Схилимо свої голови. Батько великої родини, який є справжнім фанатом і дослідником Карпат.

Два роки тому під Мар'їнкою загинув батько трьох дітей Тарас Чучман

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять тих, чиє життя обірвала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Тараса Чучмана — багатодітного батька, справжнього поціновувача футболу, вірного фаната львівських "Карпат" та збірної України. Він також був автором оригінального відео-контенту та айтівцем, який загинув два роки тому, 4 квітня 2023 року, під Мар'їнкою на Донеччині.

Тарас був унікальною, всесторонньо розвиненою і в різних напрямах обдарованою людиною з прекрасним почуттям гумору і унікальним вмінням викристалізовувати серед бурхливого інформаційного потоку найголовніше. Багатогранність таланту вочевидь стала б у нагоді і була б корисною в час війни і в тилу. Але Чучман вирішив, що в таку історичну мить має брати до рук зброю і боронити Україну саме на полі бою. Немов наслідуючи слова, авторство яких належить "Братам Гадюкіним" і які лунають з фанатської трибуни "Карпат": "А ми ся подивим, як потреба стане, хто полізе в льох, а хто під кулі піде". Він загинув 40-річним, залишивши по собі найтепліші і найприємніші спогади людей з різних куточків світу.

Тарас Чучман з'явився на світ 4 липня 1982 року у Львові. Він здобув освіту в "Західноукраїнському колегіумі" зі спеціалізацією у правознавстві, а також відвідував музичну школу, де навчався грати на цимбалах.

Тарас займався фотографією та відеозйомкою, але перш за все був висококласним фахівцем у сфері інформаційних технологій. Він працював у компанії SoftServe на позиції старшого розробника електронного навчання, де входив до команди, що спеціалізувалася на створенні навчальних матеріалів в електронному форматі. Завдяки його кваліфікації та старанням було розроблено і реалізовано сотні успішних курсів та відео. Як людина, яка проявляла велику доброту до всього живого, за винятком москалів, Чучман також активно займався благодійністю — він організовував збори коштів на підтримку дітей, що страждають від онкологічних захворювань, а також безпритульних тварин.

З юних років Тарас грав у футбол і цікавився грою як уболівальник. Найбільша любов чоловіка - рідні "Карпати" і національна збірна України, за яку Чучман здійснив десятки виїздів різними містами нашої держави і за кордон. А взагалі вболівати за "Карпати" Тарас почав з 1997-го, коли вперше потрапив на стадіон "Україна". З 2005-го підтримував команду на фанатському секторі на домашніх і виїзних матчах. Чоловік був частиною "Автофанів Карпат".

У фанатському русі Тарас розкрив та розвинув свій талант фотографа. Кожен активний вболівальник "Карпат" бодай раз бачив його відео, присвячені історії львівського клубу, а також ролики з акцій ультрас. Можна сміливо сказати, що ніякі відеороботи не ілюструють історію "Карпат" часів Петра Димінського, ніж відео Чучмана. Зрештою, не лише "Карпат". Кожен виїзд за збірну Тарас теж підсумовував атмосферними відеороликами, сповненими відчуття нерву події, любов'ю до України, доброю іронією та якісним гумором. Чого вартий лише цей спогад з назвою Виїзд.by, про емоційну поїздку наших фанатів у 2015-му в білорусь. Поїздку, яка завершилася арештами, та цікавими подіями в супроводі бацькових кегебістів відразу після перетину українського кордону і вздовж усієї дороги до стадіону в Борисові.

Чучман - постійний учасник турнірів "Єврофан", які до повномасштабної війни проводилися у Львові та збирали вболівальників з багатьох країн. На згадку про них теж залишились відео-спогади з тих днів, відзняті та змонтовані Тарасом. Завдяки цим відео чоловіка знали далеко за межами України. Взагалі, радимо переглянути роботи Тараса на його особистому Youtube-каналі taraskarpaty. Повірте, там є що подивитися, поностальгувати, посміятися і, на жаль, поплакати теж.

У творчому арсеналі Чучмана містяться не лише спортивні відео. Як особа з активною громадянською позицією, Тарас постійно створював роботи, що відображають актуальні проблеми. Однією з таких робіт є відео під назвою "Повсталий степ", яке було представлено в липні 2016 року і безсумнівно вважається одним із найяскравіших роликів на тему сучасного конфлікту.

Цей уже культовий відеоролик розпочинається віршем криворізького поета Максима Степового, який має назву "Повсталий степ". Ця поезія присвячена видатному отаманові Холодного яру Костеві Блакитному. У вірші містяться рядки, які можна розглядати як ще один епіграф до життєвого шляху Тараса Чучмана, своєрідний підсумок його існування:

Доля отримала удар, немов грім від пострілу:

"Брати, прощавайте.

Як до волі доживете,

Передайте від мене вітання!

З початку масштабного військового конфлікту Тарас приєднався до 2-ої окремої Галицької бригади Національної гвардії України, обравши собі позивний "Фанат". Він свідомо вирішив вирушити на фронт, прагнучи бути корисним у складний час. У зоні бойових дій Тарас виконував обов'язки оператора дронів.

Тарас Чучман втратив життя 4 квітня 2023 року через обстріл з артилерії, що стався неподалік від Мар'їнки в Донецькій області.

У Тараса була вражаюча родина. "Ми разом уже 20 років. Ще більше часу в парі. Схоже, цього разу святкуємо окремо. Продовжуємо наш шлях", - написав Тарас, сповнений ніжності, під відео, присвяченому ювілею їхнього сімейного життя з дружиною Оксаною 7 вересня 2022 року, перебуваючи в зоні бойових дій. Чучмани були надзвичайно щасливі разом. Тарас і Оксана виховали трьох дітей: старшого сина Павла, який з'явився на світ у 2003 році, і двох доньок - Ярину і Анну, що народилися у 2008 та 2009 роках відповідно.

Будучи людиною надзвичайно товариською, Тарас любив відпочивати найперше в колі сім'ї, а найбільше полюбляв їздити з родиною в близькі серцю Карпати, підкорив з десяток вершин.

Тарас Чучман знайшов останній спочинок на Марсовому полі у Львові, яке з початком повномасштабної війни стало частиною Личаківського цвинтаря, перетворившись на місце для поховань сучасних героїв. У лютому 2024 року на фасаді школи, де навчався Тарас, була встановлена меморіальна дошка, присвячена пам'яті воїна. Тут же здобуває освіту його молодша донька, Анна Чучман.