ПСЖ проти Інтера: передматчевий огляд фіналу Ліги чемпіонів

У Парижі футбол здобув перемогу, а Інтер готується до свого останнього танцю.

Париж Сен-Жермен - це справжній гігант французького футболу, який до ери шейхів славився такими зірками, як Рональдіньйо, Юрі Джоркаєфф, Клод Макелеле, Джордж Веа, Ніколя Анелька, Маурісіо Почеттіно, Мікель Артета та безліч інших футбольних легенд. Однак, якщо порівнювати з досягненнями останніх 14 років, їхні успіхи виглядають досить скромно. До приходу інвестицій з Катару клуб мав всього два титули чемпіона країни та Кубок Кубків, а тепер у його активі 13 золотих медалей Ліги 1 та два фінали Ліги чемпіонів.

"ПСЖ звик грати у фіналах": Луїс Енріке розкрив головну мотивацію ще раз виграти ЛЧ через 10 років

Ера нафтодоларів пройшла на тлі постійних глузувань хейтерів, адже ПСЖ навіть з Неймаром, Мбаппе та Мессі не зміг виграти єдиний гідний трофей для французького гегемона. Так само насміхались з Манчестер Сіті, але два роки тому "містяни" таки взяли "Вуханя" - а от французи свій фінал програли. Тепер парижани залишаються єдиним арабським "мішком" без перемоги в ЛЧ. Несолідно.

Іронічно, що найближче підійти до успіху вдалося, коли в Катарі відмовились від вектору на формування суперзіркової атаки. Тільки омолодивши та "спростивши" склад, ПСЖ став демонструвати найкращу гру у своїй історії. Тільки коли в основу тактики поклали командну роботу, а не балансування геніїв, французи стали фаворитами на перемогу в ЛЧ. Таким чином, можливий тріумф парижан вже не виглядатиме перемогою нафтодоларів - це буде тріумф футболу над ними.

Інтер влаштовує свій останній спектакль. "Нерадзуррі" більше не зможуть відтворити нинішній склад. Ачербі святкує 37-річчя, Мхітаряну вже 36, Дарміан досяг 35, Чалханоглу іще молодий, але йому вже 31, а Де Врей у свої 33 роки вже давно став запасним гравцем. Існує велика ймовірність, що Симоне Індзагі отримає пропозицію з Саудівської Аравії.

Команда, що виникла під керівництвом Антоніо Конте, мала потенціал досягти значно більших висот. За останні п'ять сезонів "нерадзуррі" втратили два чемпіонства, програвши всього в одне очко, а також не змогли здобути перемогу в Лізі Європи та Лізі чемпіонів. Тепер доля надає нову можливість створити легенду - міланці наближаються до першої з 2010 року перемоги в ЛЧ.

ПСЖ і Інтер стали справжніми майстрами універсалізації, проте Париж демонструє значно вищу агресивність.

Позиційна гнучкість стала характерною рисою сучасного ПСЖ. У команді Луїса Енріке лише центральні захисники та воротар залишаються на своїх традиційних позиціях — інші гравці постійно змінюють місця, переходячи з флангу на фланг, змінюючи зони поля та навіть ролі. Крайні захисники можуть діяти, як форварди, опорні півзахисники виконують функції атакувальних, центральні хавбеки працюють на флангах, а вінгери переміщуються по всіх вертикалях і опускаються до центральної зони.

Цей перелік перебудов ПСЖ зовсім не вичерпний. Французька команда діє "на автопілоті", заповнюючи вільні простори і адаптуючи свої позиції відповідно до розташування товаришів по команді. Такий стиль гри вимагає надзвичайної концентрації на орієнтирах, а також глибокого розуміння ролі кожного партнера — з цим у паризької команди все гаразд. Командний інтелект у ПСЖ вражаючий.

