Стиснутий простір конфлікту
Я дуже люблю живопис Аліни Максименко, її імпресіонізм чутливий, ніжний, вона, безумовно, одна з найталановитіших сучасних українських художниць.
Аліна організувала прем'єру свого документального фільму "Зшиті кроки", в якому вона та її батьки виконують головні ролі. Дія стрічки розгортається в перші дні вторгнення, у затишному дерев'яному дачному будинку, де сім'я намагається впоратися з наступом російських військ на Київщині. Аліна, пересуваючись на милицях, змогла вирватися з окупованого Ірпеня 5 березня і прибула до батьків, намагаючись переконати їх виїхати на Захід України. Проте у них залишилися коти, собаки і... їхній дім. Ця історія відображає долю тисяч українських родин, зокрема літніх людей, багато з яких протягом життя спілкувалися російською, і тепер їх намагаються "врятувати".
Існування в обмеженому просторі, що втиснуте в рамки однієї кімнати і може обірватися в будь-який момент. Кожен з нас відчуває це щодня, адже війна досі триває. Саме тому фільм завершується в коридорі, де стоять сумки для евакуації, а навколо метушаться коти — як знайомі, так і ті, що випадково з'явились. Їх потрібно годувати, і постає питання: як залишити це життя та свій дім?
Аліна з 10 років малювала своїх батьків, а тепер зняла їх в кіно. Це щоденник в складних обставинах, тому там немає нічого прикрашеного чи нещирого. Вони в тих обставинах, коли немає сенсу щось фільтрувати чи боятися, та на це немає й часу, бо ти взагалі не знаєш, скільки в тебе залишилось часу. Звуки вибухів, тривог, наша буденність, яка змінює і ламає нас, і ця правда про себе не завжди красива.
Художник Максименко дуже відчуває колір і завжди талановито ним гралася.
Її фільми нагадують чорно-білі стрічки, де відсутні кольори, так само, як і в нашому лютому-березні 22 року. Аліна усвідомлює, що часто замислюється про можливість повернення до живопису. Але поки що цього не сталося. Вона змінилася. Відчуває себе зламаною.
Цей фільм вражає своєю глибиною та талантом. Я щиро сподіваюся, що нова Аліна знову зможе відчути яскравість кольорів у своєму житті. Бажаю всім нам знову пережити цю палітру фарб, незважаючи на всі труднощі.
P.S. Прем'єра в Україні пройшла в контексті фестивалю документального кіно Docudays.
