Росія підтримує, а Китай виступає проти: чи здатні США впоратися з ядерною небезпекою?
У РФ немає коштів на нову Холодну війну
Погрози Росії щодо ядерної зброї впродовж війни з Україною вже не викликають жодного шоку. Проте, вони все ще можуть час від часу налякати значно більш вразливі західні країни.
Отже, у 2023 році Російська Федерація односторонньо намагалася вийти з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), але після цього вирішила скористатися улюбленою тактикою президента США Дональда Трампа: зробити один крок вперед, а потім два назад.
Отже, контракт діяв до лютого 2026 року, і ось, нарешті, його термін завершився. Після закінчення СНО-3 світ вперше з 1969 року залишиться без жодних формальних обмежень у сфері ядерної зброї. Як зазначає Financial Times, це фактично означає кінець більш ніж півстолітньої історії угод між Москвою та Вашингтоном щодо контролю за ядерними арсеналами, що охоплює періоди як холодної війни, так і пострадянської епохи.
У російському міністерстві закордонних справ вже заявили, що Москва більше не вважає себе пов'язаною будь-якими обмеженнями щодо ядерного арсеналу після припинення дії договору СНО-3.
Однак для Росії головною проблемою залишаються ресурси та технології, що значно звужує її потенціал, зазначає РБК-Україна. Це одна з причин, чому РФ, незважаючи на всі свої заяви та заявлені наміри, активно прагне продовжити угоду.
Наприклад, у вересні 2022 року кремлівський лідер Путін висунув ініціативу про річне продовження добровільного дотримання ключових обмежень угоди, проте Сполучені Штати не відреагували на його пропозицію.
Термін дії СНО-3 може стати підставою для Росії або США наростити виробництво ядерної зброї, якщо одна зі сторін відчує потребу у цьому для збереження стратегічної рівноваги, зазначив експерт Вісконсинського проекту з контролю над ядерним озброєнням Джон Кейвс.
Водночас у нього є сумніви щодо фінансових можливостей росіян, які могли б дозволити їм наростити свій арсенал лише внаслідок завершення терміну дії угоди.
"Такий крок може означати неготовність нашого ворога до активної участі в ядерних перегонах. Тим більше з огляду на останні проблеми з розробкою та впровадженням Росією ракет стратегічної дальності, постійні проблеми під час випробувань ракет", - зазначає у коментарі виданню і старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний.
Кремль зосереджений на інших цілях, зокрема на продовженні війни проти України. Проте, як зазначає керівниця Одеського центру стратегічних досліджень та ядерного нерозповсюдження Поліна Сіновець, Росія не матиме значного вибору.
"Росіяни не прагнуть значно витрачати ресурси на ядерну програму, але їм доведеться це зробити, оскільки американці наразі інвестують значні суми", - вважає вона.
То чи можливе нині відновлення договору про контроль над стратегічними ядерними озброєннями?
Згідно з експертними оцінками, від часу підписання СНО-3 до "ядерного клубу" приєдналися кілька нових держав, що значно ускладнює процес продовження угоди та загальну ситуацію.
Ядерний клуб - це неформальний термін, що вживається для опису групи держав, які володіють ядерною зброєю. До цього клубу належать Сполучені Штати Америки (з 1945 року), Російська Федерація (раніше СРСР, з 1949 року), Велика Британія (з 1952 року), Франція (з 1960 року), Китай (з 1964 року), Індія (з 1974 року), Пакистан (з 1998 року) та Північна Корея (з 2006 року). Крім того, вважається, що Ізраїль також має ядерну зброю.
У цьому контексті "традиційні" ядерні держави, такі як Сполучені Штати Америки, Росія, Великобританія, Франція та Китай, формують відому ядерну п’ятірку. Ці країни вважаються "легітимними" володарями ядерної зброї відповідно до положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Інші країни, котрі теж мають вже ядерну зброю, фактично є "молодими" ядерними державами.
