Репресивний апарат Путіна зорієнтувався на прихильників війни - The Guardian

Репресивний апарат у Росії, який раніше був спрямований проти противників війни та режиму Володимира Путіна, тепер дедалі частіше переслідує і тих, хто підтримував політику Кремля та вторгнення до України.

Цю інформацію повідомляє газета The Guardian.

Згідно з даними, які надає видання, в останні часи закони, що стосуються "іноземних агентів", а також списки "терористів і екстремістів", почали використовувати і щодо відкритих прихильників війни.

Зокрема, нещодавно статус "іноземного агента" було надано прокремлівському політичному аналітику Сергію Маркову та Z-блогеру Роману Альохіну. Крім того, до офіційного реєстру "терористів та екстремістів" потрапила проросійська блогерка Тетяна Монтян, яка раніше активно підтримувала військові дії проти України.

Експерти вважають, що ці інциденти вказують на наявність внутрішніх конфліктів між різними фракціями в російському уряді. Як зазначає політолог Катерина Шульман, "репресивний апарат, який був зведений для боротьби з опозицією, не може зупинитися і тепер намагається знайти нових противників всередині власних рядів".

Йдеться, зокрема, про конфлікт між офіційними пропагандистами, які контролюються Кремлем та Міноборони, і неформальним рухом так званих Z-блогерів. Останні підтримують війну, але відкрито критикують російську армію за недостатню "ефективність" та великі втрати.

Опозиційні активісти, які залишили Росію, вважають ситуацію "логічною". Вони впевнені, що ті, хто раніше підтримував переслідування людей з відмінними поглядами, тепер на власному досвіді усвідомлюють, що в російській системі "будь-яка особа може бути визнана ворогом".

Згідно з інформацією, наведеною в опозиційному виданні "Проект", протягом останніх шести років в Росії більше 116 тисяч людей стали жертвами прямих репресій. Серед них 11 442 особи піддалися переслідуванню за кримінальними статтями, а приблизно 105 тисяч осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності через свої висловлювання та участь у протестах.

Як зазначається в Телеграм-каналі "Агентство" (сайд-проєкт "Проекту"), за останні шість років у Росії за статтями про розголошення держтаємниці та шпигунство судили більше людей, ніж за часів "холодної війни". У 2018-2023 роках у шпигунстві звинуватили 39 осіб, у середньому трохи більше шести осіб на рік. Водночас у 1967-1974 роках радянські суди засуджували в середньому не більше двох осіб на рік. За розголошення держтаємниці в Росії за шість років судили 329 осіб, в середньому 54 особи на рік, а в РРФСР від 1967-го до 1974-го -- у середньому трохи більше чотирьох осіб на рік.