Росія офіційно легалізувала криптовалюти. Чи стане це способом обійти західні санкції?
Від відрази до закоханості всього лише один крок, особливо коли мова йде про позицію російського уряду щодо криптовалют.
"Ми не заохочуємо інвестиції в такі активи. Наша точка зору полягає в тому, що фінансова інфраструктура Росії не повинна брати участь у криптовалютних транзакціях," - зазначила в грудні 2021 року голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна.
У липні 2024 року її слова звучали зовсім по-іншому: "Ми віримо, що перші угоди з криптовалютами стануться ще до кінця цього року".
Спочатку Кремль вбачав у криптовалютах можливу загрозу. Ці цифрові активи розглядалися як альтернатива традиційній фінансовій системі, що перетворювало їх на некерований інструмент в очах авторитарного режиму.
Однак у ситуації, коли цивілізоване суспільство визнало Росію державою, що підтримує тероризм, криптовалюти стали одним із небагатьох способів здійснення фінансових операцій за експортно-імпортними угодами.
Влітку 2024 року Державна дума Російської Федерації прийняла законодавство, що легалізує використання криптовалют і їх майнінг. Кремль відверто визнає, що даний крок є реакцією на санкції, які з кінця 2023 року значно ускладнили торговельні відносини, навіть з країнами, які підтримують Москву. Чи зможуть криптовалюти стати порятунком для російської економіки?
У 2024 році зовнішня торгівля Росії зазнала спадання через ускладнення в міжнародних фінансових операціях, пов'язаних з експортно-імпортними угодами. Іноземні банки стали уникати приймання платежів з Російської Федерації, побоюючись можливих вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів.
"Фінансові операції залишаються чутливими до санкцій, оскільки здійснюються в доларах і євро через систему SWIFT. Це підтверджується регулярними повідомленнями про те, що китайські, турецькі та об'єднані арабські емірати банки затримують або повертають платежі за окремими групами товарів і послуг, що відображає ускладненість ситуації з традиційними методами розрахунків у Росії," - зазначають у Національному банку України, який займається питаннями санкційної політики проти Росії.
Ситуація з фінансовими розрахунками між Кремлем і Китаєм стала особливо напруженою, оскільки після початку великої війни Китай став ключовим торговим партнером Москви. Російські компанії стикаються з серйозними проблемами: з початку 2024 року китайські банки почали затримувати виконання платежів з Росії або навіть зовсім відмовляються їх обробляти. Ці труднощі торкнулися не лише транзакцій у доларах, але й у китайських юанях.
"Протягом декількох місяців фінансові кошти були заблоковані в китайських банках через проведення перевірок. Співробітники банків вимагали надати додаткову інформацію: від кодів товарів до даних про кінцевого споживача та детальний маршрут доставки. Врешті-решт, платіж все ж був повернутий", - повідомляє видання Moscow Times, передаючи скарги російських імпортерів.
За даними, які надали журналісти, китайські фінансові установи відмовляються обробляти принаймні чверть транзакцій, що походять від російських компаній. Водночас близько 60% платежів затримуються на невизначений термін через процедури перевірок. Лише 15% з усіх операцій вдається успішно завершити.
Проблема набула настільки великого розмаху, що російський лідер Володимир Путін вирішив присвятити свій візит до Китаю в травні її вирішенню. Він звернувся до китайського президента Сі Цзіньпіна з проханням пом'якшити політику банків Китаю щодо фінансових операцій з Росією, щоб "забезпечити надійний захист взаємної торгівлі від негативного впливу з боку третіх країн".
Проте з того часу умови для російських компаній залишилися складними. Єдиним значним економічним результатом поїздки Путіна до Пекіна виявилося спрощення експорту телячих хрящів і топінамбура з Росії до Китаю.
Як наслідок, обсяги імпорту в РФ у першій половині 2024 року були на третину нижчими, ніж очікували російські аналітики. За їх розрахунками, імпорт мав зрости на 13%, а насправді упав на 14% порівняно з цим же періодом 2023 року.
