Мільйонний скандал: Держлікслужба звинувачується у прикритті нелегального виробництва фальсифікованих ліків | Коментарі Україна
Фахівець-аналітик з громадської організації "Інститут інфраструктурного моніторингу"
У 2014 році правоохоронні органи виявили в Державній службі України з лікарських засобів схему нелегального імпорту медикаментів на суму в 1 мільярд доларів. Після перемоги Майдану виникла нагальна потреба реформувати Держлікслужбу та усунути корупційні практики. Багато людей сподівалися на позитивні зміни, але, на жаль, реальність виявилася іншою.
У Держлікслужбі тимчасово очолив Роман Ісаєнко, який раніше працював заступником голови цієї установи. Ісаєнко, що був помічником депутата Київської облради від Партії Регіонів Олега Ременника, пізніше став головою служби.
Однак в січні 2019 року, будучи у статусі в.о. голови, Ісаєнко встряв у перший скандал: НАЗК винесло йому припис через невиконання закону "Про запобігання корупції". Не дивлячись на це, через місяць Роман Ісаєнко був призначений головою "грошовитого" відомства, а 12 березня 2024 року Кабмін повторно призначив його головою Держлікслужби.
Під керівництвом Ісаєнка Держлікслужба неодноразово потрапляв у скандали. Чого тільки вартий скандал із витіснення лабораторії Інституту ім. Марзєєва з ринку контролю якості лікарських засобів на догоду новоствореній лабораторії. Чи свіже резонансне розслідування журналістів програми "Схеми" (проект Радіо Свобода), які виявили, що в Україну потрапляють контрабандні ліки з Росії і опиняються на полицях аптек. Журналісти "Схем" запитали Держлікслужбу, чому за її нагляду мережа "ЕлʼФарм" торгує нелегальними російськими ліками. У Держлікслужбі відповіли, що отримали скарги, провели перевірки, виявили порушення, повідомляли правоохоронців (ситуація дуже схожа із "Кровоспасом"). Але ці "активні" дії не призвели до закриття та анулювання ліцензії аптек, що торгують російськими ліками. Ця історія демонструє системну бездіяльність Держлікслужби: імітувати активність, не здійснюючи реальних кроків для припинення порушень.
Подібну бездіяльність демонструє Держлікслужба щодо незаконного виробництва несертифікованого "Кровоспасу" в Обухові. Це підприємство випускає мільйонні партії підроблених медичних препаратів, на яких зловмисники заробляють шестизначні суми. Вся історія з "Кровоспасом" відображає систематичну бездіяльність і навмисне прикриття Держлікслужбою організаторів цього злочину, а також свідчить про невиконання чиновниками своїх обов'язків.
Що являє собою корупційна схема під назвою "Кровоспас"?
У березні 2022 року, скориставшись хаосом, викликаним вторгненням, у місті Обухів група шахраїв під керівництвом Ігоря Цурупи, використовуючи мораторій на проведення перевірок, організувала нелегальне виробництво фальсифікованих гемостатичних бинтів "Кровоспас". Вони діяли без належних дозволів та сертифікатів. Громадськість зверталася до Держлікслужби з повідомленням про це незаконне виробництво медичних підробок, яке відбувалося з грубими порушеннями законодавства, в антисанітарних умовах, у непристосованому приміщенні, без належного обладнання та з порушенням усіх медичних і технологічних стандартів. Це становило пряму загрозу для життя та здоров'я людей. Держлікслужбу інформували, що підробки неконтрольовано постачаються до всіх областей країни без жодної відповідальності для злочинців, і що фальсифікат масово потрапляє в аптечки солдатів.
Чиновникам також було надано інформацію про організаторів виробництва несертифікованого "Кровоспасу" без відповідних дозволів, описано схему отримання прибутків та уникнення сплати податків, яка забезпечує їхній заробіток. Крім того, було висвітлено небезпеку використання "Кровоспасу" та пов'язані з цим ризики для життя і здоров'я.
До Держлікслужби неодноразово зверталися з проханням втрутитися в ситуацію, пояснюючи нюанси злочину та ризики поширення препарату "Кровоспас". Керівництво, зокрема голова Роман Ісаєнко та його заступник Володимир Короленко, були проінформовані про проблему. Протягом кількох місяців Держлікслужба у відповідь на звернення лише підтверджувала, що знає про незаконне виробництво "Кровоспасу", який не є сертифікованим і не зареєстрованим як лікарський засіб. Однак, служба зазначала, що через діючий мораторій на перевірки, вони не можуть вжити жодних дій. Водночас, протягом дев'яти місяців 2023 року, Держлікслужба за результатами перевірок заборонила реалізацію 119 лікарських препаратів, але "Кровоспас" до їх числа не увійшов.