Як і у міланців. Тактична гнучкість "нерадзуррі" розкручена не так сильно, хоча вся кар'єра Сімоне Індзагі в Інтері була присвячена розвитку універсалізації. Для міланського колективу абсолютно нормально побачити, як один центрбек проривається по флангу, немов вінгер, і прострілює під замикання іншому центрбеку. Саме так "змії" забивали Болоньї, причому латералі там ще й нападники зіграли в позиції форвардів.

Можна згадати і гол Ачербі у ворота Барси, який прилетів після його рейду правим флангом. Центрхави постійно ротуються позиціями, можуть діяти у стилі вінгерів чи завершувати атаки. "Схрещення" на краях атаки чи ривки в протилежних напрямах при відкритому м'ячі - фірмова ознака Інтера ще з часів стамбульського фіналу Ліги чемпіонів.

Важливо, що "нерадзуррі" ефективні в такому футболі. Підопічні Сімоне Індзагі забили 26 голів у поточній ЛЧ, повторивши клубний рекорд 23-річної давнини. Вони забили мінімум два голи у всіх шести матчах плей-офф - раніше це вдавалося тільки Реалу в сезоні 1959/60 та Мілану в сезоні 1993/94. Лаутаро Мартінес же входить у топ-5 бомбардирів Ліги чемпіонів 2024/25.

Втім, у порівнянні зі статистикою ПСЖ ці досягнення тьмяніють. Париж у всіх турнірах забив 147 голів при 142,5 xG, поступаючись за обома показниками тільки Барсі. Підопічні Луїса Енріке - найкращі в Європі за кількістю ударів (1074), влучань у площину (450) та явних гольових нагод (250), а за дотиками в штрафному французи поступаються тільки Манчестер Сіті.

У Лізі чемпіонів команда встановила рекорд за середньою кількістю ударів (18,6) та забитими голами (33). Дембеле став найкращим бомбардиром Європи у 2025 році, а Хакімі відзначився 34 ключовими передачами під час гри у ЛЧ, що є найкращим показником. Крім того, ПСЖ займає друге місце після Баварії за відсотком володіння м'ячем і домінує практично в усіх аспектах гри на полі.

Це домінування значною мірою зумовлене індивідуальними здібностями зіркових гравців. Зокрема, Дембеле створює великі труднощі для суперників, оскільки йому подобається опускатися в опорну зону, де він формує чисельну перевагу та роздає діагональні або проривні передачі. Крім того, варто відзначити привабливість Хвічі, якого прикривають принаймні троє гравців, подібно до Ямала, а також дриблінг Дуе, якого вже охрестили новим Неймаром.

В цілому, всі мешканці Парижа вирізняються неймовірною швидкістю, потужним пасом різних видів та вражаючою технікою удару. Крім того, вони мають відмінні навички дриблінгу. Натомість Інтер виглядає скромніше в цьому плані, адже в команді немає справжніх дриблерів – у Серії А міланці займають 20-те місце за кількістю успішних обіграшів. Цікаво, що у ПСЖ є чотири гравці, які брали участь у створенні п'яти і більше голів у Лізі чемпіонів 2024/25 – це Дембеле, Хакімі, Барколя та Дуе.

Щоб компенсувати цей недолік, "нерадзуррі" намагаються покращити свою гру з м'ячем - Барелла, наприклад, зробив понад 60 передач з просуванням у цьогорічній Лізі чемпіонів. Дімарко, у свою чергу, нарахував понад 40 пасів у грі, які призводять до ударів у всіх змаганнях.

Команди вражаючі у пресингу та під тиском, проте проти Інтера може вплинути вік гравців.

Однією з унікальних рис ПСЖ є їхній індивідуалізований підхід до пресингу та контрпресингу. По-перше, він вражає своєю інтенсивністю — команда з Парижа здійснює оборонні дії на половині суперника після кожних десяти передач, що є досить агресивним стилем. Лише три команди в нинішньому розіграші Ліги чемпіонів демонструють ще вищий рівень пресингу. По-друге, цей пресинг виявляється надзвичайно результативним — тільки Баварія фіксує більше відбирань м’яча на чужій половині поля.

