Путін продемонстрував, що йому не потрібен Трамп: Сполучені Штати відмовляються від участі в мирних переговорах щодо України.
Останні десять днів стали чітким свідченням того, як мало президент Росії Володимир Путін залежить від президента США Дональда Трампа та його підтримки. Можливо, американський лідер усвідомив це остаточно, тому вирішив дистанціюватися від спроб мирного вирішення конфлікту в Україні — найзначнішої кризи з часів Другої світової війни.
Цю інформацію наведено в статті спеціального кореспондента CNN з питань міжнародної безпеки Ніка Пейтона Волша.
"Корені конфлікту". У цих словах закладено основну ідею Путіна про те, що повинно бути вирішено для встановлення миру. Ця позиція сформувалася на фоні кількох тижнів або навіть місяців зростаючого міжнародного тиску, що закликав до термінового та безумовного припинення вогню на 30 днів.
"Не виявляючи жодного занепокоєння, Путін прийняв одну з найважливіших у своїй кар'єрі телефонних розмов (із Трампом -- ред.) у музичній школі на узбережжі Сочі -- і знову повернувся до стартової точки: до хибної версії про те, що ця війна почалася через занадто стрімке розширення НАТО", -- йдеться у статті.
Лише кілька годин тому звучали інші, абсолютно різні висловлювання.
"Це не наша конфлікт," -- підкреслив віцепрезидент США Джей Ді Венс.
Він знову озвучив гучне попередження: Сполучені Штати можуть повністю вийти з конфлікту -- і дипломатично, і фінансово -- якщо Росія не зробить кроків у напрямку миру, якого вона, очевидно, не прагне. Відмова Вашингтона -- це саме те, чого Москва давно домагалася. Схоже, що для досягнення цієї "перемоги" Путіну нічого не потрібно робити, окрім як продовжувати вести криваву війну.
Лише через кілька хвилин після розмови з Путіним, Трамп почав виглядати як той, хто поступається. Він відкрито заявив, що Росія й Україна повинні вести переговори без посередників, адже лише вони здатні знайти рішення. Трамп навіть висловив ідею, що Ватикан міг би стати майданчиком для таких зустрічей. Автор статті підкреслює, що США, можливо, ще не повністю зійшли з арени, але виглядає так, що вони намагаються знайти того, кому можна було б передати лідерство у цьому процесі.
Останні десять днів стали яскравим нагадуванням про те, наскільки мало Путін потребує Трампа -- або його схвалення. Кореспондент вказав, що логіка тут проста.
Протягом усієї повномасштабної війни російська пропаганда нав'язувала своїй аудиторії думку, що боротьба йде не лише з Україною, а й з усім НАТО, включно зі США.
Президентство Трампа створило для Кремля нові можливості: шанс досягти вигідніших угод або зменшити тиск санкцій. Проте це не змінило основну мету Кремля: війна має екзистенційний характер і спрямована на відновлення російського впливу у пострадянських країнах. Вже заплачено велику ціну у вигляді втрат і жертв, і тому навіть незначний успіх може поставити під загрозу політичну стабільність нинішнього російського керівництва. Кремль не має права програти цю війну.
Як зазначив автор статті, нинішня обмежена здатність США впливати на Росію помітна навіть з космічного простору. Вашингтон може посилити санкції, проте це призведе до нових напружень у відносинах із ключовими світовими гравцями, з якими США нещодавно покращили співпрацю. З іншого боку, якщо США вирішать зменшити санкційний тиск у надії залучити Москву до переговорів, це може викликати невдоволення серед європейських союзників і навряд чи буде ефективним без їхньої підтримки.
Будь-які серйозні дії проти Росії означали б, що Трамп заходить у конфлікт глибше, ніж його попередник Джо Байден. А це не відповідає геополітичному курсу MAGA. Це призведе до ще більшої втягнутості США у війну, яка не має чіткого завершення, допоки одна зі сторін не програє або в ній не зміниться керівництво.
Перспективи України на 2025 рік виглядають невтішно. Проте основний принцип європейської політики залишався стабільним навіть в умовах жахливих альтернатив: лише єдине і згуртоване НАТО здатне примусити Росію зменшити свої амбіції. Російська економіка, резерви, людські ресурси чи військова техніка можуть зазнати краху — достатньо, щоб один з цих елементів ослаб, і воєнна машина зупиниться. Європа фактично не має вибору, а Україна й поготів.
Трамп вважає, що має альтернативи. Як бізнесмен, він не бачить сенсу в тривалих "інвестиціях" у протистояння з опонентом, з яким доцільніше знайти компроміс. Такий підхід не призведе до вигідної угоди. Путін не купує, він просто захоплює. Трамп, у свою чергу, нічого не пропонує, окрім підтримки традиційних союзників США. Нереально, щоб Путін і Трамп досягли успіху і зберегли свою репутацію одночасно.
Відзначається, що американське керівництво протягом багатьох років грунтувалося не на "корисних дрібних угодах", а на великодушній підтримці партнерів, м’якій силі та військовій перевазі. Завдяки цьому США стали найбільшою економічною потужністю у світі та володарем найстабільнішої валюти. Це і є справжня "угода століття".
"Трамп сприймає роль Америки як менш значущу. Можливо, він нарешті усвідомив, що Путін не шукає ані його дружби, ані його підтримки, тому й вирішив відступити. Якщо це дійсно так, то Сполучені Штати також зробили крок назад від десятиліть домінування, визнавши обмеження свого впливу та ресурсів. Найважливіше мирне врегулювання з часів Другої світової війни тепер опинилося в руках... Ватикану", -- підсумував автор статті.
Нагадаємо, що після розмови по телефону з Путіним 19 травня Трамп висловив готовність відмовитися від участі в переговорах між Україною та Росією з приводу врегулювання конфлікту, якщо не буде спостерігатися прогрес.
Президент Сполучених Штатів також опублікував в своїй соціальній мережі, що Київ і Москва "негайно почнуть діалог" для досягнення миру та припинення бойових дій.
Згідно з оцінками, наведеними у виданні The Telegraph, телефонна розмова між Трампом та Путіним не стала приводом для жодних значних зрушень. Ця зустріч мала на меті перевірити, наскільки серйозно Росія налаштована на припинення конфлікту.
