боку Росії". Мелоні описує цю пропозицію як "пункт колективної оборони на зразок НАТО, який не передбачає фактичного членства в Альянсі".
Експерти вважають, що це легше висловити, ніж реалізувати. Коли в лютому 2022 року Росія здійснила військове вторгнення в Україну, вона залучила 190 тисяч солдатів, які наступали з різних напрямків. Скільки військових було б потрібно для ефективного захисту України? Хто б займався плануванням, координацією та синхронізацією оборонних дій? Чи могла б Україна бути поділена на зони відповідальності, як це сталося з Берліном після Другої світової війни?
Як зазначив Рютте в недавньому інтерв'ю для Fox News, "усі аспекти повинні бути уважно вивчені". Але хто саме цим займатиметься? Верховний командувач НАТО в Європі, що керує Оперативним командуванням союзників, є американським генералом, який також очолює Європейське командування США. Таким чином, Сполучені Штати за замовчуванням продовжать відігравати провідну роль у цьому процесі.
Рішення щодо надання військової підтримки Україні повинно бути ухвалене ще до початку агресії з боку Росії, а не через добу після її початку. Необхідно створити ефективну оборону з готовими до використання позиціями та заздалегідь розташованими боєприпасами для ведення бойових дій. Країни НАТО, які беруть участь у наданні військової допомоги, повинні забезпечити постійну бойову готовність своїх підрозділів уздовж українського кордону або на військових базах на території України.
"Якщо війська не будуть присутні на території, то рішення щодо захисту України, ухвалене через 24 години після російського нападу, перетвориться на просту спробу встановити контакт, а не на справжній захист. Попередньою умовою має стати домінування в повітряному просторі, що передбачає наявність бойових авіаційних патрулів, схожих на місію НАТО з охорони повітряного простору Балтійського регіону, які забезпечують протиповітряну оборону та безпосередню повітряну підтримку для наземних військ", — зазначають Світ і Тот.
Виникає безліч запитань. Чи зможуть країни НАТО оперативно прийняти рішення за 24 години і безпосередньо вступити у конфлікт з російськими сухопутними військами? І чи зможуть вони адекватно реагувати вчасно? Швидше за все, відповідь буде негативною. Необхідно ухвалити складне, але вірне рішення до другого російського вторгнення, інакше, під час його реалізації, можуть бути прийняті прості, але помилкові рішення.
Хоча Трамп стверджував, що американські війська не будуть відправлені на територію іншої країни, Пентагон оголосив про готовність надати стратегічні ресурси, такі як розвідувальні дані, засоби спостереження, системи командування і управління, а також сили протиповітряної оборони, щоб підтримати будь-які наземні операції в Європі.
Проте для цього необхідно мати чіткий план дій. Поки Брюссель працює над його створенням, Росія продовжує атаки на українські міста за допомогою балістичних ракет і безпілотників, одночасно поступово просуваючись у глиб країни.
"Досягнення миру в Україні не може бути дешевим процесом. Привабливість гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО, може виявитися оманливою. Захід має змусити Путіна зупинити агресію, що передбачає реальні дії, а не поступки російським вимогам. Єдиний ефективний спосіб зміни розрахунків Путіна щодо витрат – це впровадження санкцій і надання Україні необхідної зброї для досягнення перемоги", – зазначили аналітики.
За інформацією з джерела ZN.UA, Сполучені Штати представили два варіанти забезпечення безпеки для України: перший варіант є аналогом статті 5 Вашингтонського договору, а другий — це укріплення українських збройних сил. Проте обидва ці сценарії викликали розчарування в Європі. Більше деталей можна знайти в статті журналіста-міжнародника Володимира Кіма "Між статтею 5 і 'дикобразом': Захід шукає 'гарантії' безпеки для України" на ZN.UA.