Перед зустріччю з Арсеналом французька команда вже зафіксувала приблизно 150 успішних повернень володіння м'ячем, з яких близько 40 завершилися спробою вразити ворота.

Загалом, потрібно підкреслити вражаючу синергію дій ПСЖ в пресингу та контрпресингу, а також їхнє палке бажання створювати тиск на суперника. Жоау Невеш назвав цю стратегію "полюванням на м'яч". Навіть зірки, як Дембеле та Хвіча, регулярно працюють над цим аспектом — за часів Мессі, Неймара та Мбаппе подібне було б абсолютно неможливим.

Чи зможе Інтер витримати таку запеклу агресію? Це одне з найцікавіших питань. Власне, такий пресинг може виявитися вигідним для міланців, адже вони вміють заманювати суперника на свою половину поля, розтягують і перекривають цілі лінії. "Нерадзуррі" демонструють вражаючу злагодженість і кмітливість у комбінаціях під тиском, що значною мірою зумовлено майстерною грою центральних півзахисників. Як зазначав Сеск Фабрегас, Барелла, Чалханоглу та Мхітарян практично не віддають м'яч суперникам.

ПСЖ у цьому контексті виглядає доволі суперечливо. З одного боку, варто відзначити блискучу гру Вітіньї та Невеша — навіть у найнапруженіших ситуаціях ці хавбеки не втрачають самовладання, утримуючи м’яч під контролем, відкриваючи шляхи для передач і виконуючи точні паси. Саме ця дуетна робота дозволила їм впоратися з пресингом Ліверпуля та Арсенала.

Проте, у зустрічах з "канонірами" мали місце доволі тривалі періоди (до 15-20 хвилин), коли навіть Вітінья і Невеш не справлялися з тиском. Подібні моменти можна згадати і в матчі-відповіді проти Астон Вілли. Навіть у Лізі 1 суперники розробляли тактичні схеми, щоб ускладнити гру в опорній зоні ПСЖ, просто перевантажуючи її.

Це - доволі небезпечний кейс, враховуючи силу Інтера в центрі поля. Це стосується не тільки гри в атаці, де багато ротацій і магії від Чалханоглу, Барелли й Мхітаряна. Міланці тиснуть там і без володіння. Підопічні Сімоне Індзагі рідко використовують високий пресинг, але ставлять максимально компактний блок у центральних вертикалях та зоні м'яча.

Для Інтера важливо зберігати контроль над грою. По-перше, їхній середній блок створює простір по флангах, а ПСЖ має 5-6 футболістів, здатних виконувати діагональні передачі в ці зони. По-друге, "зміям" важко перейти до низького блоку — це наочно продемонструвала Барселона, яка домінувала над міланцями протягом другого тайму на стадіоні Джузеппе Меацца.

Від боротьби за м'яч сильно залежатиме ігровий малюнок фіналу ЛЧ. Проблема Інтера криється у неможливості підтримувати сталу інтенсивністю впродовж усієї гри. Сімоне Індзагі тренує найбільш вікову команду ЛЧ - і рано чи пізно їй таки доведеться відкочуватись. Цей факт є однією з причин, чому букмекери ставлять на перемогу ПСЖ. Париж знищує тих, хто не бігає.

Оборона ПСЖ та Інтера - неоднозначна. Міланці мають дві великих переваги

З одного боку, захист обох команд дійсно заслуговує на увагу у фіналі. Нуну Мендеш і Жоау Невеш займають провідні позиції в Лізі чемпіонів за кількістю відборів, причому фулбек ПСЖ ще й другий за перехопленнями після Вальверде. Ця пара також є найсильнішою за статистикою єдиноборств, де Нуну виграв 63% своїх дуелей. Центрбек та капітан Маркіньйос входить до трійки найкращих за кількістю виграних дуелей у цьогорічному турнірі.

