Путін ще раз виявив свою перевагу над Трампом: як мирна пропозиція США стала успіхом для Кремля.

Величезні прагнення президента США Дональда Трампа щодо України, після його зупинки бойових дій на Близькому Сході, здається, знову не мають реальних перспектив. Принаймні, на найближчу перспективу. А його концепція "вічного миру" в Газі вже опинилася під загрозою.

Про це йдеться у матеріалі CNN.

Після того, як Трамп припинив бойові дії в Газі - що стало значним досягненням, з'явилася надія, що він зможе розпочати нову спробу припинити криваву війну в Україні. Особливо після того, як його попередні зусилля зазнали невдачі. Зокрема, після серпневого саміту на Алясці з диктатором РФ Володимиром Путіним.

Проте, напередодні Трамп дав зрозуміти, що майбутній саміт у Будапешті, запланований на найближчі кілька тижнів, більше не є важливим питанням. Можливо, це пов'язано з тим, що переговори його держсекретаря Марко Рубіо з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим не принесли очікуваних результатів.

Розчарування Трампа стало ще одним поворотом подій цього тижня. Спочатку здавалося, що він готовий відправити крилаті ракети до України, але Путін вмовив його відмовитися від цього кроку. Потім у Трампа виникло нове непорозуміння в Овальному кабінеті з президентом України Володимиром Зеленським. На сьогоднішній день, зусилля Трампа стосовно України призводять лише до одного результату — спростування його власних сумнівних заяв про те, що Путін прагне до миру, - зазначає CNN.

Якщо президентові США потрібне було підтвердження того, що Путін не готовий до миру в Україні, то він його отримав. Армія РФ здійснила нову атаку на електростанції, "повертаючись до жорстокої стратегії використання зими як зброї проти тремтячого мирного населення".

Можливо, Трамп сподівався на істотні зміни в політичному курсі Москви, які б стали підставою для відновлення його особистих дипломатичних зусиль з Путіним. Однак кремлівський керівник просто зіграв свою традиційну гру, зателефонувавши Трампу за день до зустрічі з Зеленським у Білому домі, демонструючи таким чином гнучкість, що мала на меті зменшити новий тиск з боку США та зняти гнів і розчарування президента.

CNN наголошує, що Трамп розмірковував про надання Україні "Томагавків", які дозволили б ЗСУ досягти глибоких територій Росії, але після розмови з Путіним 16 жовтня він відмовився від цієї ідеї - напередодні приїзду Зеленського до Вашингтона. Однак розмова телефоном між Рубіо та Лавровим 20 жовтня показала, що будь-який новий саміт повторить тупикову ситуацію на Алясці.

"Росія принципово не змінила позиції, яку Україна ніколи не могла б прийняти. Мелодрама повторила стандартний цикл. Путін відреагував, коли Трамп, здавалося, збирався призначити ціну за російську непоступливість. Потім президент США, поговоривши з Путіним, чинив тиск на Україну, вимагаючи від неї віддачі територій. Потім процес знову вперся в стіну, залишивши Трампа розчарованим", - йдеться у тексті.

Як наслідок, американський лідер зараз знову повернувся до своєї попередньої позиції, що дві сторони повинні припинити бойові дії на нинішніх лініях фронту.

Втім, що примітно, саме цей глухий кут влаштовує "фюрера" Кремля Путіна, який не виявляє жодних ознак навіть найменшого бажання припинити бойові дії та міг би використати більше часу для продовження своєї війни на виснаження, аби завоювати якомога більше території України до початку будь-яких мирних переговорів.

Нагадаємо, що Atlantic Council зазначає, що Володимир Путін відчуває страх перед справжнім миром. Цікаво, що кілька днів тому Дональд Трамп повідомив про можливу зустріч з "фюрером" у Будапешті після "продуктивної телефонної розмови" 16 жовтня. Проте вже 21 жовтня адміністрація Білого дому оголосила, що "немає жодних конкретних планів" щодо переговорів у "найближчому майбутньому".

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час розмови з держсекретарем США Марко Рубіо відкинув план Трампа. У Москві заявляють, що не погодяться на негайне припинення вогню, якщо воно не призведе до повної капітуляції України. З його слів, Кремль не потребує короткострокового перемир'я, яке "не веде нікуди", а прагне "довготривалого стабільного миру".