Реакція західних країн на український План перемоги: відсутність НАТО, гарантій безпеки та можливостей для постачання більшої кількості озброєння.
16 жовтня, в середу, Володимир Зеленський нарешті ознайомив Верховну Раду з Планом перемоги для України. Однак варто відзначити, що представлений документ викликав змішані реакції серед українців.
Причина криється в самій назві "Плану перемоги України". Ще кілька місяців тому, коли влада вперше згадав про розробку та представлення цього документа нашим західним партнерам, для багатьох він асоціювався саме з досягненням перемоги. Проте останнім часом, усвідомлюючи всі наші труднощі, в Україні вже не йдеться про реалістичність повернення до міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Проте основна проблема полягає в тому, що на Заході не прагнуть до повної перемоги України над Росією.
З вересня Володимир Зеленський активно відвідував стратегічні столиці Західної Європи, представляючи свій План перемоги Україні. Він обговорював його з такими лідерами, як президент США Джо Байден, канцлер Німеччини Олаф Шольц, премʼєр Британії Кір Стармер, премʼєрка Італії Джорджія Мелоні, а також з керівниками ЄС та іншими союзниками. Однак у західних медіа виникали сумніви щодо реалістичності реалізації цього плану, особливо в контексті наближення виборів у США та невизначеності, пов'язаної з можливим поверненням Дональда Трампа до влади. Крім того, президент Зеленський отримував критику всередині країни, адже багато хто вважає, що настав час представити План перемоги українському суспільству.
Отже, в середу, 16 жовтня, Володимир Зеленський вперше виступив перед Верховною Радою, представивши п’ять ключових пунктів свого Плану перемоги для України. Що включає цей План? Яка його основна мета? І як на нього реагують країни Заходу? Дізнайтеся більше в статті на ТСН.ua.
Існує припущення, що концепція створення Плану перемоги – стратегії подальшої підтримки України у конфлікті з Росією – почала формуватися ще під час семимісячного блокування (з вересня 2023 по квітень 2024 року - ред.) Дональдом Трампом у Конгресі, за участю спікера Палати представників Майка Джонсона. Вона стосувалася надання Україні військової та фінансової допомоги в обсязі майже $61 млрд.
Тоді республіканці також вимагали від адміністрації Байдена чіткого плану щодо подальшої підтримки Києва. В результаті, у прийнятий текст закону було включено зобов'язання для Білого дому протягом 45 днів подати до Конгресу "багаторічну стратегію підтримки України з конкретними та досяжними цілями, а також критеріями для оцінки прогресу їх виконання". Проте, лише в середині вересня, проігнорувавши встановлений законом термін у 45 днів, адміністрація Байдена, за інформацією американських медіа, направила до Конгресу засекречений звіт про свою стратегію.
Незважаючи на це, з вересня 2023 року, коли Трамп почав обмежувати подальшу підтримку України, стало очевидно, що це питання стане важливим елементом його передвиборчої кампанії проти команди Байдена-Гарріс. Тому цілком розумно припустити, що, незалежно від того, які стратегії розробляються у Вашингтоні чи Києві, команда Трампа не стане звертати увагу на їхній зміст. Проте це не означає, що ми повинні залишатися бездіяльними. Саме тому ініціатива Києва щодо розробки та просування Плану перемоги для України є надзвичайно важливою з точки зору дипломатії. Особливо в контексті створення платформи "Друзі миру" Китаєм та Бразилією для вирішення "української кризи".
Чому це так? Як неодноразово зазначав ТСН.ua, з початку масштабного вторгнення Росії цілі цієї війни для Заходу та України виявилися абсолютно різними: ми прагнемо до поразки Росії, тоді як наші партнери, обережно підвищуючи ставки, намагаються уникнути можливого загострення конфлікту (часто згадується загроза використання Москвою ядерної зброї - ред.) і спонукають Росію до переговорів. Протягом цих майже трьох років війни стало очевидно, що стратегія Заходу виявилася неефективною, а підтримка Росії з боку Китаю, Ірану, Північної Кореї та інших країн лише посилюється. Проте наші союзники досі не готові це визнати.
Як вже зазначалося на ТСН.ua, влітку 2023 року, на фоні неефективного контрнаступу українських Сил оборони, спостерігалося зростання популярності правопопулістських рухів у Західній Європі. Це, разом із небажанням наших партнерів пояснювати власним громадянам необхідність збільшення інвестицій у національний оборонний комплекс, сприяло розвитку скепсису щодо здатності України повернути втрачені території. Водночас, у провідних західних столицях дедалі частіше висловлюють думки про доцільність проведення переговорів з Москвою, які передбачають фактичну відмову України від територій, окупованих Росією, без жодних запевнень щодо уникнення агресії в майбутньому.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, виступаючи в Бундестазі 16 жовтня, напередодні саміту ЄС у Брюсселі, де президент Зеленський представив свій План перемоги, висловив готовність вести прямі переговори з Путіним щодо "справедливого миру" та підкреслив важливість участі Росії у другому Саміті миру. Відомо, що Україна прагнула організувати цей захід до президентських виборів у США, які відбудуться 5 листопада, і ймовірним місцем проведення називали Індію. Однак, очевидно, через американські вибори було вирішено перенести другий Саміт миру на кінець року. Водночас, посол України в Туреччині Василь Боднар зазначив, що Київ не має наміру проводити жодні прямі двосторонні переговори з Москвою під час цього саміту.
