Скільки жителів має Київ: демограф роз'яснив, як можна визначити кількість киян і яку роль у цьому відіграють мобільні телефони.
Демограф роз'яснив, чи реально передбачити розвиток столиці на 15 років вперед в умовах війни.
Війна кардинально змінила демографічну ситуацію в Києві. До початку масштабного вторгнення населення столиці стабільно трималося на позначці близько 2,9 мільйона людей. Однак з моменту початку широкомасштабних бойових дій чисельність мешканців зменшилася до приблизно 1 мільйона. Після того, як Збройні Сили України змогли витіснити російські війська з території столиці, жителі почали повертатися назад у місто.
Зараз за оцінками різних експертів та столичної влади, у Києві проживає від 3,7 до 4 мільйонів громадян. Кількість мешканців збільшилася на 600 тисяч осіб за рахунок переселенців зі сходу та півдня країни. Але точної кількості жителів столиці не знає ніхто, бо перепис населення проводився давно, а приблизну кількість можна підрахувати за наявністю мобільних телефонів.
ТСН.ua звернувся до демографа з питанням про те, наскільки достовірними є оцінки населення, основані на даних з мобільних телефонів, та чи можна за їх допомогою визначити фактичну кількість мешканців столиці під час війни.
Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, зазначає, що точно визначити кількість населення Києва є складним завданням. Це пов'язано з необхідністю врахування часу проведення перепису, мети його здійснення та використовуваної методології. Усі ці аспекти суттєво впливають на результати оцінки чисельності мешканців столиці.
"Зараз у Києві ситуація з населенням більш-менш стабілізувалася. Але постійно відбуваються міграційні переміщення населення - кількість жителів змінюється навіть за добу. Скажу вам так, навіть у мирний час, робити демографічний прогноз на рівні України значно простіше, ніж окремо по місту Києву чи, наприклад, по Київській області. Ще складніше оцінити чисельність населення по районах та територіальних громадах, ніж по окремо взятому регіону. Є така проблема у демографії - чим менша територія, тим складніше оцінити реальну чисельність населення, бо стає значно більшим вплив різних похибок під час такої оцінки", - розповідає ТСН.ua Олександр Гладун.
Демограф зазначає, що обговорення реальної чисельності населення Києва є важливим, оскільки владі необхідно мати точні дані про кількість мешканців для ефективного економічного та соціального планування, особливо в умовах війни. Однак він також підкреслює, що Інститут демографії та проблем якості життя не проводив досліджень щодо Києва під час повномасштабного вторгнення.
Щодо приблизної оцінки чисельності населення по кількості мобільних телефонів, то демограф погоджується, що такий метод можна використовувати.
У стабільний період, коли доступна точна демографічна інформація, кількість населення встановлюється за допомогою формули демографічного балансу.
Цей процес полягає в тому, що на початку року береться дані про населення, до яких додається кількість новонароджених та віднімається кількість померлих за той же рік. Крім того, враховується кількість осіб, які переїхали до міста для постійного проживання, а також тих, хто виїхав з нього. Таким чином, можна отримати прогноз чисельності населення на початку наступного року. Варто зазначити, що подібні розрахунки проводить Державна служба статистики в різних регіонах України, проте ці дані повинні бути узгоджені з національними показниками, оскільки загальна чисельність населення в регіонах має відповідати загальним цифрам по країні. На регіональному рівні також існують статистичні органи, які аналізують чисельність населення в районах і територіальних громадах. Для цього необхідно проводити балансування за статтю та окремо по вікових групах – від 0 до 100 років. Це робить задачу досить складною і трудомісткою, - зазначає експерт.
Щодо підрахунку чисельності населення Києва по кількості мобільних телефонів, то Олександр Гладун зазначає, що це вже буде не демографічним підходом, а виключно оцінкою чисельності населення певної території непрямими методами.
"На сьогоднішній день існує практика оцінки чисельності населення за даними мобільних телефонів, яка застосовується не лише в Києві, а й в інших регіонах. Проте, цей метод викликає безліч запитань. Щоб зрозуміти, наскільки він є точним, необхідно розглянути його методологію. По-перше, варто врахувати, що у людей може бути кілька мобільних пристроїв, а також що декілька телефонів можуть належати одній організації або підприємству. По-друге, діти молодше 5-6 років зазвичай не мають телефонів, тому вони автоматично не враховуються в такому підрахунку. По-третє, певна частина людей похилого віку також не користується мобільними телефонами. Важливо враховувати ці фактори та впроваджувати додаткові коефіцієнти для більш точної оцінки чисельності населення", - підкреслює Олександр Гладун.
Ще один момент, який може суттєво впливати на такий підрахунок - це телефонні вежі мобільних операторів, адже вони розташовані не чітко в адміністративно-територіальних кордонах міста чи району.
"Наприклад у Києві є Кільцева дорога. По обидва її боки живуть люди - з одного боку це Київ, а з іншого Київська область. А телефонна вежа обслуговує їх усіх. Тому такі моменти теж варто враховувати та розробляти спеціальну методику для таких обчислень аби не порахувати мешканців області, як киян та навпаки", - зауважує демограф.
До речі, спроба підрахунку населення по кількості мобільних телефонів була у наприкінці 2019 - початку 2020 років, коли міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет запровадив так званий електронний перепис населення з залученням даних мобільних операторів.
