"Мені повідомили, що вирушаю на балет." Призер світового чемпіонату з України несподівано став фехтувальником ще в дитинстві.

На світовому чемпіонаті в Тбілісі Кошман виборов бронзову медаль, що стала його першою індивідуальною нагородою.

Цікаво, що у своєму дитинстві Нікіта міг вибрати зовсім інший спорт. Спочатку він пробував себе у тхеквондо, потім перейшов до плавання. Після цього його батьки мали намір віддати його на легку атлетику, але через брак набору хлопець врешті потрапив до секції фехтування.

У бесіді з журналістом NV Андрієм Павлечком Кошман поділився спогадами про свої перші кроки у спорті та описав ті виклики, з якими стикався на початку свого шляху.

-- Можливо, в дитинстві у вас були якісь забобони, пов'язані з фехтуванням?

На жаль, не можу згадати. Це сталося так давно.

Поділіться, будь ласка, своїми спогадами про дитячі роки та розкажіть, як ви почали займатися спортом?

З дитинства мої батьки активно заохочували мене до занять спортом. Першою дисципліною, якою я почав займатися, було тхеквондо — якщо не помиляюся, мені тоді було близько шести років. Я тренувався близько двох-трьох років, але згодом, через деякі непорозуміння з тренером, мене перевели на плавання.

Плавання було тричі на тиждень, а батьки хотіли, щоб я займався щодня, щоб не було вільних вечорів -- своєрідне знущання (жартує). Пам'ятаю, мама відвозила мене на тренування -- мені тоді було років десять або одинадцять. Я досить пізно почав фехтувати, бо багато хто починає в шість-вісім років, а я -- десь у десять-одинадцять.

Мені спочатку повідомили, що я їду на балет. Але в результаті ми опинилися в легкоатлетичному манежі. Спочатку хотіли записати мене на легку атлетику, але чомусь там не виявилося секції.

В результаті мене відвели до підвального залу — саме там я досі проводжу свої тренування. Мені заявили: "Тепер ти займатимешся фехтуванням". Вибору, м’яко кажучи, не було.

-- Які труднощі були на початку?

Це трапилося давно, але я досі згадую, що інші діти мали значно більше досвіду. У них виходило все набагато краще, вони використовували більше технічних прийомів і мали більш широкий арсенал навичок. Я ж, на жаль, не міг похвалитися таким же!

Але була одна особливість -- я лівша. А тоді це була рідкість. Фехтувати лівші проти правші складніше, бо таких поєдинків мало. Зараз уже більше ліворуких -- іноді в моїй групі навіть їх більшість. Але тоді це давало мені невелику перевагу.

Раніше ми повідомляли, що український фехтувальник розважив глядачів на чемпіонаті світу своїм оригінальним ритуалом перед поєдинками.