З іншого боку, існує футболіст на ім'я Хакімі, який виграє лише 46% своїх дуелей один на один. Але, насправді, всі мають свої слабкі місця. Особливо катастрофічно команда виступила в Бірмінгемі, де ледь не зазнала невдачі після загального рахунку 1:5 у двох зустрічах.

Початок матчу проти Арсенала в Парижі виявився вкрай важким. Лондонська команда домінувала над ПСЖ, в перші 15 хвилин завдавши 5 ударів у ворота та маючи 69% володіння м'ячем. За цей короткий проміжок часу вони мали можливість забити тричі.

Однією з ключових рис обох матчів стала несподівана втрата темпу ПСЖ у другій половині гри. Після того, як французи досягли позитивного результату на перерві, вони втрачали концентрацію, допускали грубі порушення ігрових правил і демонстрували відсутність необхідної інтенсивності. Проте, у зустрічі з "канонірами" під керівництвом Луїса Енріке команда змогла адаптуватися: між 20-ю та 70-ю хвилинами англійці отримали можливість створити 0,52 xG. Проте, контроль над грою знову був упущений.

Інтер викликає змішані відчуття. З одного боку, варто підкреслити, що команда пропустила чимало голів від Барселони, яка, у певному сенсі, нагадує ПСЖ. В обох матчах виникали серйозні труднощі в боротьбі з надзвичайно потужним вінгером Ямалом. Сімоне Індзагі намагався обмежити його вплив, використовуючи зміщення опорників або ж подвійне покриття флангів, проте Ламін все ж зумів відзначитися хет-триком.

У складі Парижа є ще більше талановитих гравців. При цьому, ймовірність того, що низький блок спрацює в фіналі, є невеликою. Склад ПСЖ надто потужний для виконання таких завдань, тоді як у Інтера є деякі проблеми в обороні. Міланці часто допускають помилки при захисті, коли справа доходить до простору та в одиночних дуелях. Яскравим прикладом цього став гол Лаціо в матчі, що позбавив "нерадзуррі" титулу чемпіона — у динамічному моменті римляни безжально знищили захист.

Особливо багато проблем виникає з контролем ширини і дальньої стійки. Це - свідома плата Інтера за компактність. Баварія та Барса створили в цих зонах найбільш проблем. Просто згадайте, що витворяли Жерар Мартін і Ерік Гарсія (фулбеки "блаугранас") на початку другого тайму в Мілані.

Незважаючи на всі труднощі, Інтер демонструє вражаючу стійкість. Команда під керівництвом Сімоне Індзагі витратила 1395 хвилин у цьогорічній Лізі чемпіонів, проте лише 13 з них вони провели в ролі програвших. Жодного разу їхній відрив не перевищував 13 секунд. Цьому значною мірою сприяв голкіпер Ян Зоммер.

У голкіпера "нерадзуррі" в поточному розіграші ЛЧ аж 5 відведених голів (тобто 10 пропущених при 15,2 очікуваних). Він лідирує за цим показником - як і за відсотком відбитих ударів (81,4%). Доннарумма, який став найкращим у матчах з Арсеналом та витягнув ПСЖ на Енфілді, проводить значно слабший сезон (відвів 2,5 голів, парирував 70% пострілів).

Різниця стане ще більш вражаючою, коли порівняти статистику в чемпіонаті. У Зоммера показник складає 0,7 пропущених голів, тоді як Доннарумма має на 5,7 голів більше, ніж очікувалося. При цьому він отримував значно менше ударів по своїх воротах. У груповій стадії Ліги чемпіонів Джіджі допустив кілька серйозних помилок, але в плей-офф він дійсно зумів знайти свою гру.