Раніше використовувалася більш комплексна методологія, яка враховувала дані Пенсійного фонду про кількість пенсіонерів, інформацію Міністерства освіти про учнів та студентів, а також спеціальні коефіцієнти для мобільних операторів, оскільки у багатьох людей може бути кілька телефонів. Таким чином, це була спроба. Я постійно критикую цю ініціативу, адже організатори називали її "переписом населення", хоча насправді це не відповідало дійсності. Це був захід, який завадив проведенню справжнього перепису в Україні. Все відбувалося без затвердженої методики, а розрахунки проводилися за трьома варіантами, які насправді не мали суттєвих відмінностей. В результаті отримали чисельність населення, яка значно не відрізнялася від даних Державної служби статистики. Сьогодні такий метод підрахунку населення може бути використаний, проте слід пам'ятати, що це всього лише оцінка чисельності населення непрямими методами. Якщо ми прагнемо визначити кількість людей у місті за допомогою цього методу, необхідно уважно вивчити методику, щоб мати можливість критично оцінити якість та точність отриманих даних, - зазначає Олександр Гладун.
Фахівець зазначає, що до початку війни Інститут демографії та проблем якості життя займався створенням демографічних прогнозів для столиці України. Ці прогнози є невід'ємною частиною при формуванні планів соціально-економічного розвитку міста.
На жаль, все, що було зроблено до початку повномасштабного вторгнення, наразі вважається лише історичним матеріалом, адже демографічна ситуація швидко змінюється. Якщо говорити про прогнози для Києва в даний момент, слід врахувати кілька важливих аспектів. Чим детальнішими будуть дані, тим точнішими стануть прогнози. Необхідно проаналізувати статево-вікову структуру померлих, вікову категорію матерів при народженні дітей, а також ретельно вивчити міграційні процеси. Додатково важливо мати історичний контекст, що ілюструє, як розвивалися демографічні тенденції в місті. Усі ці фактори в сукупності дозволяють створити якісні прогнози, зокрема середньострокові, - підкреслює Олександр Гладун.
Він зазначає, що у разі відсутності або неточності такої інформації, можна спробувати спрогнозувати на основі загальних показників та тенденцій змін у чисельності населення. Проте, в умовах війни це завдання є неможливим для виконання.
"За умов війни дуже важко спрогнозувати реальний демографічний розвиток Києва хоча б до 2040 року. Адже зараз ми не зможемо спрогнозувати рівень народжуваності, чи рівень смертності у місті, бо, умовно кажучи, завтра російські війська посунуть ближче до Києва - і всі дані "посипляться", рівень відтоку населення зросте в рази. Якщо ситуація буде більш-менш стабільною, тоді можна прогнозувати і навіть зростання чисельності населення у Києві, особливо, якщо до міста повернуться всі ті, хто виїхав на початку війни. Зараз маємо постійні міграційні процеси з Києва і до Києва, тому за таких умов важко щось прогнозувати, це доволі складна задача", - пояснює науковець.
Олександр Гладун зазначає, що при розробці демографічного прогнозу для великого міста, варто враховувати і економічні процеси. Коли розробляється прогноз для певних регіонів, то науковці завжди питають, чи планується там будувати якісь великі підприємства. Адже цей факт може спонукати людей з інших регіонів приїжджати саме в це місто чи населений пункт.
Навіть за відсутності всіх необхідних складових, створення таких демографічних прогнозів є важливим, особливо в умовах, коли місто відчуває в цьому потребу. Водночас замовник дослідження повинен добре усвідомлювати рівень якості та точності отриманого прогнозу, а також враховувати всі гіпотези, на яких він базується. Наразі, коли ми розробляємо прогнози, ми докладно описуємо на 2-3 сторінках наші застереження: процес їх формування, зроблені припущення, можливі відхилення від прогнозних даних та інші аспекти. Це дозволяє людям зрозуміти, що в умовах війни вони оперують не зовсім точними прогнозами, і враховувати всі позитивні та негативні сторони. - зазначає фахівець.
До цього Олександр Гладун додає, що короткострокові демографічні прогнози на 3-5 років є найбільш точними. Менш точним є середньострокові прогнози - до 15 років, бо значно зростає можливість похибки. А довгострокові прогнози від 15 і до 100 років - це більше попередження для держави, уряду чи керівництва міста про можливі тенденції. Якщо вони негативні, то це своєрідний сигнал для того, щоб розробляти заходи з демографічної, соціально-економічної політики, аби цей прогноз не справдився.
Усі демографічні прогнози мають тенденцію швидко застарівати, тому їх слід регулярно оновлювати. Наприклад, експерти ООН, які займаються складанням демографічних прогнозів для світу, окремих континентів і країн, проводять їх перегляд раз на два роки. До початку повномасштабного вторгнення ми оновлювали всі наші прогнози щорічно. У 2022 році ми пропустили цей процес, а останній демографічний прогноз для України був підготовлений у другому кварталі 2024 року. Цього року ми знову плануємо його скласти, оскільки з’являються нові дані, що дозволяють нам більш критично оцінити попередні прогнози та поліпшити їх. - підкреслює Олександр Гладун.
