"Просто необхідно вижити". Як війна підштовхнула Україну до лідерства у військових технологіях серед європейських країн.
Україна за короткий час здійснила величезний стрибок в розвитку військових технологій. Але фронт потребує все більше і більше, і, наприклад, щодо деяких категорій дронів - перевага досі на боці ворога. Тим часом деякі компанії-виробники переїхали з України за кордон, а іншим складно найняти фахівців через проблеми з ТЦК. Як розвивається галузь зараз - читайте у матеріалі РБК-Україна.
Основное:
"З певною скромністю мушу визнати, що виробничі лінії, які вже функціонують в Україні за підтримки французького капіталу, є значно більш ефективними, ніж наші власні. Сьогодні Україні є чому навчитися, і це слід визнати", - заявив у червні 2025 року міністр оборони Франції Себастьян Лекорню, оголошуючи про нове партнерство у сфері виробництва дронів в Україні.
Лекорню правий: Україна наразі справді є єдиною країною у світі, яка за 3,5 роки змогла практично з нуля розробити таку кількість нових технологічних продуктів, зазначає РБК-Україна засновник компанії SkyLab Євген Рвачов.
"І це не лише дрони. Україна впровадила прозорі комунікаційні системи, модернізувала військовий менеджмент, створила мережу навчальних центрів, а також сприяє розвитку оборонної промисловості. Багато нових курсів, таких як тактична медицина, безпілотні літальні апарати, інженерні спеціалізації, навички поводження зі зброєю та орієнтування на місцевості, стали доступними. Ми усвідомили, що ніхто, крім нас, не візьметься за ці виклики. Наша країна єдина у світі, яка опинилася в такій ситуації і змогла адаптуватися. Країна, що зіткнулася з такими труднощами, має шанси на успіх, оскільки для виживання необхідно еволюціонувати", - зазначає він.
Однак нині потреби фронту є надзвичайно великими, і ринок також стикається з певними труднощами. РБК-Україна звернулася до провідних технологічних компаній, щоб дізнатися про ситуацію на ринку цих технологій у даний момент.
Сьогодні в Україні, окрім дронів для різних цілей, розробляють широкий спектр роботизованих систем. Ці технології здатні евакуювати поранених з зони бойових дій, дистанційно проводити мінування та розмінування територій, а також сприяти в наступальних і оборонних операціях.
На початку року міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що Україна активізує виробництво роботизованих систем і створює повноцінні роботизовані підрозділи в складі бойових бригад Збройних Сил на фронтовій лінії. Він підкреслив, що основними постачальниками є провідні українські компанії, що є важливим аспектом у цій ініціативі.
Важко навіть уявити, скільки часу знадобилось би для розробки подібного проекту в Європі, зазначає співрозмовник РБК-Україна з однієї з провідних технологічних компаній України, яка займається виробництвом, зокрема, ударних дронів.
"Не так давно спілкувався з колегою з Іспанії. Він зазначив, що проект, який ми змогли реалізувати за рік, у них зайняв би приблизно п’ять років. У Європі б спочатку три роки обмірковували ідею, потім ще п’ять років витратили б на розробку, а після цього чекали б на отримання ліцензії. Ми часто нарікаємо на нашу бюрократію, але чи є вона відсутня в ЄС? Ми ж діємо швидше, бо обставини вимагають цього. Війна спонукає до швидких і рішучих дій," - ділиться він.
Співрозмовник також розповів про візит представника західної компанії, який минулого року навідався до нього з пропозицією щодо своєї нової розробки. Він демонстрував вражаючу технологію, яку привіз, і вірив, що вона неодмінно приверне увагу України.
"Колеги вирішили залишити це питання без коментарів, адже були знайомі з цією технологією ще з 2022 року. Я ж висловився: 'Слухай, ти знаходишся в країні, де виробляється найбільше дронів у Європі'. Після деяких подорожей він зрештою зізнався, що їм варто вчитися у нас, а не нам у них", - ділиться думками розробник.
Проте слід зазначити: стверджувати, що наявність численних компаній означає, що ми тепер повністю задовольнили ключові потреби фронту, є істотною помилкою.
