НАТО в центрі уваги: що попереду? Втрачені мільярди, "безповоротне членство" для України, дії Трампа, які можуть змінити ситуацію, та нове сприйняття Росії, яка вже не виглядає агресором.
За ідеальної картини світу США лишаються масштабним "стовпом безпеки" в Європі, даючи зрозуміти російському диктатору Путіну, що різкі кроки робити не варто. Але маємо президента США Дональда Трампа та його бачення "ідеального" світу, в якому Європа та Україна "обкрадають" Штати, тому не мають права на допомогу, а РФ - "надійний партнер, якому можна довіряти".
Дональд Трамп активно налагоджує контакти з Росією, підриваючи довіру до НАТО та обмірковуючи можливі суттєві зміни в участі США в Альянсі. Все більше ознак свідчить про те, що Трамп перестає сприймати Європу як партнера. Тому майбутній саміт у Нідерландах 24-25 червня викликає серйозні побоювання стосовно висловлювань та дій американського президента. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас підкреслює, що питання збереження крихкої єдності НАТО в умовах, коли "адміністрація президента США ставить під сумнів роль Америки як основного гаранта безпеки Альянсу, є так само важливим, як і збільшення оборонних витрат".
Окрім обговорення вимоги Трампа щодо підвищення військових витрат країн НАТО до 5% від ВВП, важливим аспектом порядку денного стане питання України. Президента Володимира Зеленського запросили на саміт, але через певний опір з боку адміністрації президента США його статус буде знижено. Відомо, що він братиме участь у вечері, організованій королем Нідерландів. Крім того, під питанням залишається також особиста зустріч між президентами США та України, яка планувалася минулого тижня в Канаді.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що Альянс залишиться вірним своїм зобов'язанням щодо вступу України, навіть якщо ця інформація не з'явиться в комюніке підсумкового документу майбутнього саміту. Проте, ймовірно, вона все ж буде включена, оскільки вказується, що в фінальному тексті саміту буде менше згадок про Україну в порівнянні з попередніми документами. Саме США наполягають на скороченні згадок про Україну у фінальному комюніке. На сьогоднішній день "чернетка" документа містить лише одне посилання на оборонні спроможності України, без заяви про підтримку з боку Альянсу. Росія, як і раніше, визначається як "пряма загроза", але більше не вказується на її агресивні дії, а також не повторюються попередні заяви про "незворотний" шлях України до членства в НАТО та інші партнерські меседжі.
Досліджуючи, що може принести саміт НАТО, а також як Дональд Трамп впливає на євроатлантичну співпрацю, читайте в статті OBOZ.UA.
"Щоб потішити Трампа"
Враховуючи неприязнь президента США до тривалих зустрічей, саміт у Гаазі буде містити лише одне засідання тривалістю дві з половиною години. Зазвичай саміт НАТО включає три засідання, кожне з яких триває по дві з половиною години і зосереджується на питаннях геополітики та стратегічних планів альянсу. Цього разу захід обіцяє бути "коротким і приємним", щоб задовольнити Трампа та уникнути його втечі, як це сталося тиждень тому на зустрічі "Великої сімки" в Канаді. Комюніке саміту НАТО міститиме всього п’ять абзаців на одному аркуші формату А4, у той час як минулорічна заява у Вашингтоні складалася з 44 абзаців і налічувала 5400 слів.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте планує зосередитися на єдиному плані, який передбачає підвищення оборонних витрат НАТО до 5%. Цей показник включатиме 3,5% на основні оборонні програми та 1,5% на розвиток військової інфраструктури і логістики. Ця ініціатива стане важливою перемогою для Дональда Трампа, який неодноразово закликав країни-члени НАТО збільшити свої витрати на оборону. Якщо план буде схвалено, це знову підніме настрій американському президентові, надаючи йому ще один аргумент для переконання, що його дії є правильними.
Україна - суттєва зміна настрою під впливом Трампа.
Окрім обговорення вимоги президента США щодо підвищення військових витрат до 5% ВВП, важливим аспектом порядку денного стане ситуація в Україні. Як повідомляють ЗМІ, Сполучені Штати протягом цього часу чинять тиск на європейських партнерів, аби ті зменшили кількість згадок про Україну в підсумковому комюніке саміту. За інформацією Newsweek, нинішній проект документа містить лише одне коротке згадування про обороноздатність України і не містить розгорнутої заяви на підтримку Києва.
Генсек НАТО побоюється, що саміт Альянсу може ускладнити дві речі: президент США Трамп, має значні розбіжності із союзниками з питання майбутнього України і щодо її подальшої підтримки. Нібито він вимагатиме від членів НАТО припинити допомогу, аби Україна скоріше погодилася щодо завершення війни. У проекті комюніке немає кількох значущих заяв, які містилися в минулих деклараціях. Так, нічого не йдеться про перспективи, нехай довгострокові, вступу України до НАТО. Також немає торішньої обіцянки виділяти 40 млрд доларів на рік у вигляді військової допомоги. Тодішній генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг спочатку взагалі запропонував дати Україні 100 млрд євро на п'ять років, але, зустрівши опір ряду країн, замінив його на 40 млрд євро на рік. Від цієї пропозиції, однак, тоді залишилася лише обіцянка: рішення не ухвалили, оскільки не всі країни були готові давати конкретні зобов'язання на кілька років наперед.
