Програма Зеленського 2019 року: сім років між обіцянками та реальністю.
21 квітня 2026 року відзначається рівно сім років з моменту проведення другого туру президентських виборів, на яких Володимир Зеленський отримав 73% голосів. Це досягнення стало безпрецедентним явищем в історії української демократії.
У кишені переможця президентських виборів 2019 була 15-ти сторінкова передвиборча програма, побудована навколо образу "країни мрії". 5.UA повернувся до того документа і проаналізував основні пункти і те, що так і не стало реальністю в 2026-му році.
Попри все, частина конкретних обіцянок була реалізована - переважно у 2019-2021 роках, ще до початку повномасштабного вторгнення.
Скасування депутатської недоторканності. Це зобов'язання виконане одним із перших. Вже у вересні 2019 року Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до Конституції, а у грудні проголосувала за документ у другому читанні. Від 1 січня 2020 року закон набув чинності і народні депутати були позбавлені імунітету від кримінального переслідування. За підсумками першого року президентства - це було серед виконаних обіцянок, хоча й з застереженням: порушити справу проти нардепа й досі може лише генеральний прокурор.
Ринок землі. 1 липня 2021 року в Україні запрацював ринок сільськогосподарської землі - ще одна обіцянка з програми. Попри жорстку суспільну полеміку навколо реформи, вона була завершена. З 2024 року доступ до ринку отримали й юридичні особи.
Держава у вашому смартфоні – це "Дія". Це, напевно, найуспішніший приклад реалізації ідей щодо "автоматизації публічних процесів" та "уряду в смартфоні". Застосунок "Дія" зібрав у собі цифровий паспорт, водійські права, електронну реєстрацію бізнесу, субсидії та більше ніж 120 державних послуг. Окрім того, "Дія. Сіті" стала окремою платформою для технологічного бізнесу, привернувши іноземні інвестиції та створивши нові робочі місця.
Вищий антикорупційний суд, відомий як ВАКС, почав функціонувати у вересні 2019 року після того, як його створення розпочалося ще за попередньої президентської адміністрації. З того часу суд виніс сотні рішень. Проте, незважаючи на наявність антикорупційної інфраструктури, такої як НАБУ, ВАКС та САП, у 2024-2025 роках правозахисники відзначали значний тиск з боку влади на незалежність цих установ.
Закон про імпічмент. Ухвалений у 2019 році. Втім, процедура потребує 3/4 голосів Ради, що на практиці робить її майже нездійсненною.
Більшість системних зобов'язань програми залишилися нереалізованими – це сталося або через відсутність політичної волі до 2022 року, або внаслідок призупинення реформ в умовах повної війни.
Передвиборча програма Зеленського включала, напевно, найрезонансніше оголошення в історії українських виборів:
"Гасло 'Не кради!' є основою боротьби з корупцією. Ми маємо нульову толерантність до корупційних проявів на всіх рівнях. Особи, підозрювані у корупційних злочинах, не матимуть можливості вийти під заставу. Ті, хто буде засуджений за корупцію, зазнають конфіскації майна та довічної заборони займати державні посади. Призначення на посади має ґрунтуватися на розумі, освіті, таланті та совісті, а не на особистих зв’язках. Ніяких 'корочок' та 'телефонного права'. Я сам не брав і нікому не дозволю!"
Дійсність виявилася організованою антиподом.
Вже у перші тижні президентства стало зрозуміло, що кумівство нікуди не зникло - лише змінило обличчя. Замість "політичних пенсіонерів" у крісла сіли особисті друзі та партнери по бізнесу.
Іван Баканов - шкільний друг і колега Зеленського по "Кварталу 95" - без жодного силового досвіду отримав спочатку посаду в.о. голови СБУ, а потім - офіційне призначення. Щоб це стало можливим, йому присвоїли військове звання лейтенанта, бо він ніколи не служив. На це відреагували ветерани війни - пікетували СБУ з плакатами "Погони в подарунок -- це ганьба". На посаду заступника Баканова призначили чиновника часів Януковича - без жодного публічного конкурсу.
Принцип "хрестини в одній родині" залишився актуальним: Баканов обрав своїм радником свого родича Олександра Бєляєва, який раніше був бізнес-партнером, а їхні дружини є рідними сестрами. Зеленський, у свою чергу, призначив свого особистого друга Гогілашвілі на посаду заступника міністра внутрішніх справ, проте публічно не надав жодних пояснень щодо цього призначення.
Завершення "телефонного права" є ще однією обіцянкою програми. Те, що мало місце в СБУ за керівництва Баканова, стало його абсолютною протилежністю.
У 2026 році бізнесмен Сергій Ваганян зробив гучну заяву, стверджуючи, що особисто передавав гроші Баканову та його заступнику Наумову. Він зазначив, що в Службі безпеки України існувала система неформальних фінансових операцій, де санкції РНБО фактично "продавалися" і "знімалися", а щомісяця сотні мільйонів гривень залишалися поза державним бюджетом. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії у лютому 2026 року Ваганян додав: "Частково Зеленський був в курсі дій Баканова в СБУ".
Баканов досі не є фігурантом жодного кримінального провадження ДБР.
"Міндічгейт", найбільш гучний корупційний скандал останніх років, вразив безпосередньо найближче оточення президента.
Тімур Міндіч, давній товариш і бізнес-колега Володимира Зеленського, а також співвласник студії "Квартал 95", опинився в центрі операції "Мідас", великого розслідування Національного антикорупційного бюро України. У листопаді 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомив, що Міндіч мав безпосередній вплив на двох міністрів - енергетики Германа Галущенка та оборони Рустема Умєрова. Головною метою його злочинних дій було систематичне отримання хабарів від партнерів Енергоатому, які становили 10-15% від вартості укладених контрактів.