"Проблеми і виклики є, і їх багато, причому постійно щось нове. Так, в 2022-му у нас не вистачало буквально всього. Але й зараз теж багато всього треба. Ситуація змінюється буквально щомісяця, і постійно треба щось вигадувати", - додає він.
Роботизовані наземні комплекси для розвідки та ударних операцій під час показу зразків української зброї (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Початок агресії Росії проти України застав Євгенія Рвачова у його рідному містечку Балаклія.
Він виїхав з вже окупованої на той час Балаклії до Харкова і допомагав військовим з раціями, зв'язком, невеликими дронами, по різних типах GPS-міток і інших речей, які тоді міг організувати. Переїхав в Київ, щоб було і безпечніше, і логістично передбачувано. Так з'явилася компанія SkyLab, яка займається виробництвом високотехнологічних роботизованих комплексів і повітряних дронів.
Першими продуктами SkyLab стали "Shoolika mk6" - повітряний ударний дрон, який міг нести до 6 кілограмів, працював на кількох типах зв'язку, міг літати на той момент складним "окопним" РЕБом. Потім почали виготовляти наземні дрони-камікадзе на базових радіокерованих машинках, які несли 1,5 кг вибухівки і їздили в один бік. Далі були більші дрони, які купували для точкових операцій "специфічних" підрозділів.
У 2023 році компанія SkyLab запустила проект свого головного продукту – наземного роботизованого комплексу "Sirko" разом з відповідним обладнанням. Наразі він офіційно входить до складу Сил Оборони і постачається за державними контрактами.
"Оновлена версія здатна долати відстань понад 50 кілометрів. Вона оснащена різноманітними засобами зв'язку, включаючи супутниковий. Офіс компанії, що працює в офлайн-режимі, налічує 47 співробітників, а разом із підрядниками в розробці цих дронів беруть участь приблизно 150 осіб", - ділиться засновник компанії.
Різні типи дронів розробляються різними командами. "Це як створювати автомобіль та моторний човен", - порівнює Євген. "Шуліка" - це бомбер, який не має перешкод у повітрі, проте на нього впливають інші фактори: вітер, вологість, вага дрону, а також Jamming/Spoofing від РЕБ (технології, що подають фальшиві сигнали, аби заплутати дрон - ред.), підміна координат або повне придушення сигналу.
FPV-дрон, що працює на основі оптоволоконних технологій (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)
"Колісний дрон являє собою електричний транспортний засіб, що функціонує на основі повнопривідної електричної системи. Управління ним здійснюється цілком дистанційно", - зазначає Євген Рвачов.
Технології війни й справді змінюються постійно й дуже швидко, каже РБК-Україна співзасновник VYRIY Дмитро Бабенко.
"Два роки тому FPV-дрони не користувалися такою популярністю на фронті. Вони виготовлялися з традиційних китайських комплектуючих і працювали на звичних частотах, але сьогодні це вже неефективно. У нашій компанії ми перейшли на використання локалізованих українських компонентів. Це має велике значення як для забезпечення безпеки, так і для можливостей кастомізації продукції, включаючи частоти та тактико-технічні характеристики", - зазначає він.
Ще одна важлива зміна - з'явилися модулі для автономності. Умовно кажучи, 2024 рік став періодом активного розвитку донаведення, але на певному етапі ці зусилля пішли у неправильному напрямку, і наразі ця технологія не стала вирішальним чинником у війні або надзвичайно популярною на фронті, зазначає Бабенко. У 2025 році, врахувавши помилки минулого року, українські компанії презентують нові технологічні рішення для бойових дій, вважає він.
Ще однією цікавою тенденцією є об'єднання різних дронових технологій та рішень: українські розвідувальні дрони інтегруються з FPV-дронами, ударними апаратами та дронами-ретрансляторами, що відкриває нові можливості для їхнього використання.
"Штучний інтелект - це відносно недорого і недовго, якщо ми говоримо про системи автономності, які зараз називають штучним інтелектом. Технологічні рішення, які пропонували українські розробники, пішли трохи не в той бік, а зараз відбувається плавний розворот у потрібне русло. Тому очікуємо появу різних систем автономності, як у нас, так і у ворога", - зауважують в компанії VYRIY.
