Які спільні риси можна виявити між Кремлем у 2023 році та "Довгими бородами" у 2025 році?
Навіщо Москва влаштувала "замах на Путіна"
Нова "СВО", яка отримала назву "спеціальна валдайська операція" і була з великим розмахом ініційована Москвою наприкінці минулого року, мала на меті зірвати мирні переговори. Однак вже в перший день 2026 року ця операція виявилась безрезультатною.
Нагадаємо, голова МЗС РФ Сергій Лавров (якого фактично не було видно останнім часом) 29 грудня заявив, що Україна намагалася атакувати резиденцію Путіна на озері Валдай. І ось тому "переговорну позицію РФ буде переглянуто, хоча Москва не має наміру виходити з переговорного процесу із США".
Кремлівська битва за Вашингтон
Очевидно, що Вашингтон став основною метою цієї валдайської "спецоперації". Це стало зрозуміло одразу ж після того, як Лавров висловив свою думку, яка пролунала відразу після останніх зустрічей президентів України та США в Мар-а-Лаго.
Трамп висловив свою думку щодо "замаху на Путіна" в характерному для себе стилі: "якщо це дійсно так, то це погано". Однак у Вашингтоні швидко з'ясували, що ці дані не відповідають дійсності. Хронологія подій виглядає наступним чином: ЦРУ інформує Трампа про те, що українські дрони дійсно атакували Новгородську область, проте їхньою метою не була резиденція Путіна. "Американська розвідка встановила, що Україна намагалася вразити військовий об'єкт, розташований у тому ж регіоні, що й резиденція Путіна, проте не поблизу неї", - зазначено в редакційній статті The Wall Street Journal від 31 грудня.
У той же день Трамп ділиться на Truth Social іншою статтею, яку опублікував New York Post напередодні. У матеріалі стверджується, що "атаки безпілотників на резиденцію Путіна, ймовірно, ніколи не відбувалися". Додатково, видання підкреслює, що "будь-який напад на Путіна абсолютно виправданий. Відповіддю на це не повинні стати нові поступки, а навпаки, більш жорсткі заходи проти нього. Київ вже виконав свою частину зобов'язань. Путін має зіткнутися з посиленими санкціями та більш смертоносною зброєю в Україні", - зазначає New York Post.
"Коли Україна завдає ударів углиб Росії, зазвичай з'являються ʺповідомлення від місцевих жителів і МО РФ про дрони або їхні уламки, або активації засобів ППО, а також відеозаписи - часто з геолокацією - пожеж, стовпів диму або вибухів, але ми не спостерігали нічого подібного у зв'язку із заявленим ударом по резиденції Путінаʺ, - каже Грейс Меппс з Інституту з вивчення війни
Врешті-решт, Росія продемонструвала уламки чогось, що, здавалося, могло завдати "удару по Путіну". Проте видовище виявилося настільки примітивним, що вразило лише білоруського лідера Лукашенка. Він, у свою чергу, творчо розвинув тему, згадуючи, як у 2023 році нібито попереджав Путіна про загрозу замаху на нього під час саміту БРІКС в Африці. Лукашенко стверджував, що Путін, мовляв, прислухався, і до Південної Африки вирушив Лавров. Він також підкреслив, що ця розмова була "не просто сільською бесідою", адже, за його словами, "наша розвідка в цьому питанні працювала, і все це обговорювалося на рівні пліток із Заходу".
Лукашенко, звісно, не став пояснювати, чим плітки та їхнє поширення відрізняються від "сільських розмов". Але це й не є критично важливим. Цікаво, що кремлівський прес-секретар Пєсков прямо вказав на це, відповідаючи на запитання про наявність доказів атаки дронів на резиденцію Путіна: "докази не потрібні".
Палаців Путіна будет достаточно для всех "попыток"
У зв'язку з цим варто згадати ще одну забуту атакувальну операцію за допомогою дронів, що відбулася 3 травня 2023 року, на Кремль. Тоді пресслужба Кремля стверджувала, що це був "замах на самого Путіна". Однак 2 травня він перебував у Санкт-Петербурзі, де (що звучить досить курйозно) урочисто відкривав рух трамвая в окупованому Маріуполі, який, до речі, вже наступного дня зійшов із рейок. А 3 травня він зустрічався з губернатором Нижнього Новгорода в своїй підмосковній резиденції Ново-Огарьово. Вся ця інформація була надана пресслужбою Кремля. Якщо вірити цим даним, то виникає питання про можливість існування двійників Путіна.
