"США нарешті в грі": Зеленський намагався залучити Трампа до підтримки України через угоду про природні ресурси, - FT.
Ця угода виходить за рамки економічної, адже надсилає Росії чіткий сигнал, що США мають частку у цій грі, зазначають джерела.
Володимир Зеленський сподівався, що його стратегічна ініціатива надати Сполученим Штатам особливі можливості доступу до українських природних ресурсів приверне увагу Дональда Трампа та сприятиме підтримці України, повідомляє Financial Times.
Початкові ознаки виявилися позитивними, коли український президент особисто представив свій план Дональду Трампу в його вежі. Хоча напередодні Трамп охарактеризував Зеленського як "найвищого продавця в історії", відзначаючи його вміння переконати США підтримати оборонні зусилля України, під час зустрічі у вересні Трамп, за свідченнями присутніх, продемонстрував "зацікавленість".
Ніхто тоді не міг уявити, як наполегливо Трамп прагнутиме отримати доступ до ресурсів України, і наскільки небезпечними виявляться ці переговори для Києва, його керівництва та можливостей захисту від російської агресії.
Прогрес у перемовинах став можливим лише через сім місяців на новій зустрічі між Зеленським та Трампом, яка відбулася цього разу у Ватикані. Зеленський підкреслив у четвер:
"На сьогоднішній день ми вже можемо говорити про перші результати зустрічі у Ватикані, яка дійсно має історичне значення."
Шлях до домовленості був складним: місяці жорстких перемовин, гострі суперечки в Овальному кабінеті, безліч критичних моментів, коли все могло зірватися -- навіть у фінальні години перед підписанням.
Сама угода, яку підписали в середу у Вашингтоні міністр фінансів США Скотт Бессент та міністр економіки України Юлія Свириденко, передбачає участь США у розробці українських природних ресурсів. Її значення, однак, виходить далеко за межі економічного.
Для України цей документ виступає як особливий вид захисту на фоні занепокоєння, що Трамп може піти на компроміс в обмін на масштабну угоду з Росією. Для Трампа ж це є кроком до виконання його обіцянки повернути частину фінансових витрат, які США понесли на підтримку України з 2022 року.
Американський бізнес отримає пріоритет у стратегічних проєктах в Україні -- йдеться про алюміній, літій, титан, графіт, нафту та газ. Представники адміністрації США заявили, що це також дозволить відновити партнерські зв'язки з Києвом після періоду нестабільності. Як зазначив у коментарі виданню високопосадовень Мінфіну США:
"Це партнерство буде фундаментальним для мирного процесу, який очолює Трамп, оскільки воно надсилає Росії чіткий сигнал про те, що Сполучені Штати мають свою частку в грі... і віддані довгостроковому успіху України".
Для України це елемент більшої стратегії — підтримувати стратегічне партнерство з Вашингтоном на тлі мирної ініціативи Трампа.
Спочатку Київ посилався на необхідність ратифікації угоди парламентом і утримувався від підписання. Проте знайшли рішення. Переговори продовжувалися до пізнього вечора: прем'єр Денис Шмигаль скликав термінове засідання Кабміну, аби надати Свириденко повноваження підписати документ без участі Верховної Ради. Угода була підписана незабаром після цього.
Невдовзі з'явилися світлини, на яких зображені представники України та США з підписаними угодами — яскравим знаком їхньої "співпраці". Свириденко також поділилася селфі з усмішкою на фоні будівлі Міністерства фінансів США.
Хоча угода ще не пройшла процедуру ратифікації в українському парламенті, її реалізація вже розпочалася. Перспективи цієї домовленості залежать не лише від бюрократичних моментів, а й від здатності Зеленського та Трампа підтримувати продуктивний діалог.
"Ми не вибирали між хорошим і поганим -- ми вибирали між поганим і ще гіршим. Те, що ми отримали, краще за початкову пропозицію", -- сказала українська депутатка Інна Совсун.
Напередодні США та Україна підписали угоду про доступ до українських природних ресурсів. Від української сторони підписантом була перший віцепрем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко. З боку Штатів - міністр фінансів Скотт Бессент.
Водночас, як повідомляє Reuters, США та Україна можуть очікувати на фінансові вигоди від угоди про надра протягом десятиліть або навіть більше. Війна, зруйновані інфраструктурні об'єкти та брак геологічних досліджень значно ускладнюють перспективи розробки родовищ.