У проекті комюніке Росія охарактеризується як "загроза" для євроатлантичної безпеки, що стало результатом наполегливих вимог багатьох країн. Однак, з огляду на позицію нинішньої адміністрації США, не було впевненості, що навіть таке формулювання буде включено до документа. Крім того, на відміну від декларацій минулого року, в новому тексті відсутня згадка про "Росію-агресора", яка веде війну за території в Україні. За часів президентства Дональда Трампа США вже блокували подібні формулювання в кількох міжнародних документах, зокрема в резолюціях Генеральної асамблеї ООН. Європейські дипломати зауважують, що такі дії спрямовані на запобігання відкритим конфліктам між президентом Трампом та його союзниками.
Невідомо, чи президент України візьме участь у головному засіданні, адже його запросили лише на вечерю, організовану королем Нідерландів на честь відкриття саміту. Також залишається під питанням і можливість зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, яка є вкрай важливою для України. Відомо, що комітет Конгресу США затвердив проект оборонного бюджету на 2026 рік, однак у ньому не передбачено військової допомоги для нашої країни. Тепер Україні важливо забезпечити закупівлю зброї в Сполучених Штатах, проте, здається, виникають труднощі через скептицизм Трампа. Саме питання продажу американської зброї буде одним із ключових у розмові між президентами, якщо така зустріч відбудеться.
Як усе трансформувалося за рік
Заключне комюніке саміту НАТО, в якому практично не згадується про Україну, стане яскравим контрастом із попередніми висловлюваннями Альянсу за останні кілька років. Протягом цього часу НАТО неодноразово підтверджувало свою чітку підтримку Україні. Ще рік тому питання про можливий вступ України до Альянсу вважалося ключовим для забезпечення безпеки і запобігання новим агресіям з боку Росії. Хоча Захід не був готовий надати Україні військову "парасольку", на саміті у Вашингтоні Альянс підкреслив, що прагнення України є "незворотним", тим самим вказуючи на те, що "майбутнє України - у НАТО", хоч це й залишається далеким горизонтом.
"НАТО взяло на себе зобов'язання "зміцнити нашу тривалу підтримку України, щоб вона могла досягти успіху у своїй боротьбі за свободу", - йшлося у комюніке 2024 року. Наразі всі ці висловлювання втратили своє значення."
Зробити Альянс недієздатним
Після завершення холодної війни багато хто був впевнений, що жоден супротивник не наважиться на військове вторгнення в країни Європи, що належать до НАТО. Однак сьогодні ця впевненість почала зникати, особливо після обрання Трампа. Підтримка Сполучених Штатів для Альянсу вже не сприймається як належне, і НАТО опинилося на межі найглибшої кризи в своїй історії. Проблема не лише в тому, що Трамп загрожував вивести США з Альянсу під час свого першого терміну, а в тому, що він ставить під сумнів зобов'язання Америки щодо надання підтримки, що підриває авторитет, силу та єдність Альянсу.
Трамп поступово зменшує вплив організації. Наприклад, Джон Болтон, який обіймав посаду радника з національної безпеки під час його першого терміну, вважає, що він робить усе можливе, аби Альянс став менш ефективним. У зв'язку з цим європейські медіа повідомляють, що США сповістили своїх партнерів по НАТО про намір припинити участь у плануванні майбутніх військових навчань на континенті. Крім того, європейські дипломати очікують, що найближчим часом Сполучені Штати оголосять про зменшення своєї військової присутності в Європі. Хоча конкретні терміни та масштаби цього скорочення ще не визначені, у європейській частині НАТО вже готуються до такого розвитку подій. Тим більше, що на останній зустрічі міністрів оборони країн НАТО глава Пентагону Піт Гегсет зазначив, що союзникам США слід самим забезпечувати свою обороноздатність, у тому числі для стримування Росії. Він також додав, що Сполучені Штати прагнуть збільшити свою присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, що знаходиться поза межами Європи.
На сьогоднішній день в Європі перебуває приблизно 80 тисяч військовослужбовців США, які виконують ключову функцію у забезпеченні безпеки на східному кордоні НАТО. Зменшення або виведення американських військ може суттєво позначитися на стратегіях оборони альянсу.