Проблеми з розрахунками спонукають російські компанії шукати обхідні шляхи. Частина з них починають взаємодіяти з банками КНР через посередників, яких реєструють у "дружніх" країнах - Сербії, Білорусі та Казахстані. Однак і це не допомагає, адже китайські банки стали набагато прискіпливіше ставитися до розрахунків з юрисдикціями, які "засвітилися" в схемах з обходу санкцій.
Альтернативним варіантом є здійснення фінансових операцій через філію російського ВТБ у Шанхаї. Однак, очікування на відкриття рахунків у "ВТБ-Шанхай" затягнулося на кілька місяців, оскільки банк не встигає обробляти великий потік клієнтів, які прагнуть виконувати через нього свої транзакції.
Крім незручностей, альтернативні шляхи вимагають додаткових витрат та часу, і навіть це не гарантує росіянам успіху. Багато компаній виявилися незадоволеними традиційною фінансовою системою і почали застосовувати нестандартні способи розрахунків. Наприклад, у партнерстві з Індією підприємці використовують бартерні угоди: обмінюють нафтові продукти на алюміній.
Використання криптовалют для фінансових трансакцій стало надзвичайно популярним. Російські урядові структури вирішили розширити та впровадити цей підхід на національному рівні.
"У разі ігнорування непопулярних платіжних систем у ситуації санкцій, експортно орієнтована економіка може зіткнутися з серйозними проблемами," - зазначив у липні 2024 року Володимир Чистюхін, заступник голови Центрального банку Росії.
Одним з таких механізмів стала криптовалюта, яку два з половиною року тому центральний банк хотів заборонити. Проте влітку 2024 року російська Держдума ухвалила два закони, які легалізують криптовалюту на території Росії.
Перший стосується легалізації майнінгу, який в РФ і так не був заборонений. З 1 листопада ця діяльність увійде в правове поле країни. Закон встановлює вимоги до осіб, які займаються майнінгом, зобов'язує їх реєструватися в Мінцифри та надавати інформацію про "видобуту" криптовалюту в Росфінмоніторинг.
Другий закон легалізує застосування криптоактивів, що ставить Росію в ряді небагатьох держав, які офіційно визнають криптовалюти. Проте, на відміну від Сальвадору, де Bitcoin отримав статус законної валюти, в Росії криптовалюта не буде застосовуватися для проведення фінансових операцій.
Кремль дозволив застосування криптовалют виключно для угод у сфері зовнішньої економіки.
Росіяни вже мали досвід використання таких механізмів, хоча й неофіційно. "Тепер ці фінансові операції зможуть бути зафіксовані на митниці: підприємець матиме можливість легітимно продемонструвати, що оплата за товар здійснена у криптовалюті", - зазначає Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкційної політики.
Сьогодні процеси оплати товарів за допомогою криптовалют виглядають як складні схеми з участю платіжних посередників. Наприклад, російський імпортер здійснює переказ рублів посереднику, який, в свою чергу, купує криптоактив у обмінного оператора і передає його кінцевому отримувачу.
У таких фінансових угодах російські користувачі, як правило, віддають перевагу не просто будь-яким криптовалютам, а спеціалізованим стейблкоїнам — токенам, вартість яких прив’язана до традиційних валют, таких як американський долар. Найбільш затребуваними є USDT і USDC. Власюк підкреслює, що саме на ці токени спрямовані зусилля Кремля по легалізації криптовалют.
Присутність численних посередників значно підвищує витрати на транзакції в криптовалюті для російських імпортерів. Таким чином, незважаючи на труднощі з використанням доларів і євро через банківську систему, криптовалюти ще не стали справжньою альтернативою звичайним платіжним системам для росіян. Легалізація повинна зробити криптовалютні розрахунки більш доступними та дешевими для населення. Принаймні, так це виглядає в теорії.