В Україні багато різних технологій, але ми відстаємо від росіян по FPV, і по їх кількості ініціатива зараз не у нас, а у ворога, каже анонімний співрозмовник.
"FPV створюють справжній терор для хлопців на фронті. Треба з цим щось робити", - зауважує інженер.
Крім того, ворожі дрони стають все більш загрозливими для українських міст. Російські сили постійно працюють над їх удосконаленням.
"Всі наші роботизовані комплекси - це добре, але ще одна велика проблема: у нас фактично немає власної альтернативи китайським Мавікам, а Мавіки вже не можуть виконувати тих задач, як раніше. І, наскільки мені відомо, якихось великих розробок у нас не ведеться", - каже він.
Ключовим аспектом є прогрес у сфері дронів, що використовують оптоволокно. Хоча ця технологія вже існувала, в Україні їй не надавали належної уваги, зазначає Бабенко.
"Виявилося, що ми відстали від супротивника в цьому аспекті, але тепер активно наздоганяємо. За останній рік ми значно прискорилися, і, на мою думку, вже влітку зможемо досягти такого ж рівня та обсягу, щоб змагатися з росіянами в цій сфері," - зазначає він.
Дрони ворога на оптоволокні - ще один справжній виклик для військових. Їх не може заглушити РЕБ, тому вони дозволяють росіянам вести розвідку й коригувати вогонь навіть у "глухих" зонах. Вони не випромінюють сигнал, тому їх важче виявити і перехопити. З ними складніше боротися "традиційними" засобами.
Український військовий з FPV (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Протягом понад трьох років масштабного конфлікту виробники спостерігають за коливаннями на ринку. Спостерігалося як значне зростання, так і падіння. Крім того, є тенденція до еміграції - виїжджають не лише окремі працівники, а й цілі підприємства. Євген Рвачов вважає, що це відбувається не через добрі умови життя.
Приблизно 20% співробітників SkyLab – це переселенці з таких міст, як Запоріжжя, Дніпро, Харків та Миколаїв. Це люди, які кардинально змінили своє життя, мають дітей, орендують житло і починають все з самого початку.
"У разі, якщо настане критичний момент, коли доведеться зменшити чисельність персоналу - через брак державних замовлень або рішення на рівні міністерств - я не зможу просто вийти і повідомити співробітникам: 'На жаль, ми скорочуємо штат'. Ці люди для мене дуже важливі. Всі наші дрони призначені виключно для військових потреб. Жодного дрону чи його компонентів не було продано на цивільному ринку. Якщо ж виникне необхідність звільняти працівників, я, звісно, шукатиму різні можливості для експорту", - зазначає він.
Співзасновник VYRIY, навпаки, переконаний, що ринок безпілотників в Україні тільки-но починає розвиватися. Він не вважає, що релокація компаній стала широкомасштабним явищем. "Так, подібні випадки мають місце, однак я не назвав би це загальною тенденцією", - підкреслює він.
"Цьогорічне рішення виділити кошти для закупівлі безпосередньо бригадами є вкрай доцільним. Військові на фронті мають найкраще уявлення про свої потреби і взаємодіють з різними постачальниками. Як відомо, саме взаємодія попиту та пропозиції, а також численні покупці і продавці створюють ринкові умови", - зазначає Дмитро Бабенко.
Минулого року переважна кількість підприємств займалася виконанням державних замовлень. Натомість цього року багато з них не змогли отримати необхідний обсяг таких замовлень. Як результат, вони опинилися перед вибором: або закритися, або стати контрактними виробниками для тих компаній, які мають державні замовлення, зазначив співзасновник VYRIY.
Водночас деяких компаній, з якими Євген Рвачов зі SkyLab був знайомий ще у 2022-му, в Україні вже немає. Вони переїхали і платять за кордоном вже вищі податки, вищі зарплати. Тоді й вартість дронів зростає. Через це дорожчають і дрони для військових, каже Євген.
"Наприклад, є акумулятор до дрону. Українська компанія, на жаль, купити напряму з Китаю його не може. Не секрет, що вони змушені робити це через Європу. Компанія в ЄС бере за це свій відсоток. У 2022-23 роках це йшло добре. А зараз щось відбувається на фінансовому ринку, і стало вкрай складно навіть перерахувати кошти", - пояснює Євген проблему.