Згаданий раніше Піт Гегсет також зазначив європейським союзникам, що їм треба звикати до думки про те, що "Америка не може захищати всіх одночасно і не зобов'язана це робити". Власне, Дональд Трамп раніше також поставив під сумнів обов'язковість статті 5 НАТО (колективна оборона), заявивши, що США не завжди будуть захищати країни, які не виконують свої фінансові зобов'язання. Однак сьогодні вже важко зрозуміти, які саме зобов'язання треба виконувати, аби американці все ще тебе захищали. Досягнення рівня витрат на оборону у 5% ВВП є складним завданням для багатьох країн НАТО, враховуючи їхні економічні можливості й бюджетні обмеження. Наприклад, навіть у США оборонний бюджет наразі складає лише 3,3-3,5%. У політичному таборі нинішнього лідера США набирає обертів ідея "сплячого НАТО". У такій конструкції Америка була б лише мовчазним партнером, але за такого розвитку подій стаття 5 перестає бути чарівним словом. Тобто сценарій, який все більше викликає занепокоєння у європейських столицям: коли, наприклад, одного разу озброєні люди в масках займуть найважливіші адміністративні будівлі естонського міста Нарва, а Естонія, яка потребуватиме допомоги від НАТО, може повноцінно її так і не дочекатися, вже не є фантастичним.
Для України важливо усвідомити, які кроки слід зробити в майбутньому.
У мене немає надмірних сподівань щодо цього саміту НАТО. Зрозуміло, що він не стане знаковим чи революційним для України. Проте є кілька аспектів, які мають для нас велике значення. По-перше, важливо, щоб питання України залишалося на порядку денному Альянсу, і щоб у фінальному комюніке було зроблено посилання на нашу країну. Це критично, адже важливо, щоб прозвучала чітка позиція про продовження підтримки України з боку НАТО. Крім того, необхідно, щоб відбулася особиста зустріч між президентом Трампом і президентом Зеленським. Формат цієї розмови поки що невідомий – можливо, вона відбудеться на полях саміту або під час прийому у короля Нідерландів. Як довго вона триватиме – також залишається питанням. Але саме її проведення є надзвичайно важливим. Останній пакет допомоги, наданий адміністрацією Байдена, підходить до завершення, і нам критично потрібно зрозуміти, які кроки будуть наступними. Таку точку зору в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Що стосується порядку денного саміту, то, за словами Олександра Мережка, центральним питанням стане тема витрат на оборону. Раніше Дональд Трамп наполягав на тому, щоб країни НАТО виділяли не менше 2% свого ВВП на ці потреби. Наразі він прагне підвищити цю цифру до 5%. Проте, судячи з усього, компроміс може бути знайдено на рівні 3,5%.
На думку Мережка, є ще один важливий момент. НАТО не просто військовий альянс. Це інструмент стримування потенційного агресора. Але стратегія стримування працює лише тоді, коли є те, що американці називають credibility - довіра. Довіра до того, що у випадку нападу на будь-яку країну-члена НАТО, маленьку чи велику, Альянс без вагань застосує статтю 5 і дасть рішучу відповідь. Якщо цієї довіри немає, то вся стратегія перетворюється на порожню декларацію. Тож критично важливо підтримувати цю довіру. І в першу чергу з боку США.
"Сьогодні ми спостерігаємо, як формується обстановка навколо майбутнього саміту. Вважається, що він триватиме рекордно коротко — приблизно дві з половиною години. Це безпрецедентно. Однак найбільш важливим є не тривалість зустрічі, а збереження тих позицій, які ми вже маємо на шляху до НАТО. Україні, безумовно, буде нелегко. Імовірно, комюніке також буде лаконічним. Що конкретно в ньому міститиметься — поки що невідомо. Але, наскільки мені відомо, наші партнери у НАТО активно працюють над тим, щоб у документі була чітка згадка про Україну і про продовження підтримки нашої обороноздатності. Це наразі є найголовнішим", — зазначив Олександр Мережко.
На його думку, якщо Трамп дійсно прагне досягти "значної перемоги", як він це зазвичай називає, то, чесно кажучи, наразі немає жодних ознак того, що Путін сприймає його серйозно. Тому необхідно вжити заходів, про які вже говорили і навіть обіцяли раніше – Україні потрібно надати підтримку. Адже не можна сідати за стіл переговорів, цитуючи самого Трампа, "без козирів на руках". Необхідно мати перевагу та володіти справжніми "сильними картами".
"Якщо Трамп дійсно має намір "завершити конфлікт", як він стверджує, то зміцнення України є необхідною умовою для цього. Тому йому слід вжити відповідних заходів – підтримувати Україну замість того, щоб шукати компроміси з Путіним. Щодо ймовірності зменшення американської військової присутності на сході Європи в рамках НАТО, раніше я б вважав це неможливим. Але з огляду на останні дії Трампа, уже нічого не можна виключити. Це, безумовно, суперечить національним інтересам США, адже НАТО – це не лише військовий союз, а й основа американської безпеки. Сполучені Штати завжди були лідером Альянсу. НАТО довело свою ефективність, проте, як показує досвід, зруйнувати довіру можна набагато легше, ніж відновити її," – зазначив Олександр Мережко.
