Дослідження вибухів на "Північних потоках" - виклик для Берліна.

Німецький уряд висловив задоволення з приводу арешту українця Сергія К. в Італії, охарактеризувавши цю подію як "вражаючий досягнення у розслідуванні". Німеччина подала запит на його екстрадицію. Сергій К. вважається можливим координатором вибухів на газопроводах "Північний потік", які мали місце у вересні 2022 року. Разом із п’ятьма іншими чоловіками та однією жінкою, він, ймовірно, орендував яхту, щоб дістатися до газопроводів, а потім, перебуваючи у ролі водолаза, встановив вибухові пристрої на дні моря.

Ця версія вже тривалий час має статус найвірогіднішої. Досить довго існували припущення, що за вибухами можуть стояти або Росія, або США, з метою тиску на Німеччину, аби схилити її до придбання американського сланцевого газу.

Якщо підтвердиться наявність "українського сліду", постає питання, чи зможе К. вивести слідчих до замовників вибухів. Важко уявити, що група з семи осіб діяла без зовнішньої підтримки. Саме з цього моменту ситуація ускладнюється. У разі, якщо з'ясується, що диверсанти отримували допомогу від українських державних структур, Німеччина опиниться в непростій ситуації.

Читайте також: Дані слідства та інші версії: що відомо про підрив "Північних потоків"?

Можливо, український президент Володимир Зеленський мав інформацію про планування вибухів газопроводів, але врешті-решт вирішив їх зупинити. Принаймні, таку думку висловлює The Wall Street Journal. Тодішній командувач Збройних сил України, а нині посол України у Лондоні, генерал Валерій Залужний, чиє ім'я також фігурує у зв'язку з цими вибухами, міг проігнорувати заборону Зеленського та дати команду К. на проведення операції. Проте це лише припущення. Зеленський і Залужний рішуче спростували всі подібні звинувачення. "Україна не має жодного стосунку до цього, на 100 відсотків. Я б ніколи не вчинив так", - запевняв Зеленський два роки тому.

Слідчі проведуть допит Сергія К. стосовно всіх наявних обставин. Проте, безсумнівно, що К. і його команда – якщо це підтвердиться – вчинили вибухи в Балтійському морі в рамках агресивної війни Російської Федерації проти України. Їхньою метою було перешкодити постачанню російського газу через "Північні потоки", щоб зменшити економічний тиск на Росію. Прокурори, адвокати та судді не можуть просто проігнорувати ці факти під час судового розгляду.

Досі влада Німеччини обережно ставилася до коментування вибухів на газопроводах і не проявляла значного інтересу до розслідування їх причин. Мета була зрозумілою: уникнути ескалації конфлікту та суперечок з українським керівництвом. Проте, якщо Сергія К. визнають винним, Берлін навряд чи зможе утримувати цю позицію. Опозиційні партії як правого, так і лівого спектра в Бундестазі можуть поставити під сумнів подальшу військову підтримку України.

Не може бути так, щоб Німеччина фінансувала країну, що одночасно здійснює напади на її критичну інфраструктуру та завдає шкоди. Лідерка партії "Союз Сари Ваґенкнехт - здоровий глузд і справедливість" (ССВ), Сара Ваґенкнехт, підкреслює: "Це абсолютно нелогічно, що Німеччина витрачає мільярди на підтримку України, при цьому не вимагаючи жодних пояснень від президента Зеленського".

Росія могла б використати цю ситуацію для своїх пропагандистських цілей: "Подивіться, Україна - країна терористів, навіть Німеччина почала її переслідувати". Союзники в ЄС і НАТО, такі як Польща та країни Балтії, внаслідок суворих юридичних заходів могли б звинуватити Німеччину в послабленні України. З іншого боку, Угорщина і Словаччина могли б намагатися тиснути на припинення постачання зброї до Києва. У результаті, ситуація могла б стати неконтрольованою.

Проте наразі у Берліні наголошують, що розслідування не матиме впливу на подальшу підтримку України. Встановлення юридичних обставин вибухів, з одного боку, та продовження стратегічної допомоги Україні, з іншого, вимагатиме ретельного пошуку балансу.

Окрім складних взаємозв'язків - хто, коли і що знав, а також хто кому що доручав - важливо також розглянути питання, чи могла ця операція бути виправданою з точки зору українських спецслужб, враховуючи, що країна зазнала агресії. Чи була її метою завдати удару по Росії та послабити її в умовах війни? Юридична спільнота, ймовірно, рішуче відкине цю версію. Політики, навпаки, можуть виявити значно більше сірих зон і можуть утриматися від однозначної оцінки подій, що сталися.

У разі визнання Сергія К. винним, йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Але після вступу вироку в силу президент Німеччини може помилувати його. У моїй голові весь час лунають слова пісні, яку я почув деякий час тому: "Чи може так бути, що злочинці й герої - це іноді одні й ті ж люди?"