Як видно, Україні не можна було втратити дипломатичну ініціативу на фоні зростання альтернативних підходів, підтримуваних Китаєм та Росією, які в кінцевому підсумку можуть призвести до капітуляції нашої країни. Тим часом, Захід перебуває в стані зневіри, очікуючи результатів президентських виборів у США. У зв'язку з цим з'явилася ініціатива "План перемоги України", метою якої є спонукати наших союзників до активних дій, а не до бездіяльного очікування на смерть Путіна чи крах російської економіки. Презентація цього плану Володимиром Зеленським у середу, 16 жовтня, у Верховній Раді викликала значний інтерес з боку західних ЗМІ.
Як зазначив президент України, План перемоги є стратегічним курсом, спрямованим на зміцнення нашої держави, щоб не лише зберегти існуючі позиції, а й створити можливості для проведення другого Саміту миру. Перший захід, в якому взяли участь понад 100 країн, відбувся в червні у Швейцарії. Цей новий план має на меті змусити Росію брати участь у Саміті миру і бути готовою до завершення війни. За словами президента, План перемоги складається з пʼяти основних пунктів та трьох конфіденційних додатків.
Пункт перший - геополітичний. Це запрошення України до НАТО зараз, з фактичним членством після закінчення війни.
Другий пункт - захист. Продовження військових дій на території Російської Федерації, зняття обмежень нашими союзниками на використання їхньої далекобійної артилерії для атак у глибині РФ та отримання розвідувальної інформації від партнерів. Для цього Україна сформулювала детальний список необхідних озброєнь (який міститься в секретних додатках - ред.), зокрема, додаткові системи протиповітряної оборони та рішення Румунії, Польщі та країн Балтії щодо знищення російських дронів і ракет, що прямують у їхньому напрямку.
Третій аспект - стримування. У цьому пункті також міститься спеціальний таємний додаток, який вже отримали керівники США, Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини. Україна пропонує розмістити на своїй території комплексний неядерний стратегічний пакет стримування (аналогічний американським ракетам "Томагавк" з дальністю до 5,5 тисяч км у Німеччині - ред.), що забезпечить належний захист країни від будь-яких військових загроз з боку Росії.
Четвертий аспект стосується економіки. Київ закликає ЄС та США укласти угоди, що передбачають спільний захист і інвестування в розвідку та видобуток урану, титану, літію, графіту та інших корисних копалин, якими щедро наділена Україна.
Пункт пʼятий - безпековий. Після закінчення війни Україна матиме один із найбільш досвідчених та великих військових контингентів. У разі згоди партнерів, українські військові підрозділи зможуть замінити окремі військові американські військові контингенти в Європі (саме про це кілька місяців у своїй статті писав колишній британський премʼєр Борис Джонсон - ред.).
"План перемоги - це посилення наших позицій, і він залежить від партнерів, а не від Росії, адже Путін не шукає чесного миру", - також заявив український президент.
Після того, як Володимир Зеленський представив свій План перемоги у Верховній Раді, українське суспільство в соціальних мережах традиційно розділилося на два протилежні табори. Одні висловлювали критику щодо ініціативи, стверджуючи, що вона не пропонує нічого нового, і що президенту слід було б зосередитися на відвертій розмові з громадськістю. Інші, навпаки, підкреслювали, що цей План орієнтований на західну аудиторію, адже саме від міжнародних партнерів залежить можливість України перемогти у цій війні. Безумовно, українці мають право висловлювати своє обурення, вимагаючи аналогічного Плану, але вже для України, а не для Заходу. Проте варто відзначити, що поява і презентація цієї ініціативи знову привернула увагу Заходу до конфлікту та просування Росії на фронті.
Реакція Вашингтона на відкриття президентом Зеленським Плану перемоги України була досить очікуваною. Поки представники Державного департаменту підкреслювали, що їхнє співробітництво з Україною в рамках цього Плану триває, на перший його пункт миттєво відреагувала посол США при НАТО Джуліан Сміт:
"На даний момент ми не перебуваємо на етапі, коли Альянс розглядає можливість надання запрошення Україні для вступу до НАТО у найближчій перспективі. Проте, як це завжди було, ми будемо підтримувати діалог з нашими українськими партнерами щодо можливих шляхів їхнього просування до НАТО."
Такою ж прохолодною була й відповідь генсека НАТО Марка Рютте напередодні засідання Ради Україна-НАТО в Брюсселі 18 жовтня, який похвалив президента Зеленського за сильний сигнал, надісланий цим Планом, але не підтримав всі його пункти. Хоч він і не назвав, які саме, проте зрозуміло, що йдеться саме про членство в Альянсі.