Наземний роботизований комплексу Sirko S1 від української компанії SkyLab (фото: надане РБК-Україна)
Він стверджує, що держава здійснила значні зусилля для організації таких закупівель. Існують усі необхідні кодекси для митного оформлення, надано преференції та спрощено процедури на кордоні. Проте, незважаючи на це, кінцева ціна товару все ж вища для України.
В Естонії вартість китайського акумулятора залишається на тому ж рівні. Проте витрати на брокера, склади та логістику — це вже гроші в євро, які потрібно сплачувати. В результаті кінцева ціна продукту збільшується в десятки разів. При цьому компаніям необхідно підготувати привабливу пропозицію для Агентства оборонних закупівель, яка буде також конкурентоспроможною за ціною, і залишитися водночас корисними для військових.
Ще одна проблема полягає в тому, що в SkyLab не вдається залучити кваліфікованого фахівця, якщо він не оновив інформацію в ТЦК. Це заборонено законом. Загалом, знайти кандидатів, які підходять для цієї позиції, є досить складним завданням.
"Є людина, віддана своїй справі, все життя в айті, але найняти його я не можу. До речі, держава якраз і зробила все, щоб ми могли оперативно бронювати людей. Але часто є людський фактор в самих ТЦК. Доводиться ходити з людиною за руку в ТЦК і пояснювати, що це важливий фахівець, часом це донести складно. Коли наш фахівець зайде в ТЦК, ми хотіли б, щоб він звідти й вийшов", - каже Євген.
Часто трапляється, що підприємства в критичні моменти підтримують армію, але згодом залишають військовий сектор, переходячи в аграрну чи інші сфери. Вони закриваються не лише через конкуренцію, але й через те, що у 2022-2023 роках швидко зросли, отримуючи великі державні контракти, і тепер стикаються з браком менеджменту для ефективного управління масштабуванням. Тим часом потреби на фронті залишаються невирішеними, зауважує співрозмовник з іншої технологічної компанії.
Які питання стоять на фронті: більше стосується кількості чи якості? Хоча дронів є багато, значна частина з них потребує доопрацювання, зазначає Дмитро Бабенко.
"Отже, я б зазначив, що ми стикаємося з проблемою нестачі якісних дронів. Це питання намагаються вирішити, зокрема, шляхом впровадження системи DOT-Chain Defence System від АОЗ та оголошення тендерів", - підкреслив Бабенко.
Морський дрон Magura (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Раніше, каже він, через неефективні процедури закупівель на фронт часто постачалися дрони, які, скажімо так, не літають. І часто не тому, що вони погані, хоча бували й такі випадки. А через втрату часу. Коли купували ці БпЛА, на фронті були одні умови, зараз - уже зовсім інші, й поставлені дрони вже не підходять, їх треба міняти.
"Яким чином ти вносиш зміни, коли вже зроблено покупки? Саме тому прямий контакт з бригадами та підрозділами, які є кінцевими споживачами, є надзвичайно важливим. Хоча цей підхід може бути більш складним для виробників, наразі іншого виходу немає. З власного досвіду можу підтвердити: співпрацюючи безпосередньо з військовими, ми маємо випадки, коли наші дрони використовуються в боях всього через кілька днів після оформлення замовлення та їх доставки," - ділиться він.
Чи знизиться ринок після закінчення війни? Безумовно, це питання актуальне, оскільки все тримається на попиті, відзначає Євген. Однак важливо вже зараз розмірковувати про те, чим компанії будуть займатися, коли потреба в дронах зменшиться. Усі повинні заздалегідь продумати свої стратегії розвитку.
"У SkyLab ми чітко усвідомлюємо, як може змінитися продукт у відповідь на нові потреби. Важливо заздалегідь планувати стратегію та визначати, який ринковий сегмент обрати. Я впевнений: займайтеся тим, що у вас виходить найкраще. Це призведе до появи можливостей на ринку, людей і ресурсів. Якщо ви зосереджені на своєму напрямку, все інше неодмінно складеться", - зазначає Євген.