Дані щодо особливостей криптовалютних транзакцій у Росії майже відсутні: законодавча база не містить чітких норм та вимог для учасників цього процесу. Усі регуляторні питання були передані на розгляд Центрального банку РФ, який отримав повноваження для розробки механізму криптовалютних платежів. Регулятор має можливість самостійно визначати деталі здійснення транзакцій та перелік осіб, які можуть бути залучені до цього процесу.
Центральний банк Росії отримає можливість впроваджувати "експериментальні правові режими" (ЕПР) у різних економічних сферах, самостійно обираючи учасників та визначаючи їхні ролі. Учасники ЕПР будуть звільнені від дії певних федеральних законів Росії.
Очікується, що фінансові операції з іноземними партнерами здійснюватимуться в рамках електронної платіжної системи (ЕПР) на фінансовому ринку. Додатково, центральний банк планує запровадити ЕПР для організованих торгів криптовалютою. Зокрема, в Росії може бути створена офіційна криптовалютна біржа або надано можливість торгувати цифровими валютами вже існуючій біржі. Проте найбільша біржа в країні, Московська біржа, вже заявила про свою відмову брати участь в даному експерименті.
Центральний банк Росії отримав завдання інтегрувати можливість використання криптовалют для розрахунків у межах національної платіжної інфраструктури. Ця інфраструктура включає в себе Національну систему платіжних карток, Систему швидких платежів, платіжну платформу самого центробанку, депозитарну систему та мережу для обміну фінансовими повідомленнями.
Перші міжнародні розрахунки з використанням криптовалюти в центральному банку Росії можуть бути реалізовані до завершення 2024 року. Для цього російські фахівці повинні не лише розробити технічні аспекти, а й знайти способи забезпечення необхідної кількості віртуальних грошей для підтримки багатомільярдних зовнішньоекономічних угод.
Щоб план Росії щодо обходу західної фінансової системи за допомогою криптовалют виявився ефективним, необхідно не лише узаконити такі транзакції в країні, але й переконати торговельних партнерів приймати криптовалюту. Це може стати складним завданням.
З 2021 року в Китаї запроваджено заборону на криптовалюти, хоча Гонконг залишився винятком, що дозволяє росіянам продовжувати торгівлю "криптою" з материковим Китаєм. Щоб підтримувати свою комерційну взаємодію з основним торговим партнером, Москві знадобиться організувати мережу посередників, що, в свою чергу, призведе до зростання витрат на транзакції.
Інші країни-учасники БРІКС, такі як Бразилія, Індія, Китай та Південноафриканська Республіка, також не прагнуть надавати криптовалюті офіційний статус, навіть для міжурядових фінансових операцій.
Окрім цього, ринок криптовалют вже не є "безладним простором" без встановлених норм і державного контролю. Криптобіржі функціонують відповідно до фінансових стандартів моніторингу та зобов'язані дотримуватися західних санкцій, щоб уникнути вторинних обмежень.
Згідно з оцінками українських експертів у сфері криптовалют, дії Росії в даний момент нагадують самопошкодження. Використовуючи криптовалюти, Росія може насправді трохи полегшити завдання західним урядам у оновленні санкційних списків.
"У блокчейні всі транзакції можна легко відстежити, оскільки вони фіксуються у "блоках". Існує безліч фірм, які спеціалізуються на такому аналізі. Як тільки російські компанії почнуть використовувати криптовалюту для розрахунків, виявити їхніх контрагентів стане неймовірно просто," - зазначає голова Блокчейн-асоціації України Наталія Дрік.
Крім того, впровадження стейблкоїнів у міжнародній торгівлі може призвести до підвищення вразливості російських компаній перед новими обмеженнями, які, як видається, є неминучими.
"Санкційний тиск посилюватиметься в напрямі персональних санкцій (зокрема, до учасників пілотів ЦБ РФ щодо розрахунків у криптоактивах) і нових секторальних санкцій. Наприклад, у частині розробки додаткових заходів щодо обмеження доступу російських клієнтів до ринку стейблкоїнів, які деноміновані в доларах, та, за даними низки журналістських розслідувань, використовуються російськими компаніями для розрахунків з Китаєм", - додають у Національному банку.