"2025 рік ключовий для Росії з точки зору економіки, інфляції... Але, що б не сталося, принцип територіальної цілісності й суверенітету має дотримуватися. Навіть, якщо ми закінчимо (війну - ред.) розділенням, так як це було з Німеччиною після Другої світової. Союзники й західні німці ніколи не поступалися принципом, що східна Німеччина має бути частиною Німеччини, що й сталося після закінчення Холодної війни", - прокоментувала CNN колишня заступниця генсека НАТО Роуз Гетемюллер.
Це в котре підтверджує те, що в західних колах вже давно обговорюється не стільки можливість вступу України до НАТО "частинами", скільки неможливість України відвоювати більше своїх територій. І це автоматично не трансформується у бажання надати нам більше зброї й визнати, що альянс "осі зла" - Росія-Китай-Північна Корея-Іран - працює краще, ніж альянс "осі добра" України та Заходу. Навпаки, вже як рік наші союзники та партнери обговорюють варіант заморозки війни та фактичну згоду на окупацію українських територій, навіть попри те, що Путін і не думає сідати за стіл переговорів і про щось домовлятися, поки Росія має перевагу на полі бою й просувається вперед.
В цілому, ініціатива перемоги України отримала традиційну підтримку з боку наших найближчих сусідів. Наприклад, президент Литви Гітанас Науседа висловив думку, що не вбачає в цьому документі нічого нового, адже всі п'ять пунктів вже давно стали предметом коливань у західних країнах. Таким чином, на його думку, йдеться лише про готовність та зобов'язання партнерів продовжувати допомагати Україні. Однак у США та Європейському Союзі існують серйозні труднощі з цим. Франція та Німеччина, якщо ситуація не зміниться, вже зменшили свої бюджетні асигнування на підтримку України на 2025 рік удвічі. Щодо Сполучених Штатів, то їхню позицію важко прогнозувати, особливо в разі, якщо на виборах 5 листопада здобуде перемогу Дональд Трамп.
На пресконференції після участі в саміті ЄС у четвер, 17 жовтня, в Брюсселі, Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі з Дональдом Трампом у Нью-Йорку наприкінці вересня сказав йому:
Яка з великих ядерних держав зазнала втрат? Всі? Ні, лише одна — Україна. Хто ж відмовився від ядерної зброї? Всі? Лише Україна. Хто нині веде війну? Це Україна. Або ж Україна отримає ядерну зброю, що стане для нас захистом, або нам потрібно сформувати якийсь альянс. На сьогодні, окрім НАТО, ми не бачимо жодних ефективних союзів. Саме тому Україна обирає НАТО замість ядерної зброї. Я вважаю, що Трамп звернув на це увагу. Він сказав: "Ваші аргументи справедливі".
Однак найбільш обговорюваною темою четверга, 17 жовтня, стала не лише ця заява, а й нове інтерв'ю Трампа, в якому він поклав відповідальність за повномасштабне вторгнення Росії на президента Зеленського, стверджуючи, що той мав запобігти цьому. У німецькому виданні BILD з'явилася скандальна стаття, яка стверджує, що Україна не залишиться без реакції на можливий другий наступ російських військ на Київ і планує відновити свій ядерний арсенал за лічені тижні, від якого вона відмовилася після підписання Будапештського меморандуму.
У Брюсселі мені особисто довелося спростувати слова Володимира Зеленського, який зазначив, що Будапештський меморандум, укладений впливовими ядерними державами, не зміг захистити Україну від агресії з боку Росії.
"Там було написано, що Україна віддає ядерну зброю й матиме від цих дуже поважних держав, зокрема - в той час - Росії, Китаю, США, забезпечені територіальну цілісність і суверенітет. Це означає, що це не дуже хороша безпекова парасолька для нас. Саме тому я не маю альтернативи, окрім НАТО. Це мій сигнал. Але ми ніколи не говорили, що готуємося створити ядерну зброю", - додав український президент.
Загалом всі західні медіа, експертні, дипломатичні та політичні кола цими днями жваво обговорюють представлений Володимиром Зеленським План перемоги України. Проте більшість сходяться на думці, що ухвалювати конкретні рішення щодо його реалізації - завдання для наступного американського президента. Поки так виглядає, що союзники готуватимуть для цього підґрунтя. У пʼятницю, 18 жовтня, в Німеччині очікують Джо Байдена.
Його візит планувався на 12 жовтня, коли мав відбутися перший за майже три роки саміт "Рамштайн" на рівні державних лідерів. Однак через вибори та ураган "Мільтон" у Флориді все було перенесено. Зустріч "Рамштайн" під керівництвом Байдена відбудеться онлайн у листопаді, ймовірно, вже після виборів у США. Проте, згідно з численними джерелами в ЗМІ, 18 жовтня в Берліні запланована зустріч Джо Байдена, Олафа Шольца, Еммануеля Макрона та Кіра Стармера. Темою їхньої розмови стане План перемоги та подальша підтримка України у війні.