Отже, всі зрозуміли: угоди більше не існує. Однак «традиційні» ядерні держави продовжують намагатися підтримувати крихкий баланс.
Отже, раніше Трамп підкреслював, що Сполучені Штати ведуть переговори з Росією щодо скорочення ядерного арсеналу, при цьому планують залучити до обговорення і Китай. Варто нагадати, що в серпні 2025 року, відразу після зустрічі в Анкориджі, Трамп повідомив, що:
"Ми обговорюємо безліч питань, включаючи ракети та ядерну зброю з Росією. Наша розмова стосується обмеження ядерного озброєння, і ми плануємо залучити до цього процесу Китай. У нас найбільший арсенал, Росія займає друге місце, а Китай - третє, хоча він поки що значно відстає. Проте, за приблизно п’ять років він може зрівнятися з нами."
За його тодішніми словами, денукліаризація була одним із завдань, котре США намагалися вирішити з Росією та Китаєм під час перемовин.
"Ми не можемо допустити поширення ядерної зброї. Ми повинні зупинити ядерну зброю. Її міць надто велика", - наголошував тоді Трамп.
Водночас, Росія протягом багатьох років ігнорувала СНО-3, що і змусило США звернутися до укладення нової угоди, заявив нещодавно держсекретар США Марко Рубіо у заяві на сайті Держдепу.
Рубіо також спростував твердження про те, що США провокують нову гонку ядерних озброєнь, акцентуючи увагу на тому, що саме Російська Федерація знищила наявну систему контролю. Він підкреслив, що Росія зупинила виконання умов договору New START (СНО-3) ще в 2023 році, порушуючи його норми протягом тривалого часу.
"Цей контракт вимагає залучення обох учасників," - підкреслив він.
Держсекретар зазначив, що Сполучені Штати стикалися з двома можливостями: або продовжувати реалізацію угод в односторонньому режимі, або визнати, що етап СНО-3 прийшов до свого завершення.
За нагадуванням військового експерта та військовослужбовця Олександра Мусієнка, договір СНО-3 обмежував розгорнуті ядерні боєголовки до 1550 з кожного боку, а носії цих боєголовок - до 700-800, а ще передбачались взаємні інспекції, обмін даними та попередження для уникнення випадкової ескалації.
Отож, констатував він, наслідки закінчення дії договору - це втрата прозорості і передбачуваності у контролі ядерних озброєнь.
Однак Росія і США нібито домовилися в Абу-Дабі почати консультації щодо оновлення договору.
Проте, за інформацією Axios, в адміністрації Білого дому є певні сумніви щодо його подовження, оскільки угода не включає Китай.
"Це є вирішальним аспектом. Дебати з цього питання почалися ще під час першого терміну президента Трампа. Сполучені Штати прагнули, щоб обмеження поширювалися також на Китай, оскільки ця країна вже протягом п'яти років активно розвиває свій ядерний арсенал. Щоб уникнути ситуації, коли гонка ядерних озброєнь перетвориться на неконтрольований процес, при якому країни швидко нарощують свої запаси, що може загрожувати глобальній безпеці, необхідно укласти відповідний договір," - зазначає Мусієнко.
Нещодавно Сполучені Штати відкрито звинуватили Китай у проведенні таємного ядерного тесту, який, за інформацією Вашингтона, відбувся ще в 2020 році, і був спробою приховати його від міжнародних інспекторів. Цю інформацію озвучив Томас ДіНанно, заступник держсекретаря США з питань контролю над озброєннями, під час конференції з роззброєння у Женеві, як повідомляє Reuters.
"Я можу підтвердити, що уряд США обізнаний про те, що Китай проводить випробування ядерних вибухів, зокрема готується до тестування, яке заплановано на потужність в кілька сотень тонн", - зазначив він.
Згідно з інформацією, наданою ДаНанно, тестування відбулося 22 червня 2020 року, і Китай застосував так звану "розв'язку" — метод, що знижує ефективність сейсмічного моніторингу, з метою приховати свої дії від світової спільноти.



