Путін зазнає тиску, щоб оголосити війну Україні - The Telegraph.
Після того, як Україна здійснила удар по базам ядерних бомбардувальників у Росії, таємно перевізши чималу кількість безпілотників у вантажівках, у найрадикальніших колах російської політичної еліти спалахнув потужний протест.
Цю інформацію повідомляє видання The Telegraph.
У деяких колах обурення досягло таких висот, що з'явилися нові вимоги до Путіна офіційно "оголосити війну" Україні, незважаючи на те, що цей конфлікт вже давно став найбільшим у Європі з часів Другої світової війни. Представники крайніх націоналістичних угруповань у Росії вважають, що Кремль не вживає достатніх заходів. Вони переконані, що Путін повинен мобілізувати ще мільйон людей і щодня завдавати ракетних ударів по Києву.
Згідно з інформацією, отриманою від The Telegraph, журналісти поспілкувалися з кількома людьми, які мають зв’язки з Кремлем і висловили готовність надати коментарі за умов анонімності.
"Вибухи, безпілотники, диверсії, а можливо, і теракти -- це те, що нас чекає, якщо режим Зеленського не буде повністю знищено", -- заявив один із чинних високопосадовців уряду РФ. Він описав себе як "яструба" і зізнався в симпатії до загиблого керівника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, який у 2023 році влаштував заколот проти Путіна.
"Якщо Україна зникне в своїй сучасній формі, підпілля зазнає деморалізації," -- зазначив він.
Попри значні втрати російських військово-повітряних сил -- США оцінили, що було пошкоджено щонайменше 20 стратегічних бомбардувальників -- Кремль наразі не демонструє готовності до рішучої ескалації.
"Це не призвело до змін у політичному ландшафті чи до трансформації формату військових дій," -- підкреслив екс-високопосадовець Кремля, який раніше відповідав за операції проти України. Він зазначив, що в управлінській системі Росії домінує інерція та бажання зберегти існуючий порядок."
Інший учасник дискусії з аналітичного центру, що співпрацює з Міноборони РФ, висловив свою думку ще більш прямо: "Чи є ймовірність, що президент оголосить війну Києву? На сьогодні це виглядає навряд чи можливим. Як би це не звучало цинічно, поточна ситуація цілком влаштовує керівництво".
Раніше Путін стикався з критикою переважно з боку лібералів, але після вторгнення в Україну сформувалась нова категорія опозиціонерів -- націоналістів, які вважають дії Кремля надто м'якими.
Корені цієї радикальної критики сягають 2014 року, коли багато прихильників жорсткої позиції почали звинувачувати Путіна в недостатній підтримці проросійських сепаратистів. Найвідомішим представником цього угруповання є Ігор Гіркін (псевдонім Стрєлков), колишній офіцер ФСБ і засновник руху "Розгнівані патріоти". У 2024 році його засудили за екстремізм після публічної критики дій Кремля під час війни. Після оголошення вироку він заявив: "Я служу Батьківщині!"
Незважаючи на те, що ці особи перебувають на периферії політичної сцени, їхня роль у силових структурах Росії є помітною. Як підкреслив британський фахівець у сфері російської безпеки Марк Галеотті: "Наявність зброї у цих людей змушує Кремль враховувати їхню присутність".
Для багатьох західних країн актуальний конфлікт вже вважається повноцінною війною. Проте в офіційних заявах Кремля він все ще класифікується як "спеціальна військова операція". Це розмежування має важливе значення для радикально налаштованих осіб.
Вони вважають, що тільки офіційне оголошення війни дозволить перейти до нової фази -- від мобілізації до міжконтинентальних ударів, і, можливо, навіть використання тактичної ядерної зброї.
Націоналістичний подкаст Russians with Attitude нещодавно заявив:
Ліберальний путінізм пропонує свої плюси – зручність, сучасність та певну стійкість до санкцій. Це характерний досвід XXI століття. Проте його недоліки також не можна ігнорувати – затяжна війна, м'яке ставлення до ворожого режиму та замовчування невдач.
На сьогоднішній день основну частину російських військових формують добровольці, які отримують близько 200 000 рублів щомісяця (орієнтовно 1900 фунтів стерлінгів) — ця сума є дуже привабливою для мешканців віддалених районів. Оголошення війни створило б Кремлю можливість залучити до двох мільйонів резервістів.
"Уряд та керівництво фактично отримають дозвіл на перехід країни до стану відкритого військового конфлікту," - зазначила Емілі Ферріс, експертка з російських питань у Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI).
Проте, незважаючи на жорстокість конфлікту, Кремль намагається утримати більшість росіян від усвідомлення його наслідків. Ще на початку масштабного вторгнення в 2022 році Путін запровадив заборону для державних ЗМІ на використання термінів "війна" та "вторгнення". Кампанії з набору призовників були зосереджені в регіонах, де населення менш активне, в той час як великі міста, такі як Москва і Санкт-Петербург, здебільшого залишалися осторонь від мобілізаційних заходів. Багато росіян гинуть, але ці втрати зазвичай залишаються поза увагою суспільства.
Один із мешканців столиці Росії, Артем, що працює у сфері кібербезпеки і побажав залишитися анонімним, поділився з The Telegraph, що більшість молодих людей в країні висловлюють довіру до Путіна. Він зазначив, що в Росії все ще присутня "гордість", а життєвий рівень залишається незмінним, незважаючи на накладені санкції.
Незважаючи на агресивні заяви, Путін має обмежені можливості для подальшої ескалації конфлікту. Це підтверджує реакція Кремля на операцію "Павутина".
Після удару українських дронів, який став серйозним викликом, багато "яструбів" у Росії вимагали рішучої відповіді. Проте вона виявилася стриманою.
Попри те, що в Києві, Харкові та ряді інших міст відбулися значні атаки дронів в наступні дні, загальна інтенсивність цих ударів не відповідала ані сподіванням російських екстремістів, ані західним уявленням про "серйозну реакцію".
"Реакція на операцію була набагато м'якшою, ніж можна було очікувати. Це міг бути момент для радикального кроку, але його не сталося", -- зазначила Ферріс.
Експерти вважають, що основною причиною такої обережності є обмеженість ресурсів. Незважаючи на пафосні заяви про наявність тактичної ядерної зброї та стратегічних ракет, російська армія не здатна здійснювати масовані ракетні атаки щодня, як цього прагнуть найрадикальніші представники націоналістичних кіл.
"Теоретично, існують завжди шанси для ескалації," -- зазначив Марк Галеотті. -- "Путін, можливо, зможе відправляти ще кілька сотень дронів щоденно. Але на цьому можливості вичерпуються."
Таким чином, ідеї про щоденні удари "Ліщинами" по Києву та руйнування українського уряду залишаються лише фантазіями. Кремль обирає інерційний курс -- контрольований, хоч і кривавий.