Тобто Держлікслужба тривалий час прикривала мораторієм бездіяльність, в той час, як стосовно подібних випадків втручалася, зверталася до правоохоронців, видавала заборони на поширення, разом із Нацполіцією виїжджала на спецоперації по затриманню зловмисників. Щодо "Кровоспасу" Держлікслужба не робила абсолютно нічого. Відомство навіть не заборонило обіг цього нелегального продукту.
У березні уряд скасував мораторій і відновив проведення позапланових перевірок медичної продукції. Було цікаво спостерігати, як Держлікслужба, яка отримала відповідні повноваження, ігнорувала проблему підпільного виробництва. Лише після звернень громадськості з вимогами провести перевірки, Держлікслужба почала імітувати їх проведення.
Чому імітувати? Тому що перевірки нелегального виробництва "Кровоспасу" інакше як імітацією назвати складно. Перша позапланова перевірка виробництва "Кровоспасу" відбулася 15-17 травня. Висновки, які були направленні в БЕБ та Нацполіцію, Держлікслужба засекретила, боячись розголосу. Однак навіть з відповіді з коротким описом результатів стало очевидним підігрування виробникам медичного фальсифікату.
Держлікслужба не змогла встановити юридичну особу, відповідальну за введення медичних виробів в обіг, і цим аргументувала неможливість застосування заходів державного ринкового нагляду. Хоча чиновники самі повідомили, що приміщення орендує ГО "Аномалія", а чиновникам надавалася інформація, що це також ТОВ "НДЦ "БОРЕЙ" та її керівник Ігор Цурупа. Держлікслужба зіграла на руку виробникам "Кровоспасу", не згадавши, що відбувається систематичний продаж для отримання прибутку.
До Держлікслужби було передано додаткові дані, де детально описано всі невідповідності перевірки, зазначено виробника продукції та організатора. Також було висунуто вимогу повторно провести перевірку. Вона відбулася 4-5 липня, але чиновники знову провели її поверхово і недбало, намагаючись приховати порушення та не зафіксувати злочин у документах.
Це явне свідчення не лише зацікавленості посадовців у продовженні виробництва та збуту нелегального "Кровоспасу" великими партіями, але й неефективності Держлікслужби. Від часу Майдану було багато надій на її очищення та подолання корупції, проте нині чиновники, включаючи голову та його заступників, продовжують отримувати зарплату, не виконуючи своїх обов'язків. Під керівництвом Романа Ісаєнка Держлікслужба не здатна і не бажає зупинити незаконне виробництво, обіг та продаж несертифікованого "Кровоспасу".
У 2022 році Роман Ісаєнко, голова Держлікслужби, отримав заробітну плату та інші виплати з бюджету на суму 702 тисячі гривень, а в 2023 році ця цифра зросла до 709 тисяч гривень. За перші шість місяців 2024 року його перебування на посаді голови Держлікслужби обійшлося платникам податків у 601 тисячу гривень. Держава доручила Ісаєнку боротися з виробниками несертифікованої медичної продукції, зокрема з такими, як "Кровоспас", проте він не виконує ці обов'язки.
За період діяльності незаконного виробництва "Кровоспасу" Роману Ісаєнку було виплачено понад 2 мільйони гривень зарплати з державного бюджету. Тим часом підпільний цех в Обухові продовжує збільшувати обсяги виготовлення підробок. Його співробітники відвідують перевірки у виробників, ніби зустрічаються зі старими друзями на каву.
Державна служба з лікарських засобів повинна виконати свої функції та припинити незаконне виготовлення несертифікованої медичної продукції «Кровоспас», а також сприяти притягненню до відповідальності всіх залучених осіб. Крім того, необхідно заборонити обіг «Кровоспасу» на території України, оскільки цей засіб виготовляється нелегально, незаконно, в порушення чинного законодавства та Технічного регламенту медичних виробів.
Якщо державне відомство, яке фінансується з бюджету, не виконує своїх обов'язків і захищає злочинців, то, можливо, такі органи слід ретельно перевірити правоохоронним органам, а замість неефективних посадовців призначити компетентних спеціалістів.
Під час війни потрібно уникати скандалів, пов'язаних з неконтрольованим продажем російських медичних препаратів, закриттям державних лабораторій на користь приватних, та виробництвом медичних фальсифікатів, таких як "Кровоспас", у великих кількостях. Важливо, щоб чиновники зосереджувалися на боротьбі зі злочинністю, а не на забороні агрегаторів, які допомагають знайти ліки за нижчими цінами. Якщо подібні скандали стають системними, потрібно вжити системних заходів, включаючи перегляд діяльності Держлікслужби, яка ігнорує проблему несертифікованого "Кровоспасу".