Однак, основною проблемою захисту ПСЖ є виконання стандартних ситуацій. Лише Ренн у Лізі 1 пропустив більше м'ячів з таких моментів (12), ніж команда Луїса Енріке (11). Суперники паризького клубу з кутових, штрафних та аутів створили 6,5 очікуваних голів, що становить 22% від загальної кількості очікуваних пропущених голів ПСЖ. У Лізі чемпіонів цим недоліком могла скористатися Арсенал, але врятувати ситуацію зміг Доннарумма.

Інтер же у чемпіонаті забив 17 голів зі стандартів при 7 пропущених (парижани мають тільки 4 забитих). У Лізі чемпіонів "змії" провели 11 голів зі штрафних, кутових чи аутів - зокрема, два з них завершились взяттям воріт Барси. І це не випадковість. Міланці ретельно готуються до таких ситуацій, маючи купу варіантів для розіграшу, ефективно використовуючи блокування та завжди маючи перевагу в зоні підбирання.

ПСЖ слід бути обережним не тільки при стандартах, а і в схожих на них ситуаціях. Інтер дуже сильний на флангах - у лівого латераля Дімарко 7 асистів у сезоні, а правий латераль Дюмфріс оформив 5 результативних дій у півфіналі ЛЧ. Будь-які кроси чи простріли Інтера становлять шалену небезпеку.

Ситуація з кадрами

ПСЖ підходить до фіналу Ліги чемпіонів без травмованих чи дискваліфікованих. У "нерадзуррі" ж під сумнівом участь Зєлінскі, а от щодо участі Павара й Біссека виникають запитання. Бенжамен був основним, але його заїдають травми - француз лише нещодавно повернувся до тренувань.

Біссек іноді демонструє слабкі результати під час загострень на стандартних ситуаціях. З іншого боку, Ян має вражаючі 196 сантиметрів зросту. Не буде дивиною, якщо на полі замість нього вийде Дарміан. Хоча йому вже 35, він володіє відмінними навичками в захисті і перевершує Біссека в атакуючих діях.

Орієнтовні склади на матч ПСЖ - Інтер

ПСЖ: Доннарумма - Хакімі, Маркіньйос, Пачо, Нуну Мендеш - Невеш, Вітінія, Фабіан Руїс - Дуе, Дембеле, Кварацхелія

Інтер: Зоммер - Павар, Ачербі, Бастоні - Дюмфріс, Барелла, Чалханоглу, Мхітарян, Дімарко - Лаутаро, Тюрам

Прогноз на "Футбол 24" - тріумф ПСЖ.

Сімоне індзагі не щастить з фіналами ЛЧ. Два роки тому він зустрівся з найкращою командою Пепа Гвардіоли - можливо, не такою революційною, як Барселона-2009, але найбільш ефективною. ПСЖ близький до такого ж статусу, хоча "містяни" у 2023 році були збалансованішими. Хай там як, Інтер у Стамбулі зумів зіграти краще й цілком може виглядати краще сьогодні.

Міланці й парижани дуже схожі. Ставка на універсалізацію, дуже сильні флангові захисники, інтенсивна боротьба за контроль м'яча, неоднозначна оборона, голкіпери шот-стоппери - от тільки французи мають більший кадровий ресурс, а італійці обмежені віком.

Інтенсивність та темп гри ПСЖ можна витримати лише за умови контролю над м'ячем. Цю істину усвідомлював Арсенал, який вдавався до майже самогубного пресингу — Інтер не зможе підтримувати такий стиль гри тривало, або зможе лише на короткий проміжок часу. Варто зазначити, що навіть за таких умов "каноніри" все ж не витримали. Натомість середній блок міланців надає занадто багато простору по флангах. І якщо дати можливість Хвічі, Дембеле або Дуе набрати швидкість, то далі вже можна не сподіватися на успіх.

У ПСЖ майже за всіма аспектами відчувається запас, тож Інтер з великою ймовірністю спробує поставити на шоковий старт. Але навіть якщо французи пропустять тричі - немає жодної гарантії, що ПСЖ не відіграється. Міланці так чи інакше втомляться, тож ставимо на перемогу сильнішої команди.