Скандал "Міндічгейт" набував популярності під час прямих ефірів на "5 каналі": з'явилися перші підозри, розпочались судові процеси, а також реакція з боку Єврокомісії. У Брюсселі не давали прямих коментарів щодо справи, проте підкреслили, що боротьба з корупцією є однією з основних вимог для отримання членства в Європейському Союзі.
Зрештою Зеленський відреагував на скандал - запровадив санкції РНБО проти Міндіча та його поплічника Цукермана. Обидва виїхали закордон і уникли відповідальності. У квітні 2026-го Міндіч відмовився з'явитися на засідання ВАКС, пославшись на загрозу ракетних обстрілів.
Одночасно розвивалася справа, пов'язана з Міністерством оборони. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало кримінальне провадження проти колишнього міністра Умєрова. Народний депутат Гончаренко повідомив, що НАБУ підготувало підозру для Умєрова у розкраданні державних коштів. Розслідування НАБУ в сфері оборонних закупівель ускладнювалося також через системні проблеми Державної фінансової моніторингової служби, що заважало ефективному аудиту фінансових потоків у цій сфері.
У 2025-2026 роках НАБУ виявило, що його діяльність знаходилася під наглядом: детективів "моніторили" працівники СБУ, ДБР, Державної фінансової моніторингової служби та АРМА.
Програма 2019 року обіцяла "неминучість відповідальності". Реальність 2026-го - це колишній голова СБУ без підозр і антикорупційне бюро під зовнішнім спостереженням. Те, що Зеленський сам назвав "телефонним правом", яке він нібито прийшов знищити, задокументовано як інструмент, що розквітнув у його найближчому оточенні.
Це найскладніший аспект програми — обіцянки, які не лише залишилися невиконаними, а й зазнали кардинальних змін внаслідок масштабної агресії з боку Росії.
"Україна, де звук пострілів чути лише від феєрверків на весільних святкуваннях і днях народження."
Таким чином, передвиборча програма Зеленського розпочалася з чітких обіцянок. Проте менше ніж за три роки, 24 лютого 2022 року, Росія вторглася в Україну знову, розпочавши повномасштабну агресію. За цей період, за даними ООН на кінець січня 2026 року, загинуло принаймні 15 тисяч цивільних осіб, ще понад 41 тисяча отримали поранення. Країна опинилася в тяжкій ситуації — мільйони людей стали внутрішніми переселенцями, сотні міст зазнали руйнувань. Обіцянка швидко вирішити "конфлікт на Донбасі" перетворилася на боротьбу за виживання нації. Експерти з проєкту "СтопРеванш" в ефірі "5 каналу" зазначили, що перед початком війни команда Зеленського фактично зупинила ракетну програму та ініціювала скорочення зенітних ракетних підрозділів.
Програма Зеленського містила ясний виклад:
"Іду на один термін, щоби змінити систему. Торгувати принципами заради збереження влади не стану".
Конституційний термін правління Володимира Зеленського закінчився 20 травня 2024 року. Відповідно до положень Конституції, вибори повинні були відбутися 31 березня 2024 року. Однак через введення воєнного стану їх проведення стало неможливим — це є звичною практикою для держав, які переживають активні бойові дії. Тим не менш, обговорення можливих виборів у 2025 році не дійшло до конкретного висновку. У лютому 2025 року резонансна заява Зеленського на форумі в Мюнхені, в якій він сказав: "Хто не згоден - може змінити громадянство", спричинила сплеск обурення серед українців.
На квітень 2026 року не відбулося жодних виборів, що відображали б волю народу, починаючи з 2019 року.
Розділ "Комфортна країна" обіцяв "відновлення аеропортів у кожному обласному центрі" та укладення угоди "Відкрите небо" з Європейським Союзом. Через російське вторгнення аеропорти в Харкові, Херсоні, Запоріжжі та Миколаєві були знищені або значно пошкоджені внаслідок ракетних обстрілів. Міжнародні авіаперевезення до України припинилися у лютому 2022 року і досі не були відновлені. Проте у березні 2026 року уряд започаткував робочу групу для підготовки до відновлення функціонування аеропортів.
""Хочу виїхати" ми повинні замінити на "хочу повернутися". Україна, з якої не поїдуть наші діти"
Згідно з прогнозами Центру економічної стратегії, на початку 2026 року більше ніж 6,5 мільйона українців опиняться за межами країни, ставши вимушеними переселенцями. Польща, Німеччина та Чехія стали новими осередками для цієї діаспори, яка виникла не внаслідок свідомого вибору, а через необхідність виживання.
За оцінками громадянської мережі ОПОРА, після п'яти років президентства Зеленського говорити про реалізацію його передвиборчих обіцянок було "складно, а в деяких випадках взагалі неможливо" — це без урахування повного масштабу катастрофи, спричиненої війною 2022-2026 років. Аналітики з "Слово і діло" виявили, що на початку 2022 року більшість програмних зобов'язань залишалися у статусі "не виконано" або "в процесі".
Програма 2019 року з'явилася в іншій Україні - країні, яка більше боялася корупції, ніж загрози з боку ракет, і мріяла про нові аеропорти, а не про бомбосховища. Повномасштабне вторгнення не лише ускладнило виконання обіцянок, але й змінило саму концепцію нашого розвитку. Проте частина обіцяних реформ, таких як референдуми, накопичувальна пенсія та принцип "один термін на посаді", могла бути втілена ще до лютого 2022 року або навіть до квітня 2026 року.
Згідно з результатами моніторингу, з 378 зобов'язань, які озвучив Зеленський після початку повномасштабної агресії, реалізовано лише 99.