Цікаво, що в той час Пєсков продовжував стверджувати, що "рішення про теракт ухвалили США, а Україна лише реалізувала його". Проте, в травні 2023 року, коли відбулися дронові атаки над Кремлем, не було жодних термінових засідань: ані Радбезу РФ, ані Міністерства оборони, ані Державної Думи. "Первый канал" висвітлив цю незвичну подію всього лише протягом 4 хвилин, "Россия" - 3,5 хвилини, а "НТВ" - лише одну хвилину.
Основною темою новин того часу була одна: "Київська влада своїми діями лише провокує ескалацію та підтверджує свою диверсійно-терористичну доктрину, схвалену США". Офіційний представник Білого дому з питань національної безпеки, Джон Кірбі, прокоментував цю ситуацію словами: "Пєсков, як завжди, просто брешуть". З огляду на теперішнє небажання Пєскова надати докази нового "замаху на Путіна", ситуація в Кремлі, Радбезі, Міністерстві оборони чи Держдумі РФ залишається незмінною. Отже, як у травні 2023 року, так і зараз, у грудні 2025 року, "замах на Путіна" можна описати відомою фразою "який колгосп - такі й теракти". Єдине, що змінилося, це те, що американський акцент у московській риториці поступився місцем європейському.
Але проблема насправді нікуди не зникне. Тему "атак на резиденції Путіна як неготовність Києва йти на мирні переговори" Москва може качати ще довго й натхненно. Резиденцій (зокрема й неофіційних) у нього вдосталь. Ось їхній перелік. Центральна Росія: Кремль - Москва; Ново-Огарьово, Горки-9 - Московська область; Завидово ("Русь") - Тверська область. Північно-Західний регіон: Константинівський палац - Стрєльна; Санкт-Петербург, Валдай / "Ужин" (ті самі "Довгі Бороди") - Новгородська область; Шуйська Чупа - Республіка Карелія; резиденція на Ладозькому озері - Ленінградська область; вілла "Sellgren" - Фінська затока. Південь Росії: "Бочаров Ручей", "Рив'єра" "Палац у Геленджику" (Ідокопас) - Краснодарський край. Численні резиденції в окупованому Криму. Поволжя: "Волжский Утёс" - Самарська область. Тантал - Саратовська область. Урал: "Малий Исток" - Свердловська область. Сибір: "Сосни" - Красноярський край, "Ангарські хутори" - Іркутська область.
Тобто, якщо підсумувати, тепер будь-яку атаку дронів по НПЗ чи об'єктах ВПК, що розкидані по всій території РФ, можна вважати "замахом особисто на Путіна". Резиденцій на це достатньо.
Насправді черговий "дроново-замаховий" тренд Кремля полягає в тому, щоб зірвати в будь-який спосіб контакти Києва й Вашингтона (що активізувалися останнім часом). Адже ця проблема для Москви наявна. Попри намагання інтегрувати у спільний план певні побажання РФ, загальна логіка 20 "мирних" пунктів Москва категорично відкидає. Для неї неприйнятними є не стільки деталі, скільки сама стратегічна основа запропонованого врегулювання. Синхронні заяви Путіна, Лаврова, Пєскова та Ушакова чітко на це вказують.
У той час, як Вашингтон і Київ відкрито оголошують про досягнення, Москва, навпаки, активно готується до тривалого продовження конфлікту. 31 грудня Путін підписав укази, що передбачають призов на військову службу протягом всього року, а також направлення у 2026 році резервістів мобілізаційного резерву "для охорони стратегічно важливих об'єктів".
Таким чином, відповідь Москви на "напад на Путіна" слугує спробою остаточно зірвати американо-українську ініціативу щодо врегулювання, представивши її не лише як неприйнятну, а й як таку, що не підлягає обговоренню.
Однак, якщо відсторонитися від емоцій (передусім московських), то, як зазначає видання New York Post, не зовсім зрозуміло, що саме є неправильним у "замаху на Путіна". Він є президентом держави-агресора та верховним командувачем Збройних сил Росії, які, не досягнувши успіхів на фронті, продовжують вбивати звичайних українців і здійснювати енергетичний геноцид в Україні.
Отже, Путін безумовно може вважатися "законною військовою метою". Він є аналогічним до Гітлера в період Другої світової війни або, наприклад, Усамі бен Ладену після терористичних атак на США у вересні 2001 року. Важливо усвідомити це сьогодні, а не чекати, поки ситуація призведе до Третьої світової війни.
